Рішення № 111435595, 09.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25143/20

Провадження № 2/761/498/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря: Корнійчук Є.Т.,

від позивача: представник позивача ОСОБА_7.,

від відповідача 1: ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач 1: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ),

відповідач 2: ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ),

про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_4 (надалі - відповідач-1) ОСОБА_3 (надалі - відповідач-2), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 30937 (тридцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн. 20 коп. майнової шкоди та 4735(чотири тисячі сімсот тридцять п`ять) грн. 20 коп. майнової шкоди.

Підставою позову є залиття квартири позивача.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2021 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири - скасовано та призначено справу до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.06.2018 року квартиру позивача було затоплено. 11.06.2018 року комісією в складі управителя будинку ОСОБА_5 , інженера УК «ЛАД» Халько В.В., складено акт про те, що 09.06.2018 року відбулось затоплення квартири АДРЕСА_4 . Актом комісії встановлено, затоплення квартири Позивача відбулось через пошкодження трубопроводу холодного водопостачання власника квартири АДРЕСА_5 .

Протягом 2017-2018 років в квартирі позивача, біля стояка, що розташований в кухні - систематично відбувалось залиття. Причину цього систематичного затоплення вдалось з`ясувати лише шляхом огляду усіх квартир, що розташовуються поверхами вище від квартири АДРЕСА_4 . 04.12.2018 року, комісією в складі: управителя будинку Катрич В.Н. , представника квартири АДРЕСА_4 за довіреністю ОСОБА_7 , було складено акт про залиття аварію, що трапилася на системі каналізації та встановлено що в кухні квартири АДРЕСА_6 сталось внаслідок неправильного монтажу сантехнічних комунікацій, які знаходяться в квартирі АДРЕСА_7 , що спричинило затікання.

Як було встановлено актами від 11.06.2018 року і 04.12.2018 року відбулось залиття-1 і залиття-2 квартири АДРЕСА_4 , чим завдана майнова шкода позивачу. Внаслідок завдання майнової шкоди відповідач-1 і відповідач-2 зобов`язані понести майнову відповідальність.

У зв`язку із вищевикладеним позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом до відповідачів.

Представник відповідача-1 подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що позивач просить стягнути відшкодувати їй вартість відновлення одного і того ж об`єкту з обох відповідачів. Додатково вважає, що розрахунки із обсягу ремонтно-відновлювальних робіт, вказаних у висновку істотно відрізняється від обсягів шкоди, заподіяної внаслідок залиття 09.06.2018 року та встановленої відповідним актом. Разом із тим, можливий незадовільний стан покриття в квартирі позивача в істотно більших розмірах, аніж встановлено в акті станом на день проведення дослідження міг бути спричинений внаслідок дії інших факторів, не пов`язаних із діями чи бездіяльністю відповідача-1.

Позивач подав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що доводи відповідача-1 є абсурдними та підтверджують пошук ним аргументів, які не мають жодного правового чи фактичного підтвердження.

Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався.

В судовому засіданні, яке відбулось 09.05.2023 року, представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

В судовому засіданні, яке відбулось 09.05.2023 року, відповідач-1 заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

В судове засідання, яке відбулось 09.05.2023 року, відповідач-2 не з`явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши предмет та підстави позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23891266 від 07.07.2014, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно до копії інформаційної довідки №165913473 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виданої станом на 08 травня 2019 року, власником квартири за адресою: АДРЕСА_8 , є ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, серії та номер НОМЕР_4 , виданого 25 червня 2014 року.

Відповідно до копії інформаційної довідки №165909051 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виданої станом на 08 травня 2019 року, власником квартири за адресою: АДРЕСА_9 , є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, серії та номер НОМЕР_5 , виданого 25 червня 2014 року.

11 червня 2018 року комісією, в складі управителя будинку ОСОБА_5 , інженера УК «ЛАД» Халько В.В., складено акт про те, що 09.06.2018 року відбулось затоплення квартири АДРЕСА_4 . Відповідно до змісту вказаного акта, квартира, власником якої є ОСОБА_8 , розташована на дев`ятнадцятому поверсі тридцяти двох поверхового житлового будинку. Комісією встановлено, що в кухні та коридорі квартири АДРЕСА_10 є залиття стін та стелі, а саме: стіна на кухні біля каналізаційного стояка 1 кв.м., стеля на кухні 1, 2кв.м., стіна на коридорі біля сантехнічного вузла 1 кв.м., стіна біля балкону 0,80 кв.м.

Залиття в квартирі АДРЕСА_10 виникло внаслідок пошкодження квартирного трубопроводу холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_11 , власником якої є ОСОБА_4 .

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що протягом 2017-2018 років в квартирі позивача, біля стояка, що розташований в кухні - систематично відбувалось залиття. Причину цього систематичного затоплення вдалось з`ясувати лише шляхом огляду усіх квартир, розташованих поверхами вище від квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до копії акта про залиття аварію, що трапилася на системі каналізації від 04 грудня 2018 року, складеного комісією в складі: управителя будинку Катрич В.Н. , представника квартири АДРЕСА_4 за довіреністю ОСОБА_7 , встановлено що в кухні квартири АДРЕСА_10 є залиття стелі та стін, а саме: стіна на кухні біля каналізаційного стояка (площею 2 м2), яка внаслідок довготривалого протікання (затоплення) розмокла і в місці де відбувалось скупчення води утворився отвір в гіпсокартоні; стеля на кухні площею 1,2 м2, на якій внаслідок довготривалого протікання (затоплення) відбулось здуття гіпсокартону, набрались води гіпсокартонні шви, частково стеля змінила колір з білого на жовтий, утворились жовті плями з розводами і частина стелі покрилась грибком, який прогресує в збільшенні площі.

Відповідно до змісту вказаного акта, залиття в квартирі АДРЕСА_10 сталось внаслідок неправильного монтажу сантехнічних комунікацій, які знаходяться в квартирі АДРЕСА_7 , що спричинило затікання.

За результатами складання акта, власнику квартири АДРЕСА_7 було рекомендовано провести правильний монтаж сантехнічних комунікацій.

Позивач зазначає про те, що після ремонту сантехнічних комунікацій, які знаходяться в квартирі АДРЕСА_7 , залиття квартири позивача в місці стояка, що знаходиться на кухні одразу припинилось.

Позивач, звернулася до експертної установи TOB «Київський експертно-дослідний центр», щодо проведення будівельно-технічного експертного дослідження об`єкта: квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до висновку №14936 будівельно-технічного експертного дослідження, складеного 20 липня 2020 року, судовим експертом Комашко Романом Вікторовичем, розмір матеріальної шкоди, що завдана внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 у відповідності до копії Акта про залиття аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого або холодного водопостачання від 11.06.2018 року становить 30937, 20 (тридцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 20 копійок, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до висновку №14935 будівельно-технічного експертного дослідження, складеного 17 липня 2020 року, судовим експертом Комашко Романом Вікторовичем, розмір матеріальної шкоди, що завдана внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 у відповідності до копії Акта про залиття аварію, що трапилася на системі каналізації від 04.12.2018 року становить 4735,20 (чотири тисячі сімсот тридцять п`ять) гривень 20 копійок, з урахуванням ПДВ.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 17.06.2020 року справа №761/20776/19 встановлено вина власників квартир АДРЕСА_11 та АДРЕСА_12 , за залиття квартири позивачки та стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду. Рішення оскаржене не було та набрало законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідачів підтверджується актом комісії про залиття від 11.06.2018 року, яким встановлено, що затоплення квартири позивача відбулось через пошкодження трубопроводу холодного водопостачання власника квартири АДРЕСА_5 , що належить відповідачу-1. Крім цього, Актом комісії про залиття аварію, що трапилася на системі каналізації від 04.12.2018 року, встановлено, що залиття в квартирі АДРЕСА_10 сталось внаслідок неправильного монтажу сантехнічних комунікацій, які знаходяться в квартирі АДРЕСА_7 , що належить відповідачу-2.

Крім того, факти залиття квартири позивачки з вини відповідача встанволено заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 17.06.2020 року справа №761/20776/19, яке набрало законної сили, а тому не доказуються при розгляді даної справи, та відповідач звільнена від доказування даних обставин.

Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з цим вину у завданні шкоди позивачу відповідачами не спростовано.

Також судом враховано, що відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суд дійшов висновку, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є процесуальний обов`язок відповідачів, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 280-289, 353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 30937(тридцять тисяч дев`ятсот тридцять сім)грн. 20 коп. майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 4 735(чотири тисячі сімсот тридцять п`ять)грн. 20 коп. майнової шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення виготовлено 15 травня 2023 року.

Суддя: