Постанова № 111430063, 09.06.2023, Шаргородський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 червня 2023 року м. Шаргород

Справа №152/678/23

Провадження №3/152/347/23

Суддя Шаргородського

районного суду

Вінницької області Славінська Н. Л.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області, зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 06.02.2003 року,

- за ч.3 ст.184 КпАП України,

встановив:

ОСОБА_1 вчинила адміністративнеправопорушення,передбачене ч.3ст.184 КпАП України, а саме невиконання батьками обов`язків щодо виховання дитини, яке виразилося в тому, що 12.05.2023 року о 21 годині в с. Рахни-Лісові Тульчинського району Вінницької області, на вул. Гагаріна, в парку, її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, розпивав алкогольне пиво «Львівське», чим ображав людську гідність та громадську мораль, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.178 КУпАП.

Частиною 1 ст.276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено с. Рахни-Лісові Тульчинського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці Шаргородський район) Вінницької області.

Означена справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду Вінницької області на підставі ст.276 КУпАП.

Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Шаргородський район Вінницької області та утворено Жмеринський район (з адміністративним центром у м. Жмеринка) та Тульчинський район (з адміністративним центром у м. Тульчин) у складі територій територіальних громад, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року№807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№2102-IX.

ОСОБА_3 входить до територіальної юрисдикції Шаргородського районного суду, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.

Відтак, справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду.

Розгляд справи призначено на 09.06.2023 року та викликано ОСОБА_1 в судове засідання.

В суд 09.06.2023 року ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема, шляхом надіслання повістки про виклик до суду за допомогою SMS-повідомлення за номером телефону, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.2).

З довідки про доставку SMS вбачається, що повістка ОСОБА_1 про виклик до суду на 09.06.2023 року доставлена 23.05.2023 року о 15 годині 59 хвилин (а.с.10).

При цьому, суддя зауважує, що ОСОБА_1 не подавала заяв про відкладення судового розгляду справи, про розгляд справи у її відсутності, чи інших заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом справи.

Так, частиною 1 ст.277-2 КУпАП встановлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відтак, про дату розгляду справи ОСОБА_1 повідомлялася завчасно.

Судом вжито можливого способу виклику ОСОБА_1 у судове засідання для розгляду справи за допомогою SMS-повідомлення за номером телефону, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.2).

З огляду на викладене вважаю за можливе розглянути матеріали справи у її відсутності, що відповідає положенням ч.1 ст.268 КпАП України, якою передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ вказаної категорії.

У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) зазначається, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом встановлено наступні обставини: 1) судова повістка надіслана ОСОБА_1 за допомогою SMS-повідомлення за номером телефону, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.2); 2) судова повістка з інформацією про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення доставлена за номером телефону ОСОБА_1 23.05.2023 року (а.с.10); 3) будь-які клопотання, заяви тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справи, останньою не подані.

Таким чином, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 відомо про розгляд у Шаргородському районному суді справи про адміністративне правопорушення щодо неї, але остання, не прибувши до суду на визначені дату та час для розгляду справи про адміністративне правопорушення, своїми фактичними діями ігнорує виклик, що вказує на її небажання брати участь в судовому розгляді та, фактично, таким чином вона реалізує надане їй право не з`являтися для розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщалася про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи.

Проте, відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відтак, суд, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ч.1 ст.245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбаченіст.38 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №836067 від 18.05.2023 року (а.с.2); копією паспорта громадянина України ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , виданого 22.11.2021 року органом 0540, з якого вбачається, що ОСОБА_2 не досяг шістнадцятирічного віку (а.с.5); копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , в якому його матір`ю вказана ОСОБА_1 (а.с.6); письмовим поясненням ОСОБА_2 , з якого вбачається, що 12.05.2023 року о 21 годині він разом зі своєю матір`ю перебували в парку по вул. Гагаріна в с. Рахни-Лісові, де він розпивав алкогольний напій, зокрема пиво «Львівське», яке йому купив його знайомий. Матір ОСОБА_1 в цей час знаходилася біля нього, будь яких зауважень не висловила. Після цього, до нього підійшли працівники поліції та роз`яснили про заборону розпивати алкогольні напої у парку, склали на матір протокол про адміністративне правопорушення (а.с.3).

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №836067 від 18.05.2023 року складено уповноваженою особою, він відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить усі необхідні відомості, передбачені вказаною нормою закону, підписаний особою, яка його склала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, повідомлено про розгляд справи у Шаргородському районному суді, надано право подати пояснення до протоколу, яким остання скористалася та надала пояснення про те, що під час прогулянки із сином у парку, не помітила, коли син ОСОБА_2 , якому не виповнилося шістнадцяти років, розпивав алкогольне пиво «Львівське» (а.с.2).

Диспозиція норми ч.3 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність батьків, або осіб, які їх замінюють, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП України, є відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх; об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом; суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності; суб`єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.

Частинами 1,2ст.12ЗУ «Проохорону дитинства»встановлено,що батькиабо особи,які їхзамінюють,мають правоі зобов`язанівиховувати дитину,піклуватися проїї здоров`я,фізичний,духовний іморальний розвиток,навчання,створювати належніумови длярозвитку їїприродних здібностей,поважати гідністьдитини,готувати їїдо самостійногожиття тапраці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідальність зарозпивання пива(крімбезалкогольного),алкогольних,слабоалкогольних напоївна вулицях,у закритихспортивних спорудах,у скверах,парках,у всіхвидах громадськоготранспорту (включаючитранспорт міжнародногосполучення)та вінших забороненихзаконом місцях,крім підприємствторгівлі ігромадського харчування,в якихпродаж пива,алкогольних,слабоалкогольних напоївна розливдозволена відповідниморганом місцевогосамоврядування,або появав громадськихмісцях уп`яному вигляді,що ображаєлюдську гідністьі громадськумораль передбачена ч.1 ст.178 КУпАП.

Виходячи з аналізу ст.178 КпАП України, об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку, зокрема, розпивання пива к парках, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.178 КпАП України, є місце його скоєння: громадське місце.

Нормами КпАП України не передбачено визначення поняття «громадське місце».

Статтею 1 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» передбачено, що громадське місце це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

У статті 178 Кодексу про адмінправопорушення опосередковано визначається поняття громадського місця це вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту, включно з транспортом міжнародного сполучення.

Стаття 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та

епідемічного благополуччя населення» до захищених місць зараховує: 1) житлові будинки і прибудинкові території; 2) лікувальні, санаторно-курортні заклади, будинки-інтернати, заклади освіти, культури; 3) готелі й гуртожитки; 4) розташовані в межах населених пунктів заклади громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інші будівлі й споруди, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парки, сквери, зони відпочинку, розташовані на території мікрорайонів, і групи житлових будинків.

Перелік громадських місць наводиться також в п.п.20 п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, зокрема, до громадськихмісць належатьмісця,що використовуютьсягромадянами дляспільної роботи,відпочинку,пересування,проведення масовихзаходів таінших потреб(вулиці,площі,вокзали,аеропорти,магазини,кафе,бари,ресторани,музеї,клуби,пляжі вперіод їхроботи,а такожгромадський транспортпід часперебування вньому громадян,ділянки лісу,поля підчас проведенняна їхтериторії організованихмасових зібрань),приміщення вокзалів,пасажирські (приміські)потяги,літаки,катери,пароплави,перони,платформи,пристані таінші місцяпід часочікування посадкита висадкипасажирів.

Таким чином, неповнолітній ОСОБА_2 , який не досяг шістнадцятирічного віку, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.178 КУпАП.

Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суддю, що ОСОБА_1 ухилилася від обов`язку щодо виховання дитини, що призвело до вчинення її сином, який не досяг шістнадцятирічного віку, правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, тому у її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.

Відтак, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП.

У зв`язку із наведеним вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КпАП України, у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.184, ст.ст.283, 284, 294 КпАП України,

постановив:

ОСОБА_1 визнативинуватою зач.3ст.184 КпАП Україниі призначитиїй адміністративнестягнення увиді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а вразі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: