Ухвала суду № 111461890, 08.06.2023, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8301/23

УХВАЛА

08 червня 2023 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,

за участі секретаря судового засідання Янок М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за скаргою ОСОБА_1

на дії старшого державного виконавця Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Струк Р.М.

В судовому засіданні приймали участь:

скаржник: ОСОБА_2 ;

державний виконавець: Струк Р. М.

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2023 року до Рівненського міського суду звернувся зі скаргою на дії на дії старшого державного виконавця Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Струк Р.М. звернувся ОСОБА_1 , в якій просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Струк Р.М. неправомірними;

- зобов`язати старшого державного виконавця Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Струк Р.М. провести новий розрахунок заборгованості з врахуванням сплачених сум та перебуванням його на роботі;

- зобов`язати старшого державного виконавця Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Струк P.M. зняти арешт з майна ОСОБА_1

Свої вимоги скаржник мотивує,зокрема, тим, що рішенням Рівненського міського суду від 24.05.2019 у справі №569/19017/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 змінено спосіб стягнення аліментів. В свою чергу, згідно виконавчого листа від 12.09.2019 №569/19017/18 відкрито виконавче провадження №60058047.

18 квітня 2023 року старшим державним виконавцем Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Струк P.M. проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з яким він не погоджується, тому що державним виконавцем не враховано сплату аліментів проведену ним згідно квитанцій від 26.10.2020 № 180, від 23.12.2021 № 32, від 31.12.2022 № 17; державним виконавцем в розрахунку який проведений 18.04.2023 з незрозумілих причин не враховано сплату аліментів здійснену згідно квитанції від 03.04.2023 № 27. Крім того вказує, що державним виконавцем не взято до уваги те, що згідно наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2021 № 3184/к мене поновлено з 26.12.2019 на посаді заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області і тому відсутні підстави здійснювати нарахування аліментів згідно середньої заробітної плати для місцевості де він проживає. Підтвердженням перебування на зазначеній вище посаді є лист Міністерства юстиції України від 14.02.2023 № 17189/14.3/31-23. Також зазначає, що в розрахунку заборгованості не враховано, що в червні 2021 в нього був дохід 738 грн. і тому сума, яка підлягала сплаті становить 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а саме 1197,50 грн. на відміну від 2243,80 грн., що відображено державним виконавцем у розрахунку.

Вважає, що його заборгованість станом на 18.04.2023 (дата складання довідки- розрахунку заборгованості від 18.04.2023 № 11287) складала лише 5957,44 грн. (розрахунок додається), а не 29 588,74 грн. як це відображено в довідці.

Крім того вказує, що після погашення ним заборгованості державним виконавцем не знято арешти з його майна, що є грубим порушенням п. 2 ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження.

26 травня 2023 року на адресу суду надійшли письмові пояснення Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області, в яких представник вказує, зокрема, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою і задоволенню не підлягає з огляду на те, що 18.04.2023 державним виконавцем обчислено розмір заборгованості ОСОБА_1 , що відображено у довідці-розрахунку заборгованості від 18.04.2023. Частиною 4 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи (боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Окрім того, ч. 3 розділу XVI цієї ж інструкції вказано, що у разі, якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного, робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Вказує, що державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів виходячи із наявних в матеріалах виконавчого провадження копій квитанцій про сплату аліментів на момент такого розрахунку у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, всупереч вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» , боржником ОСОБА_1 жодного разу не повідомлялося державного виконавця про зміну місця роботи; а про його поновлення на посаді заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальника Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області стало відомо після отримання скарги на дії державного виконавця 05.05.2023. За наведеного просить суд у задоволенні скарги відмовити.

05 червня 2023 року та 06 червня 2023 року відділом ДВС подано додаткові документи.

У судовому засіданні скаржник скаргу підтримав та просив її задовольнити, з підстав в ній наведених.

Державний виконавець у судовому засіданні вимоги скарги не визнала повністю та просила відмовити у її задоволенні.

Заслухавши скаржника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу вимог ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, у тому числі здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що скаржник є боржником за виконавчим листом виданим 12.09.2019 Рівненським міським судом Рівненської області у справі № 569/19017/18, яким змінено спосіб стягнення аліментів, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки всіх видів доходів, але не менше 50 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області від 16.09.2019 відкрито виконавче провадження №60058047 з виконання вказаного виконавчого листа.

Судом встановлено, що державним виконавцем здійснюються дії, які спрямовані на примусове виконання судового рішення та стягнення із боржника встановленої суми боргу.

Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статей 1, 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов`язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок стягнення аліментів. Так, відповідно до вимог зазначеної статті, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику в тому числі у разі подання заяви стягувачем або боржником. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.

Згідно із пунктами 3, 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом (частина 3 статті 195 СК України).

Судом встановлено, що 18.04.2023 державним виконавцем здійснений розрахунок заборгованості по аліментам при примусовому виконанні виконавчого листа Рівненського міського суду Рівненської області виданого 12.09.2019 у справі № 569/19017/18, яким змінено спосіб стягнення аліментів, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/5 частки всіх видів доходів, але не менше. 50 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно вказаного розрахунку заборгованість станом на 31.03.2023 за період з серпня 2020 року по березень 2023 року складає 29 588, 74 грн.

Стосовно доводівборжника проневрахування державнимвиконавцем частковоїсплати аліментівзгідно квитанцій від 26.10.2020 № 180, від 23.12.2021 № 32, від 31.12.2022 № 17 та від 03.04.2023 № 27, які долучені скаржником до скарги, а також не взяття державним виконавцем до уваги того, що згідно наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2021 № 3184/к його було поновлено на роботі з 26.12.2019, суд зазначає таке.

Відповідно до положень частини 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення боржником виконавця про часткове погашення аліментів не пізніше наступного робочого дня, а також про зміну його місця роботи. Крім того, матеріали справи не містять інформації, що боржник звертався з будь-якими заявами до виконавчої служби щодо здійснення перерахунку заборгованості аліментів, у зв`язку з неправильним обчисленням заборгованості по аліментам.

При цьому, суд враховує, що згідно проведеного розрахунку від 06.06.2023 у виконавчому провадженні №60058047, державним виконавцем були враховані оплати здійснені боржником згідно квитанцій від 26.10.2020 № 180, від 23.12.2021 № 32, від 31.12.2022 №17 та від 03.04.2023 № 27.

З огляду на доводи, викладені боржником у скарзі, а також те, що боржником всупереч вимогам частини 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», не було повідомлено державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання ним рішення та про зміну його місця роботи, суд вважає, що державним виконавцем правомірно було здійснено розрахунок від 18.04.2023, а відтак правових підстав для задоволення скарги в частині зобов`язання старшого державного виконавця Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Струк Р.М. провести новий розрахунок заборгованості з врахуванням сплачених сум та перебуванням його на роботі, суд не вбачає.

Крім того, слід зазначити, що частиною другою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Встановлено, що за розрахунком державного виконавця від 18.04.2023, який досліджений судом за матеріалами виконавчого провадження, заборгованість по сплаті аліментів становила 29 588, 74 грн.

У межах виконавчого провадження №60058047 державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника. Вкзана обставина не заперечується сторонами.

Згідно постанови Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області від 02.05.2023 у виконавчому провадженні №60058047 було знято арешт лише з рухомого майна боржника.

Як слідує зі змісту вказаної постанови відділу ДІВС, підставою для зняття арешту з майна боржника стала відсутність заборгованості зі сплати аліментів згідно довідки- розрахунку від 02.05.2023.

Відповідно до статті 48, 56 «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону «Про виконавче провадження», постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Частинами четвертою, п`ятою статті 59 «Про виконавче провадження», передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з п.7 ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Суд не приймає до уваги посилання державного виконавця на відсутність підстав для зняття арешту, оскільки у даному випадку такі доводи не ґрунтуються на законі та встановлених обставинах, оскільки станом на дату винесення відділом ДВС постанови від 02.05.2023 , якою було частково знято арешт з рухомого майна боржника, заборгованість із сплати періодичних платежів була погашена.

Розглядаючи наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що арешт майна, який був накладений Здолбунівським відділом ДВС у Рівненському районі Рівненської області втратив зміст забезпечення реального виконання рішення суду, а тому такий арешт необхідно зняти шляхом зобов`язанням старшого державного виконавця Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Струк P.M. зняти арешт з майна ОСОБА_1 .

Крім того слід зазначити, що в разі наявності поточної заборгованості, питання щодо арешту майна має вирішуватися відділом ДВС у якого знаходиться в провадженні виконавче провадження.

Відповідно до ст.ст. 447, 448 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1,2 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З огляду на викладене вище, скарга ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Струк Р.М. підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 260, 353, 354, 451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Струк Р.М. задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Струк P.M. неправомірними.

Зобов`язати старшого державного виконавця Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Струк P.M. зняти арешт з майна ОСОБА_1 .

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне найменування учасників справи:

скаржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

стягувач: ОСОБА_2 33001, ( АДРЕСА_2 )

особа, дії якої оскаржуються: старший державний виконавець Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Струк Р.М. (35705, вул.В.Жука, 1А, м. Здолбунів, Рівненської області, код ЄДРПОУ 34970716).

Ухвала підписана 12.06.2023.

Суддя Левчук О. В.