Рішення № 111439631, 09.06.2023, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2023 року м. Рівне№460/6047/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області доОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 32525, 21грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 32525, 21грн. Відповідачем самостійно у встановлені законом терміни суми грошових зобов`язань сплачені не були, надіслана податкова вимога не виконана, а тому податковий орган звернувся про стягнення податкового боргу в судовому порядку. За таких обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 17.03.2023 відкрито письмове провадження у справі.

Вказану ухвалу суду відповідачем отримано 19.04.2023, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву подано не було, а відтак суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Враховуючи, що розгляд справи вирішено проводити у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, то відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що за даними обліку позивача за ОСОБА_1 рахується податковий борг в загальній сумі 32525,21 грн., з якого:

-штраф за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюну в загальному розмірі 17000 грн.;

-акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами в сумі 5714,63 грн.;

-штраф за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 1371,00 грн.;

-податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1030,46 грн.;

-податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 6848,80 грн.;

-земельний податок з фізичних осіб в сумі 560,32 грн.

Зазначена заборгованість виникла на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкових повідомлень-рішень, а також на підставі самостійно поданих декларацій, пені.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: розрахунком виникнення податкової заборгованості по нарахованих (донарахованих) сумах згідно карток особових рахунків, рішенням про застосування фінансових санкцій від 07.07.2017 №0002374000 з доказами його вручення відповідачу 08.07.2021; податковими повідомленнями-рішеннями від 07.07.2017 №0002384000, від 07.07.2017 №0002394000 з доказами їхнього вручення платнику 08.07.2021, деклараціями акцизного податку, податковим повідомленням-рішенням від 31.08.2022 №000036060903 з доказами вручення платнику 03.09.2022, податковою декларацією про майновий стан і доходи, податковими повідомленнями-рішеннями від 14.12.2022 №1336336-2409-1704, №1336333-2409-1704, №1336327-2409-1704 з доказами вручення платнику 21.12.2022, податковим повідомленням-рішенням від 08.06.2022 №100711-2407-1717 з доказами вручення платнику 28.06.2022, витягом з картки особового рахунку платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Надаючи оцінку правову спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі Закон №481).

Відповідно до положень ч.13 ст.15 Закону №481 суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями..

Згідно з ч.2 ст.17 Закону №481 до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше17000гривень.

За визначенням, що міститься в пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності є грошовим зобов`язанням платника податків.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Враховуючи вимоги п.56.11 ст.56 ПК України, грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

В свою чергу, за правилами пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних (фінансових) санкцій є контролюючий орган.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

За правилами п.57.2 ст.57 Податкового кодексу України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

В силу положень п.57.3. цієї статті, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження в адміністративному порядку рішень відповідача, на підставі яких виникли спірні суми податкової заборгованості, суду не надано. За даними ЄДРСР відповідач до суду з позовом про визнання протиправним і скасування таких рішень не звертався.

Відповідно, грошові зобов`язання, визначені рішеннями відповідача, набули статусу узгоджених і підлягають сплаті в бюджет.

За вимогами пп.129.1.1,129.1.3 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відтак, нарахування позивачем пені є правомірним і така пеня підлягає сплаті, що стороною відповідача жодним чином не спростовувалось.

В силу вимог пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Однак, відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ф" від 22.03.2016 №751-23. Доказів її оскарження відповідачем надано не було.

У відповідності до ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

На момент розгляду справи судом, доказів сплати чи часткового погашення заборгованості в сумі 32525,21 грн. відповідачем не надано.

За наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення фінансових санкцій підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі на користь сторін не стягуються.

Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути до бюджету з ОСОБА_1 податковий борг у загальній сумі 32525,21 грн., з якого:

-штраф за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюну в загальному розмірі 17000 грн.;

-акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами в сумі 5714,63 грн.;

-штраф за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 1371,00 грн.;

-податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1030,46 грн.;

-податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 6848,80 грн.;

-земельний податок з фізичних осіб в сумі 560,32 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 червня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя С.А. Борискін