Рішення № 111449850, 11.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12637/18-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Григоренко І.В.,

при секретарі судового засідання - Петровій Ю.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 3 батальйона № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції Мельничук Дарії Вікторівни про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Поліцейського роти № 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції Мельничук Дарії Вікторівни (далі - відповідач, Поліцейський УПП у м. Києві Мельничук Д.В.), в якому просить визнати дії Поліцейського УПП у м. Києві Мельничук Д.В. щодо складання постанови серії ВР № 224127 від 25.02.2018 року про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) незаконними, скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 25.02.2018 року Поліцейським УПП у м. Києві Мельничук Д.В. відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 224127. Відповідно до вказаної постанови 25.02.2018 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Porche Cayenne, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: Спортивна площа, буд. 1а у м. Києві, біля торгівельного центру «Гулівер», здійснив зупинку в другій смузі для руху, чим суттєво перешкоджав дорожньому руху та порушив п. 15.10.д Правил дорожнього руху (далі - ПДР), адміністративна відповідальність за вчинення якого, передбачена ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Вказує, що 25.02.2018 року керуючи транспортним засобом Porche Cayenne, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: Спортивна площа, буд. 1а у м. Києві, біля торгівельного центру «Гулівер», здійснив вимушену зупинку в другій смузі для руху, не створюючи значних перешкод іншим учасникам дорожнього руху через те, що у вагітної дружини позивача погіршилось самопочуття. Вказує, що після того, як до нього підійшла відповідач, позивач пояснив причину зупинки та попросив працівників патрульної поліції дозволити постояти декілька хвилин на місці, проте, незважаючи на це, Поліцейським УПП у м. Києві Мельничук Д.В. винесла оскаржувану постанову. Позивач вважає постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки при винесенні постанови, відповідачем з`ясовані всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративні правопорушення. Крім того, постанова винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Кирилюк (Григоренко) І.В .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.

23.05.2018 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 56316134, відкритому 04.05.2018 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Валевським О.О. на підставі постанови серії ВР № 224127 від 25.02.2018 року, виданої Управлінням патрульної служби МВС України в м. Києві, про примусове стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 1 020,00 грн. до набрання законної сили рішення суду у вказаній справі.

14.09.2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.09.2018 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 3 батальйона № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції Мельничук Дарії Вікторівни про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та роз`яснено відповідачу право надати у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.09.2018 року клопотання позивача про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 56316134 від 04.05.2018 року повернуто заявнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 159 КАС України, при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, одержане останнім 28.01.2019 року.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, одержане останнім 23.01.2019 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 25.02.2018 року Поліцейським УПП у м. Києві Мельничук Д.В. винесено постанову серії ВР № 224127 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. (далі - постанова серії ВР № 224127 від 25.02.2018 року; а. с. 9).

Відповідно до постанови серії ВР № 224127 від 25.02.2018 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Porche Cayyenne, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Басейна, буд. 1 у м. Києві, здійснив зупинку в другій смузі для руху, чим суттєво перешкоджав дорожньому руху, чим порушив п. 15.10.д Правил дорожнього руху (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП України, може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

При вирішенні адміністративного позову щодо оскарження дії суб`єкта владних повноважень суд, відповідно до положень ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. п. 1.1., 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Відповідно до п. 15.10.д Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Як визначено у ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 441, 461, 462, 51, 512, 513, 881, 89, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта і сьома статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 162 - 162-3, 164 - 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 172-4 - 172-9, 172-9-2, 173 - 173-2, 174, стаття 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 181-3 - 185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 188-47, 189 - 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20).

Як передбачено ч. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.

Частиною 2 розділу ІІІ Інструкції, передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

За нормами ч. ч. 9, 10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1, 2 розділу ІV Інструкції, передбачає, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Змістом вказаної статті визначено, які відомості мають міститися у постанові.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях позивача адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Так, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 25.02.2018 року, керуючи транспортним засобом Porche Cayenne, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: Спортивна площа, буд. 1а у м. Києві, біля торгівельного центру «Гулівер», здійснив вимушену зупинку в другій смузі для руху, не створюючи значних перешкод іншим учасникам дорожнього руху через те, що у його вагітної дружини погіршилось самопочуття. Зазначає, що його дружина ОСОБА_3 вагітна та має декілька захворювань, тому погіршення самопочуття могло призвести до негативних наслідків для здоров`я. На підтвердження наведених обставин позивачем додано до суду УЗ-обстеження ОСОБА_3 у терміні 16-22 тижні вагітності від 01.02.2018 року; огляд ОСОБА_3 гінекологом від 03.02.2018 року; УЗ-обстеження ОСОБА_3 від 13.02.2018 року.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та правомірності винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 224127 від 25.02.2018 року відповідач не надав.

За змістом ч. 1 ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності

Згідно ч. 1 ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Отже, суд дійшов висновку, що вимушена зупинка позивача була здійснена у стані крайньої необхідності, що відповідно до ст. 17 КУпАП, виключає адміністративну відповідальність.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 року у справі № 545/3654/16-а.

Як визначено у ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, які б дозволили вказати на достовірність обставин викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а відтак сумніви з приводу відсутності вини позивача відсутні, оскільки наявні у справі докази, а саме постанова, не дають підстав вважати про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови серії ВР № 224127 від 25.02.2018 року не було дотримано порядку розгляду та не з`ясовані всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач своє рішення не обґрунтував та прийняв його передчасно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню, із скасуванням оскаржуваної постанови, оскільки з наведених обставин вбачається відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП у діях позивача.

Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги, що суд дійшов до висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, то справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Щодо позовної вимоги про визнання дій Поліцейського УПП у м. Києві Мельничук Д.В. щодо складання постанови серії ВР № 224127 від 25.02.2018 року про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. незаконними, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що ч. 3 ст. 286 КАС України визначено виключний перелік способів захисту порушеного права особи, які можуть бути застосовані судом та серед яких відсутній такий спосіб як визнання незаконними дій.

Отже, застосування вищевказаних способів захисту у вигляді скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення є достатнім для відновлення порушеного права та законного інтересу позивача.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 122, 126, 251, 268-272, 276, 283, 284, 286, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. п. 15.10.д Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, ч. 4 розділу І, ч. ч. 2, 9, 10 розділу ІІІ, ч. ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, ст. ст. 2, 6, 77, 90, 159, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 3 батальйона № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції Мельничук Дарії Вікторівни про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову серії ВР № 224127 від 25.02.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу - скасувати та справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

В іншій частині позову - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Поліцейський роти № 3 батальйона № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві рядового поліції Мельничук Дарія Вікторівна (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9, код ЄДРПОУ 40108646).

Апеляційні скарги на судове рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 11.03.2019 року.

Суддя І.В. Григоренко