Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
провадження № 2/361/1050/23, cправа № 359/639/22
01.02.2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«01»лютого 2023року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань Степанюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності земельної ділянки і житлового будинку спадкодавцю, а також про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить встановити факт належності ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,291 га, та житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ним у порядку спадкування за спадковою трансмісією на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , а саме: 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,291 га, для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог зазначається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача, ОСОБА_4 . При житті остання розпорядилася належним їй майном, склавши заповіт на користь своїх п`ятьох дітей.
У 1998 році троє спадкоємців померлої ОСОБА_4 звернулися до Броварської районної державної нотаріальної контори з питань прийняття спадщини померлого спадкодавця. На даний час жоден із спадкоємців не оформив спадкові права та не отримав свідоцтва про право на спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 мати позивача та дочка ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина до належного їй майна, а саме квартири АДРЕСА_3 , 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/3 частини земельної ділянки, площею 0,291 га, для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
У визначений законом строк для прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з питань прийняття спадщини померлої ОСОБА_5
11 вересня 2021 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з вищевказаної квартири.
Постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори від 02 грудня 2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право за законом на спадкове майно, що складається з частини житлового будинку АДРЕСА_1 та частини земельної ділянки, площею 0,291 га, для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з неможливістю з поданих представником спадкоємця документів, достовірно встановити належність нерухомого майна, що спадкується та здійснити державну реєстрацію права власності на спадкове майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Так, у свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок спадкоємець зазначена як ОСОБА_6 , у державному акті на право приватної власності на землю ОСОБА_7 . Вказані розбіжності у написанні прізвища, імені та по-батькові перешкоджали спадкоємцю ОСОБА_5 , так і на даний час позивачу успадкувати спадщину, до складу якої входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини. На думку позивача, оскільки він є спадкоємцем за заповітом та законом після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , то за правилами спадкової трансмісії має право на прийняття належної його матері за заповітом частки спадщини після смерті заповідача (спадкодавця) ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку за життя його мати прийняти не встигла. З підстав визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування позивач звернувся до суду.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня
2022 року дану цивільну справу передано на розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 14 червня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, судом залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
02 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив встановити факт належності померлій ОСОБА_4 наступних правовстановлюючих документів: державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,291 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_7 та свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_6 .
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач Калитянська селищна рада Броварського району Київської області у судове засідання представника не направила, 24 травня 2022 року від виконуючого обов`язки селищного голови Рудницького С.В. до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності учасника судового розгляду.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомлені.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане повторно 28 липня 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського району м.Києва.
Зі спадкової справи № 43/1999 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що остання при житті розпорядилася належним їй майном, склавши 03 травня 1995 року заповіт, посвідчений секретарем виконкому Калитянської селищної ради народних депутатів Броварського району Київської області, за яким все належне майно заповіла ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у рівних частинах. 27 січня 1999 року спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини померлої ОСОБА_4 22 травня 1999 року заяву про прийняття спадщини померлої ОСОБА_4 подала спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 30 жовтня 2020 року із заявою про прийняття спадщини померлої ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_5 .
Постановою державного нотаріуса Броварської районної державної нотаріальної контори від 30 жовтня 2020 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що належало померлій ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що у документах, що підтверджують право власності на майно померлої, зазначено власника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а померла ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на житловий будинок, виданого 10 вересня 1981 року, Калитянською селищною радою, житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_6 на праві особистої власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Калитянської селищної ради народних депутатів № 66 від 07 вересня 1981 року.
Згідно з державним актом про право власності на землю серії КВ, виданого 04 грудня 1996 року Калитянською селищною радою народних депутатів, власником земельної ділянки, площею 0,291 га, для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , значиться ОСОБА_7 .
Згідно з довідкою № 1078 від 20 серпня 2020 року, виданою Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві померла ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 16 лютого 2021 року Деснянським районним умісті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Відповідно до спадкової справи № 198/2021 до майна померлої ОСОБА_5 ,
17 березня 2021 року із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 . При житті ОСОБА_5 розпорядилася належним їм майном, склавши 19 березня 2011 року заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
Досінчуком Ф.І., зареєстрований у реєстрі № 1332, за яким всю належну їй долю у квартирі
АДРЕСА_3 , заповіла ОСОБА_1
11 вересня 2021 року державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з квартири АДРЕСА_3 .
02 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що складається зі спірного нерухомого майна.
Постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори від
02 грудня 2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право за законом на спадкове майно, що складається з частини житлового будинку АДРЕСА_1 та частини земельної ділянки, площею 0,291 га, для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з неможливістю з поданих представником спадкоємця документів, достовірно встановити належність нерухомого майна, що спадкується та здійснити державну реєстрацію права власності на спадкове майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до статті 182 ЦК України, у зв`язку з наявними розбіжностями та невідповідністю даних, зазначених у правовстановлюючих документах при зазначенні прізвища, імені та по-батькові померлої ОСОБА_6 , спадкоємицею якої була її дочка ОСОБА_5 , яка спадщину після смерті матері прийняла, але у зв`язку зі смертю не оформила своїх спадкових прав.
Відповідно до статей 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (статті 1261-1262 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Позивач, звертаючись до суду з позовом у тому числі просив визнати за ним право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 в порядку спадкової трансмісії.
Статтею 1276 ЦК України визначене, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Спадкова трансмісія це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто - перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.
Перехід права на прийняття спадщини відповідно до статті 1276 ЦК України не є компонентом спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента. Трансміссар, здійснюючи право на прийняття спадщини, набуває спадкової маси не від трансмітента, який так і не встиг її прийняти, а від першого спадкодавця. Утім до трансміссара переходить право не лише прийняти спадщину, а й відмовитися від її прийняття, адже спадкоємець завжди має варіантність поведінки - він не зобов`язаний набувати тих прав і обов`язків, що мав за життя спадкодавець та які не припинилися внаслідок його смерті.
Застосування механізму спадкової трансмісії як юридичної фікції (закон виходить з того, що оскільки спадкоємець мав право прийняти спадщину, але не встиг цього зробити внаслідок смерті, то він нібито спадщину прийняв) можливе за наявності послідовної сукупності таких умов-фактів (юридичний склад): 1) смерть спадкодавця; 2) закликання до спадкування спадкоємця-трансмітента; 3) смерть спадкоємця-трансмітента після смерті спадкодавця, але до спливу строку на прийняття спадщини (смерть трансмітента має настати протягом шести місяців з дня, наступного після смерті спадкодавця); 4) право на прийняття спадщини або відмова від її прийняття після смерті спадкодавця не було здійснене трансмітентом; 5) трансмітент має спадкоємця (трансміссара), який закликається до спадкування після смерті трансмітента; 6) трансміссар в установлений законом строк здійснив своє право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця.
Спадкова трансмісія є особливим порядком здійснення права на спадкування.
У разі переходу права на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії застосовуються як загальні правила, що регламентують способи (необхідність вчинення трансміссарам дій, що свідчать при прийняття спадщини за статтею 1269 ЦК України, недопущення прийняття спадщини з умовою чи застереженням відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України), строки прийняття та відмови від спадщини, так і спеціальні норми переходу права на прийняття спадщини до трансміссара. Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (стаття 1276 ЦК України). Такий же порядок передбачений пунктами 3.25, 3.26 глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 з відповідними змінами.
Такі ж правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 01 вересня 2021 року у справі №720/2683/19.
Разом з тим, у даному випадку з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, позивачем здійснюється спадкування не за спадковою трансмісією. ОСОБА_4 померла у
1996 році, спадщину після неї прийняла її дочка ОСОБА_5 , яка померла у 2021 році, тобто по слину 25 років. За життя спадкоємець ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину на спірне нерухоме не отримала. Попри це, вказане майно входить до спадкової маси майна померлої ОСОБА_5 та підлягає спадкуванню на загальних підставах її спадкоємцями. При розгляді справи по суті встановлено, що позивач єдиний спадкоємець ОСОБА_5 , як за законом, так і за заповітом. Заповітом ОСОБА_5 охоплено конкретне майно квартира
АДРЕСА_3 . Щодо решти майна належного ОСОБА_5 , то позивач має право спадкувати його законом, так як є спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину.
З матеріалів справи встановлено, що зазначення прізвища, імені та по-батькові ОСОБА_4 у правовстановлюючих документах на спірне нерухоме майно не співпадає з прізвищем, іменем та по-батькові зазначеним у свідоцтві про її смерть. Наявність таких розбіжностей позбавляє позивача, як спадкоємця ОСОБА_5 оформлення спадкових прав на спірне нерухоме майно. Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 як між сином та матір`ю підтверджується свідоцтвом про народження останнього.
Відповідно листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа який, необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.
Встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів необхідно позивачу для оформлення спадкових прав.
Згідно із статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Повно та всебічно встановивши фактичні обставини справи, надавши належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на частину спадкового майна.
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_4 державного акту на право приватної власності на землю серії КВ, виданого на ім`я ОСОБА_7 Калитянською селищною радою народних депутатів 04 грудня 1996 року на земельну ділянку, площею 0,291 га, для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити факт належності ОСОБА_4 свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок АДРЕСА_4 , виданого на ім`я ОСОБА_6 Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради Броварського району Київської області 10 вересня
1981 року, на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,291 га, для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин
Судове рішення № 111422411, Броварський міськрайонний суд Київської області було прийнято 01.02.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 359/639/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: