Рішення № 111411822, 08.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1031/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Окружний адміністративний суд міста Києва, про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Окружний адміністративний суд міста Києва, про визнання протиправним та скасування наказу Державної судової адміністрації України №477 від 20 грудня 2022 року Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації.

Ухвалою суду від 23.01.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із прийняттям наказу Державної судової адміністрації України №477 від 20 грудня 2022 року Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації та просить суд його скасувати. Позивач, посилаючись у позовній заяві, на те, що ДСА України не має повноважень щодо прийняття рішень щодо звільнення судді та щодо порядку реалізації заходів з ліквідації суду та те, що Державна судова адміністрація України могла приймати рішення виключно у межах компетенції, що визначена лише ст.152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вважає, що за відсутності, визначеного законом порядку ліквідації суду відповідач, згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не уповноважений на вжиття жодних заходів з припинення (ліквідації) Окружного адміністративного суду міста Києва. Позивач також вважає, що Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» протирічить положенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Конституції України, а саме, під час прийняття Закону: - не було дотримано вимог ч. 2 статті 125 Конституції України, ч. 2 статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; - не було дотримано вимог ч. 2 статті 19 Конституції України, ч. 4 статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; - не було дотримано вимог статті 6, ч.ч. 1, 2 статті 8, ч. 2 статті 19, частин 1, 2 статті 55, ч.1 статті 125 Конституції України, що випливає з висновків рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2- р/2020. Поряд з цим, позивач вказав, що у Законі України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Верховна Рада України самостійно, без наявних на те повноважень, визначила, що Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя з дня набрання чинності цим Законом. Крім того, позивач вважає, що у Законі України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Верховна Рада України самостійно, без наявних на те повноважень, визначила територіальну юрисдикцію судових справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, за Київським окружним адміністративним судом. Позивач вказав, що такий спосіб припинення здійснення правосуддя відрізняється від способу визначеного ч. 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». ДСА України при прийнятті оскаржуваного наказу протиправно, на думку ОСОБА_1 , керувалась вимогами Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», оскільки він, як вважає позивач, не відповідає нормам Конституції України, положення якої, у даному випадку, підлягали застосуванню відповідачем як нормами прямої дії, що додатково підтверджує протиправність оскаржуваного наказу.

12.02.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

14.02.2023 до суду від Державної судової адміністрації надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Так, відповідач вказав, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Як вважає відповідач, позивач не надав жодних доказів на підтвердження наявності підстав, якими він аргументує порушення його прав та інтересів. Представник відповідача вказав, що відповідно до позовної заяви, позивач вважає, що наказ № 477 звільняє його з посади судді в той час, як вказаний наказ лише визначає план заходів з питань проведення ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва, та жодним чином не впливає права і обов`язки позивача, як судді відповідного суду. Враховуючи викладене та зазначивши, що позивачем не надано обґрунтувань того, що обраний ним спосіб захисту є ефективним та спрямованим на відновлення його порушених прав, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14.02.2023 до суду від третьої особи, Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Позивач та представник третьої особи у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача у судове засідання в режимі ВКЗ не з`явився у зв`язку з нестабільним інтернет - з`єднанням, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання від 31.05.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 5 ст.195 КАС України визначено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, з урахуванням ч. 5 ст.195 КАС України, судом продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 займає посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва, що підтверджується постановою Верховної Ради України від 17 травня 2012 року №4737-VI щодо обрання його як судді безстроково, відповідно до п.27 ч.1 ст.85, ч.1 ст.128 Конституції України (а.с.19).

Наказом Державної судової адміністрації України №477 від 20 грудня 2022 року Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації, відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», згідно частини третьої статті 147 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою належного проведення заходів організаційного характеру, пов`язаних із ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, наказано:

1. Утворити ліквідаційну комісію Окружного адміністративного суду міста Києва;

2. Затвердити план заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва (далі План заходів), що додається.

3. Голові ліквідаційної комісії забезпечити виконання Плану заходів та щомісяця до 10 числа інформувати Державну судову адміністрацію України про проведену роботу в електронному вигляді.

4. Відділу документального забезпечення та контролю ( ОСОБА_2 ) довести копію цього наказу до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, Окружного адміністративного суду міста Києва, заступників Голови, радників Голови та керівників самостійних структурних підрозділів Державної судової адміністрації України.

5. Управлінню забезпечення діяльності керівництва ДСА України (Мельнікова М. О.) оприлюднити цей наказ у розділі "Нормативно-правова база" рубрики "Інше" офіційного вебсайту ДСА України не пізніше наступного робочого дня за днем його видання(а.с.13-15).

Згідно вищевказаного плану з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва Наказом ДСА України від 20.12.2022р. № 477 затверджено наступний план дій щодо ліквідації суду:

1. Поінформувати ДСА України про передачу справ Окружного адміністративного суду міста Києва до Київського окружного адміністративного суду;

2. Поінформувати ДСА України про передачу локальної бази даних автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва до Київського окружного адміністративного суду;

3. Вжити заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) запису про рішення щодо ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва;

4. Надати до ЄДР копії таких документів: Закону України від 13.12.2022 № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва"; наказу ДСА України "Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації";

5. Письмово поінформувати працівників суду про ліквідацію державного органу та письмово попередити їх про наступне вивільнення (звільнення) (ст. 492 КЗпП України, ст.87 Закону України "Про державну службу");

6. Подати інформацію до державної служби зайнятості за формою звітності № 4 ПН "Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці";

7. Здійснити заходи щодо можливого працевлаштування працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва, що ліквідується, звернувшись до державної служби зайнятості міста Києва, органів в системі правосуддя та інших державних органів;

8. Видати накази про звільнення та ознайомити з ними працівників;

9. Забезпечити впорядкування трудових книжок суддів, працівників апарату суду, що ліквідується, та їх видачу працівникам, що звільняються;

10. Вжити заходів щодо внесення до ЄДР запису про завершення процедури ліквідації із внесенням до ЄДР відомостей про припинення юридичної особи шляхом ліквідації;

11. Здійснити інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей і документів та розрахунків суду, що ліквідується;

12. Вжити заходів щодо виявлення дебіторів та кредиторів, погашення дебіторської та кредиторської заборгованості;

13. Здійснити перерозподіл кошторисних призначень для фінансування заходів, пов`язаних з ліквідацією суду;

14. Скласти акти приймання-передачі щодо основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, документів та розрахунків;

15. Передати основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, документи і розрахунки суду, що ліквідується, до ТУ ДСА України в місті Києві з подальшою передачею до Київського міського окружного адміністративного суду;

16. Особам, відповідальним за збереження гербової печатки та штампів, передати, а голові ліквідаційної комісії прийняти печатку, штампи, про що оформити відповідні акти;

17. Гербові печатки і штампи знищити. Акти про знищення печаток та штампів надіслати до Державної судової адміністрації України;

18. Здійснити інші заходи фінансового та матеріально-технічного забезпечення, необхідні для проведення ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва;

19. Утворити експертну комісію для упорядкування фонду документообігу та архівного фонду;

20. Забезпечити впорядкування та передачу судових справ, архівного фонду документообігу ліквідованого суду відповідній архівній установі;

21. Здійснити заходи щодо ліквідації режимно-секретного органу (РСО) в Окружному адміністративному суді міста Києва;

22. Здійснити заходи щодо передачі документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію з відмітками "Літер "М", які зберігаються в Окружному адміністративному суді міста Києва, на тимчасове збереження до Територіального управління ДСА України в місті Києві з подальшою передачею до Київського міського окружного адміністративного суду;

23. Здійснити інші заходи документального забезпечення, необхідні для проведення ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 19 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом.

Проект закону про утворення, реорганізацію чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" № 2825-IX (далі - Закон №2825-ІХ), статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Закону №2825-ІХ постановлено Верховною Радою ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва; утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ.

Згідно Прикінцевих та перехідних положення Закону №2825-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом; Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду; з дня початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд невідкладно передає справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, до Київського міського окружного адміністративного суду.

Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-ІХ Кабінету Міністрів України, Державній судовій адміністрації України доручено вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону.

Відповідно до частини шостої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі №1402-VIII) у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Порядок здійснення відповідних заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією суду, визначається законом про утворення, реорганізацію чи ліквідацію такого суду.

Відповідно до частин третьої статті 147 Закону №1402-VIII Державна судова адміністрація України забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів.

Як встановлено судом, відповідно до пункту першого розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

14.12.2022 Закон №2825-ІХ опубліковано в газеті "Голос України" №254 та відповідно він набрав чинності 15.12.2022.

Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва припинив здійснення правосуддя 15.12.2022 на виконання положень згаданого вище Закону.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-ІХ Кабінету Міністрів України та Державній судовій адміністрації України доручено вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 №141/0/15-19 затверджено Положення про Державну судову адміністрацію України (далі - Положення № 141/0/15-19), пунктом 1 якого визначено, що Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.

Відповідно до п. 5 Положення № 141/0/15-19 основними завданнями Державної судової адміністрації є: 1) організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом; 2) забезпечення належних умов діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених законом; 3)забезпечення виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів у межах повноважень, визначених законом.

При цьому, підпунктом 31 пункту 6 Положення № 141/0/15-19 визначено, що Державна судова адміністрація України відповідно до основних завдань забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів.

Згідно з пунктами 8, 11 Положення № 141/0/15-19 Державну судову адміністрацію України очолює Голова, який з питань, що належать до його повноважень, видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Тобто, на відповідача, Державну судову адміністрацію України, законодавчо покладено обов`язок забезпечення виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів.

Щодо посилання представника відповідача на те, що позивач не надає жодних доказів на підтвердження підстав, якими він аргументує порушення його прав та інтересів, суд зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

В свою чергу, суд враховує, що фактично наказ Державної судової адміністрації України №477 від 20 грудня 2022 року Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації, яким фактично утворено ліквідаційну комісію Окружного адміністративного суду міста Києва та затверджено план заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва (далі План заходів), стосуються виключно працівників апарату суду, а згідно із приписами ст.155 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII забезпечення роботи суду здійснює його апарат.

Поряд з цим, працівники апарату суду відповідно до положень Закону України "Про державну службу" та Закону України №1402-VIII є державними службовцями, працівниками патронатної служби, службовцями та не наділені статусом судді у розумінні спеціального Закону України №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

Щодо посилання позивача на те, що наказ Державної судової адміністрації України №477 від 20 грудня 2022 року Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації прийнято на підставі Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який не відповідає Конституції України, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII до повноважень Суду належить: вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;.

Згідно з пунктом 1 статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України.

Статтею 1 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.

За таких обставин, саме Конституційний Суд України наділений повноваженнями вирішувати питання про відповідність Конституції України (конституційність) законів України, в тому числі Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», на час розгляду зазначеної справи вказаний Закон, на підставі якого прийнято оскаржуваний позивачем наказ, є чинним та не визнано неконституційним.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржуваний наказ від 20 грудня 2022 року "Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації", Державна судова адміністрація України діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України та правові підстави для його скасування відсутні.

Частиною 4 ст.78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Під час прийняття рішення у справі, суд враховує, що оскаржуваний в межах цієї справи наказ Державної судової адміністрації України №477 від 20 грудня 2022 року Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації був предметом розгляду справи №320/12017/22 за позовом Особи 1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу Державної судової адміністрації України №477 від 20 грудня 2022 року «Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації».

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 по справі №320/12017/22, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року, відмовлено у задоволенні позову Особи 1 про визнання протиправним та скасування наказу Державної судової адміністрації України №477 від 20 грудня 2022 року «Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації».

За таких обставин, суд враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 по справі №320/12017/22, яке набрало законної сили, встановлено правомірність прийняття Державною судовою адміністрацією наказу Державної судової адміністрації України №477 від 20 грудня 2022 року «Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації».

Враховуючи те, що на Державну судову адміністрацію України, законодавчо покладено обов`язок забезпечення виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів, в тому числі щодо ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу Державної судової адміністрації України №477 від 20 грудня 2022 року Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.