Рішення № 111433995, 08.06.2023, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/465/23

Номер провадження № 2/699/244/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2023 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

УСТАНОВИВ :

До суду надійшла дана позовна заява, в якій позивач просила стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі даної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Свій позов позивач мотивувала тим, що від зареєстрованого у встановленому порядку шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано у судовому порядку. Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач не надає необхідної матеріальної допомоги на утримання дитини, в зв`язку з чим позивач неодноразово зверталася до нього стосовно вирішення питань щодо матеріального забезпечення доньки мирним шляхом. Оскільки відповідач ухиляється від добровільного виконання обов`язків по утриманню їхньої дитини, то вона звернулася до суду.

Ухвалою суду від 10.05.2023 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що не відмовляється від свого батьківського обов`язку щодо утримання своєї дитини, проте пред`явлений до нього позов визнає частково, посилається на те, що більше двох років тому у нього виникли серйозні проблеми із станом здоров`я, він переніс декілька операцій, що викликало подальші негативні зміни у стані його здоров`я. Наразі у нього немає ні власного житла, ні постійної роботи, йому важко працевлаштуватися через стан його здоров`я, має випадкові разові заробітки відповідно до стану свого здоров`я, а тому просив суд з врахуванням цих обставин встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн на місяць.

Сторона позивача надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідачем у відзиві не було спростовано аргументів позивачки, викладених в позовній заяві. Звертають увагу суду на те, що надана до відзиву відповідачем інформація про стан його здоров`я є застарілою, стосується 2021 року. Крім того, зауважила, що донька сторін ОСОБА_4 має інвалідність, потребує постійного лікування, оздоровлення та належного харчування, тому розмір аліментів, який підлягає стягненню, повинен бути достатнім для належного догляду за дитиною. Позивач теж має інвалідність третьої групи з дитинства. Просили позов задовольнити у пред`явленому обсязі.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, направили до суду письмову заяву, у якій просили справу розглядати за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання з`явився, позов визнав частково, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у його відзиві.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 24.07.2020 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.8).

Згідно вказаного свідоцтва про народження батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Зміна позивачем її дошлюбного прізвища « ОСОБА_6 » на теперішнє « ОСОБА_7 » підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , згідно якого шлюб сторін було зареєстровано 01.10.2016 року (а.с.7).

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19.04.2023 року (справа №699/65/23, провадження №2/699/146/23), яке вступило в законну силу 19.05.2023 року, шлюб сторін було розірвано (а.с. 16-17).

Згідно медичних документів, наданих відповідачем, датованих 2021 роком, він переніс у 2021 році оперативне втручання, тричі перебував на стаціонарному лікуванні, мав тяжкий стан, оглядався лікарями хірургом, онкологом, кардіологом, проходив ультразвукове дослідження серця, комп`ютерну томографію органів черевної порожнини, малого тазу, йому було діагностовано ряд тяжких хронічних захворювань (а.с.37-47).

Разом зтим,згідно наданихпозивачем документіввона єінвалідом третьоїгрупи здитинства безстроково,потребує реабілітації,що підтверджуєтьсядовідкою доакта оглядуМСЕК від12.04.2005року (а.с.55).Також донькасторін ОСОБА_4 ,на утриманняякої позивачпросить стягнутиаліменти,хворіє знародження,перенесла оперативневтручання влютому-березні2023року,що підтверджуєтьсяіндивідуальною програмоюреабілітації інваліда№334від 16.07.2020року тавипискою змедичної картистаціонарного хворого№1955 (а.с.56-63).

Вирішуючи вказаний спір по суті, суд застосовує наступні норми законодавства.

В Україні законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Декларації ООН прав дитини (1959 року), Конвенції ООН про права дитини (1989 року), міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейному кодексі України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959 року), дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст.8ЗаконуУкраїни«Про охоронудитинства»від26квітня2001року№2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141СКУкраїни мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180СКУкраїни закріплений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ч.3 ст.181СКУкраїни за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідност.182СКУкраїни привизначеннірозміруаліментів судвраховує:1)станздоров`ятаматеріальнестановище дитини;2)станздоров`ятаматеріальнестановище платникааліментів;3)наявністьуплатника аліментівіншихдітей,непрацездатнихчоловіка,дружини,батьків,дочки,сина;3-1)наявністьнаправі власності,володіннята/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав;3-2)доведені стягувачемаліментів витратиплатника аліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів;4)інші обставини,що маютьістотне значення.Розмір аліментівмає бутинеобхідним тадостатнім длязабезпечення гармонійногорозвитку дитини.Мінімальний гарантованийрозмір аліментівна однудитину неможе бутименшим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» №2710-ІХ від 03.11.2022 року передбачено, що прожитковий мінімум становить для дітей віком до 6 років - 2272 гривні; для дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.

Згідно ч.1.ст.191СКУкраїни аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Заслухавши пояснення відповідача, проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства, заяви сторін по суті та досліджені у справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Судом встановлено, що сторони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після припинення шлюбно-сімейних відносин сторін проживає із позивачем і перебуває на її утриманні. Відповідач у добровільному порядку не бере належної участі в утриманні дитини, офіційно ніде не працює, має незадовільний стан здоров`я, що підтверджується поданими відповідачем медичними документами, які хоча і датовані 2021 роком, але згідно цих документів йому було діагностовано ряд тяжких хронічних захворювань. Разом з тим незадовільний стан здоров`я від народження має і дитина сторін ОСОБА_4 , яка потребує лікування. Також суд враховує, що позивач має інвалідність третьої групи з дитинства безстроково.

Суд відмічає, що відповідач у своєму відзиві посилаючись на своє тяжке матеріальне становище, на підтвердження цих обставин не надав суду ніяких доказів, тому суд не може визнати ці обставини доведеними.

Також суд зауважує, що позиція відповідача щодо часткового задоволення позову і стягнення з нього на утримання дитини аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн на місяць не ґрунтується на вимогах закону, оскільки відповідно до ч.3 ст.181СКУкраїни за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Тобто право вибору способу стягнення аліментів належить позивачу і вона обрала стягнення аліментів у частці від заробітку, тому саме у такий спосіб стягуються судом аліменти на утримання дитини сторін.

Однак, при визначенні розміру частки заробітку (доходу) відповідача, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, суд зобов`язаний врахувати обставини, вказані в ст. 182 СК України, тому суд враховує негативний стан здоров`я відповідача та спільної дитини сторін, їх потребу у лікуванні, інвалідність третьої групи з дитинства позивача і визначає розмір частки заробітку (доходу) відповідача, яка буде стягуватися як аліменти на дитину як 1/4.

Тому суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю і стягує на користь позивача з відповідача аліменти на утримання дитини сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.

Згідно матеріалів справи позов був відправлений позивачем до суду поштою 06.05.2023 року (а.с.19) та надійшов до суду 09.05.2023 року. Тому днем пред`явленняпозову вважаєтьсякалендарна датаприйняття відповідноголиста поштою,засвідчена напоштовому штемпелі,а недень надходженнядо суду(датареєстрації вхідноїдокументації судом). Тому з 06.05.2023 року суд присуджує аліменти на утримання дитини.

Суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.

Згідно ч. 6 ст.141ЦПКУкраїни суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 1073,60 грн в дохід держави, так як позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст. 263 - 265, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу на утримання дитини за один місяць.

Стягнення аліментів на утримання дитини розпочати від дня пред`явлення позову, тобто з 06.05.2023 року.

Стягнути із ОСОБА_1 у дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходівбюджету 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою - АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою - АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складене 09.06.2023 року.

Суддя Свитка С.Л.