Ухвала суду № 111418674, 26.05.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5577/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дегтяренко К.С.

при секретарі судового засідання Чейпеш В.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужанського національного природного парку, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості моєї заробітної плати, -

встановив:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суд Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужанського національного природного парку, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості моєї заробітної плати.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні.

Сторони у судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника відповідача Ужанський національний природний парк адвоката Швець Д.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК) у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідно до положень ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 131 ЦПК України, вручення повідомлення представнику учасника справи, вважається, врученням повідомлення учаснику.

В судові засідання 27.06.2022, 17.08.2022, 13.09.2022, 28.09.2022, 25.10.2022, 14.11.2022 року, 06.12.2022, 17.01.2023, 09.02.2023, 06.03.2023 , 30.03.2023 , 26.04.2023, 26.05.2023 року позивач її представник та представник відповідача не з`явились.

При цьому представником позивача адвокатом Биркович О.І. 17.08.2022 подано клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, така можливість йому надана та представник 21.08.2022 ознайомився з матеріалами справи.

Вподальшому 25.10.2022, 17.01.2023, 10.03.2022, 27.04.2023 року подав клопотання про відкладення розгляду справи, без подальшого належного підтвердження причин неявки в судове засідання.

Ухвалою суду від 09.02.2023 року явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання було визнано обов`язковою, вказана ухвала разом з повістками були направлені за місцем проживання позивача.

З трекінгу поштових відправлень вбачається, що 11.03.2023 року та 23.05.2023 року за адресою проживання позивачки поштові відправлення отримані особисто.

Разом з тим, з метою перевірки місця проживання позивача, з метою її належного повідомлення, судом 25.06.2023 року здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, із отриманої відповіді вбачається, що позивач була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , з 31.03.2011 року, однак з реєстрації знята 19.01.2023 року.

Про зміну місця свого проживання позивач ОСОБА_1 суд не повідомляла.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначив Верховний Суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Така ж правова позиція викладена і Постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

Частиною 4 ст.12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В судові засідання позивач та її представник не з`явилися, не повідомили суд про причини неявки. Наразі будь-яких доказів наявності поважних причин неявки до суду позивач та її представник не надали. Обов`язковість явки позивача в судове засідання проігнорували.

Відтак, процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судом судочинства, а вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Невиконання покладених на позивача обов`язків мають визначені чинним цивільним процесуальним законодавством наслідки, зокрема щодо залишення позову без розгляду.

Європейський суд з прав людини, неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Беручи до уваги, що позивач та її представник повторно не з`явилися в судове засідання, належним чином повідомлялись про день, час та місце розгляду справи, представник позивача, який є адвокатом, отримував численні повідомлення через засоби зв`язку та електронну пошту, які ним особисто зазначені у заявах які він подавав до суду в межах вказаної справи, також останній зареєстрований у Електронному суді, суд вважає, що позов необхідно залишити без розгляду.

При цьому, суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.257, 258 - 268,353 ЦПК України, п. 4 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ухвалив:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_3 адвоката Бомбушкар Сергія Павловича до ОСОБА_4 , Холмківської сільської ради Ужгородського району в особі Виконавчого комітету, Комунального підприємства «Ужгородського районного бюро технічної інвентаризації нерухомого майна», про визнання недійсним і скасування рішення Виконкому Холмківської сільської ради - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення такій особі ухвали суду.

Суддя К.С. Дегтяренко