Рішення № 111411800, 07.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 540/75/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

До Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №425-о від 03.12.2021р. «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора територіального відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Нова Каховка, вул. Горького 11-а;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 03.12.2021 по 29.12.2021 у загальній сумі 14639,94 грн., якщо дата поновлення буде іншою то відповідно розрахунок повинен бути змінений та стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, моральну шкоду в сумі 10000,00 грн.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили надати до суду звіт про його виконання в частині поновлення на роботі та сплати заробітку за час вимушеного прогулу.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивачка зазначає, що в період часу з 22.12.2020 року по 03.12.2021 року вона займала посаду головного державного інспектора територіального відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі по тексту - відповідач), на яку її було призначено в порядку переведення, у зв`язку зі змінами організаційної структури та штатного розпису переведена, на рівнозначну посаду головного державного інспектора територіального відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на підставі наказу №123-о від 01.09.2020 року.

Відповідно до Наказу №425-о від 3 грудня 2021 року, позивачку було звільнено з посади головного державного інспектора територіального відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, підставами було вказано заяву позивачки від 02.12.2021 року та повідомлення про зміну істотних умов державної служби від 19.10.2021 року. 19.10.2021 року позивачка була ознайомлена з повідомленням про зміну істотних умов державної служби, в якому їй було запропоновано продовжити роботу на посаді головного державного інспектора територіального відділу організації робота організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, б. 75.

Позивач не погоджується із наказом про звільнення та зазначає, що приймаючи рішення про її звільнення, в порушення вимог діючого законодавства, на момент звільнення вона мала стаж роботи на державній службі, в тому числі в органах податкової служби понад 17 років, керівником ГУ ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м.

Севастополі не було досліджено та проаналізовано її переважне право залишення на роботі, а саме, бездоганну службу. Крім того, в порушення вимог ст. 49-2 КЗпП України, які передбачають, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, позивачці не було запропоновано іншу роботу у відповідача, хоча з моменту ознайомлення її із повідомленням про зміну істотних умов державної служби від 19.10.2021 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі протягом 30 днів оголошувались конкурси на зайняття посад, а саме: наказ №374-о від 18.10.2021 року «Про оголошення конкурсу», наказ №375-о від 18.10.2021 «Про оголошення конкурсу», наказ №388-о від 29.10.2021 «Про оголошення конкурсу».

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що керуючись наведеними у відзиві нормами та необхідністю встановлення місця розташування робочих місць працівників, як того вимагає організаційна структура Головного управління, як відокремленого підрозділу, 19 жовтня 2021 року позивачку під підпис ознайомлено з повідомленням про зміну істотних умов державної служби та запропоновано продовжити державну службу на нових умовах на тій же посаді, з таким ж обсягом повноважень за посадою лише за іншою адресою: АДРЕСА_1 (далі - Повідомлення). Позивачка письмово власноруч на Повідомленні зазначила що «ознайомлена», проставивши дату 19.10.2021 року та підпис після ознайомлення з Повідомленням, не відобразивши жодних заперечень ні 19.10.2021 року, ні в подальшому. Зважаючи на відсутність жодних заперечень з 19.10.2021 року та протягом наступних 30 днів позивачка вважалася такою, що погодилася на продовження проходження державної служби в подальшому на змінених умовах. Таким чином, ГУ ДПС було забезпечено дотримання процедури повідомлення не

пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, державного

службовця та з боку ГУ ДПС не приймалося жодних протиправних рішень, які б порушували права позивачки. Однак, 02.12.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення із займаної посади 03.12.2021 року у зв`язку з незгодою на зміну істотних умов державної служби відповідно до п.6 ч. 1 ст. 83 Закону № 889-УІІІ. Відсутність заперечень (незгоди) в період з дати попередження до дати заяви про звільнення (з 19.20.2021 року по 02.12.2021 року), як підстави, визначеної абзацом 2 частини 4 статті

43 Закону № 889-УІІІ для пропонування інших вакантних посад, в свою чергу виключало

необхідність пропонувати позивачці інші посади.

Зважаючи, що незгода та заперечення на проходження державної служби на змінених

умовах висловлена одночасно із заявою на припинення державної служби від 02.12.2021 року та фактично є підставою для звільнення, ГУ ДПС наказом від 03.12.2021 року № 425-о припинено державну служби та звільнено позивача із займаної посади із зазначенням підстав

звільнення.

Отже, відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваного наказу він діяв відповідно до вимог чинного законодавства з дотриманням процедури та не порушував прав позивачки.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26 січня 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № 2525/22).

02 лютого 2022 року позивачем до суду було подано відповідь на відзив (вхід. № 3162/22).

09 лютого 2022 року відповідачем до суду було подано заперечення на відповідь на відзив (вхід. № 4155/22).

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року №11/0/9-22, відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справи - Одеський окружний адміністративний суд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 року, адміністративну справу №540/75/22 передано на розгляд судді Стефанову С.О.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року прийнято справу №540/75/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - до розгляду. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №540/75/22 зі стадії відкриття провадження у справі.

Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

06 квітня 2023 року до суду надійшла заява (письмові пояснення) позивача (вхід. 10746/23).

Станом на 07 червня 2023 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивачки та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 , у період з 22.12.2020 року по 03.12.2021 року займала посаду головного державного інспектора територіального відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі по тексту - відповідач), на яку її було призначено в порядку переведення, у зв`язку зі змінами організаційної структури та штатного розпису переведена, на рівнозначну посаду головного державного інспектора територіального відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на підставі наказу №123-о від 01.09.2020 року.

19.10.2021 року позивачка була ознайомлена з повідомленням про зміну істотних умов державної служби, в якому їй було запропоновано продовжити роботу на посаді головного державного інспектора територіального відділу організації робота організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, б. 75.

02 грудня 2021 року позивачкою до на ім`я в.о. начальника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було подано заяву про звільнення із займаної посади та припинення державної служби 03.12.2021 року у зв`язку з її незгодою із зміною істотних умов, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу».

Наказом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №425-о від 03 грудня 2021 року «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , головного державного інспектора територіального відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у зв`язку зі зміною істотних умов державної служби, 03 грудня 2021 року, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу».

Підставами видання вказаного наказу зазначено: заява ОСОБА_1 від 02.12.2021 року, повідомлення про зміну істотних умов державної служби від 19.10.2021 року, ч. 3 ст. 83 Закону України «Про державну службу».

Позивачка, не погоджуючись з прийнятим наказом, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до Конституції України, Україна є правовою державою (ст.1) та в ній визнається принцип верховенства права (ст.8 Конституції). Визначальним принципом верховенства права є невичерпність прав людини і основних свобод.

На підставі ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

На підставі ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу» дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

У постанові від 17.02.2015 року №21-8а15 Верховний Суд України висловив правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.

Таким чином, до даних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про державну службу», які мають пріоритет над положеннями трудового законодавства.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 5 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Стаття 342 Податкового кодексу України визначає, що посадові особи контролюючих

органів є державними службовцями.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року № 643, ГУ ДПС є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС України на території Херсонської області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Місцезнаходженням Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 43995495) та його структурних підрозділів, крім Державних податкових інспекцій є м. Херсон, проспект Ушакова, 75, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління й обліку.

Як встановлено судом, наказом ГУ ДПС від 21.12.2020 року № 3-о ОСОБА_1 було призначено на посаду головного державного інспектора територіального відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС, відповідно до введеної в дію наказом від 15.12.2020 року № 2 Організаційної структури ГУ ДПС.

Відповідно до посадової інструкції за вищевказаною посадою, затвердженою 22.12.2020 року, вбачається що безпосереднім керівником є начальник територіального відділу організації роботи, робоче місце якого є м. Херсон, що відповідає Організаційній структурі ГУ ДПС, серед основних обов`язків приймання, реєстрація, обробка, постановка на автоматизований контроль завдань у системі електронного документообігу вхідної

кореспонденції та приймання, реєстрація, обробка вихідної кореспонденції. У разі необхідності за розпорядженням керівника ГУ ДПС участь у роботі ЦОП.

З Організаційної структури вбачається, що до складу Організаційно-розпорядчого управління, який є структурним підрозділом ГУ ДПС входить, в тому числі, територіальний відділ організації роботи, в якому працювала позивачка до звільнення.

З п. 2.1. розділу 2 Положення про територіальний відділ організаційної роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, затвердженого 18.05.2021 року, вбачається, що роботу Відділу спрямовує та координує начальник організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС, робоче місце якого також розташоване у м. Херсоні, а основними завданнями Відділу є: документаційне забезпечення діяльності ГУ ДПС відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 (зі змінами), Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736 (із внесеними змінами), інших законодавчих актів, розпорядчих, нормативних і методичних документів з питань діловодства, здійснення електронного обміну службовими документами, організація архівного зберігання документів на паперових носіях.

Разом з тим, відповідно до п. 3.7 розділу ІІІ Регламенту ГУ ДПС, затвердженого наказом ГУ ДПС від 04.01.2021 року № 1, вбачається, що організація та ведення діловодства у ГУ ДПС покладається на організаційно-розпорядчий підрозділ.

Реєстрація вхідної, вихідної кореспонденції, а також документів організаційно - розпорядчого характеру ведеться централізовано за допомогою СЕД, яка функціонує в ГУДПС.

3.7.1.1. Кореспонденція, що надходить на адресу ГУ ДПС (крім кореспонденції, яка містить інформацію, що становить державну таємницю), в обов`язковому порядку реєструється у СЕД організаційно-розпорядчим підрозділом, який несе відповідальність за правильність реєстрації та дотримання порядку проходження кореспонденції.

З наведеного вбачається, що відповідно до організаційної структури ГУ ДПС всі структурні підрозділи функціонують та реалізують свої повноваження за місцем фактичного розташування офісу ГУ ДПС, як відокремленого підрозділу, керівництва, матеріально-технічної бази, інформаційно-телекомунікаційних систем що знаходяться за юридичною адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 75, та повноваження працівників охоплюють (розповсюджуються) на всю Херсонську область, АРК та м. Севастополь.

Виключення з організаційної структури складають Державні податкові інспекції (наприклад, Новокаховська державна податкова інспекція), що реалізують свої повноваження (функції) в межах району, в тому числі, через Центри обслуговування платників (далі - ЦОП) та територіально знаходяться у відповідному районі Херсонської області, згідно з адміністративно-територіальним поділом, що діяв на момент затвердження організаційної структури ГУ ДПС.

Так, наказом ДПС України від 20.11.2020 року № 648, затверджено Перелік державних податкових інспекцій, що діють як структурні підрозділи ГУ ДПС із встановленням їх постійного місце знаходження (наприклад - Новокаховська ДПІ адреса: м. Нова Каховка, вул. Горького, 11-а).

Відповідно до розділу 2.2 Положення про ЦОП Новокаховської ДПІ, затвердженого наказом від 19.10.2020 року № 836, до роботи у ЦОП при ДПІ на постійній основі залучаються працівники ДПІ, та у разі необхідності, за рішенням керівника ГУ ДПС, можуть

залучатись працівники підрозділів ГУДПС, в тому числі організаційно-розпорядчого.

Крім того, щомісячно наказами ГУ ДПС затверджувались графіки за якими працівників ДПІ та за необхідності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС, залучали до роботи у ЦОП Новокаховської ДПІ, як приклад додаються накази від 28.09.2021 року № 365 та від 27.10.2021 року № 392, якими встановлені графіки роботи на жовтень та листопад місяць 2021 року в яких зазначена ОСОБА_1 , як залучений працівник ГУ ДПС.

Таким чином, визначення робочого місця за межами юридичної адреси: м. Херсон,

проспект Ушакова, 75, для працівників структурних підрозділів ГУ ДПС, крім Державних податкових інспекцій відповідного району, було реалізовано керівником через Розпорядження від 27.01.2021 року № 15-р виключно, як право роботодавця, обумовлене тимчасовою необхідністю на певний проміжок часу з урахуванням існування потреби.

В подальшому, як зазначив відповідач, у зв`язку з відсутністю нагальної потреби в залученні позивачки до роботи у ЦОП Новокаховської державної податкової інспекції, з метою приведення у відповідність до існуючої організаційної структури організації праці та робочих місць державних службовців, раціоналізації їх праці, виключення факту віддаленого робочого місця підпорядкованого працівника від робочого місця безпосереднього керівника та керівника яким координується робота, існуючою складністю в забезпеченні технічних умов та контролю за якістю виконуваної роботи працівників за посадою, керівником ГУ ДПС прийнято рішення про зміну Істотних умов державної служби, що полягала у зміні робочого місця (місця (адреси) роботи) зі збереженням існуючої посади та посадових обов`язків.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 січня 2005 року № 55 затверджено Рекомендації з організації праці державних службовців в органах виконавчої

влади (надалі - Рекомендації). Метою цих Рекомендацій є надання організаційно-методичної

допомоги керівникам державних органів виконавчої влади з питань організації праці та організації робочих місць державних службовців. Рекомендації передбачають організацію праці та організацію робочих місць державних службовців.

Відповідно до підпункту 3.2 частини 3 Рекомендацій вбачається, що робоче місце - зона трудової діяльності одного або декількох працівників на обмеженій ділянці площі, оснащена необхідними засобами для виконання посадових обов`язків.

Відповідно до визначення, наведеного у ст. 2 Закону України «Про державну службу», керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов`язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про державну службу» керівник державної служби створює належні для роботи умови та їх матеріальне технічне забезпечення.

Керівник державної служби вживає заходів для:

1) надання державним службовцям необхідної для виконання посадових обов`язків інформації;

2) облаштування приміщення, пристосованого для виконання посадових обов`язків;

3) належного облаштування робочих місць;

4) забезпечення державних службовців необхідним обладнанням.

Підстави припинення державної служби визначені у ст. 83 розділу IX Закону України «Про державну службу», однією з яких є - незгода державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (пункт 6, частини 1 статті 83), звільнення за якою відбувається з дотриманням порядку передбаченого ст. 43 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про державну службу» зміною істотних умов державної служби вважається зміна:

1) належності посади державної служби до певної категорії посад;

2) основних посадових обов`язків;

3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;

4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;

5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Частиною 4 статті 43 Закону України «Про державну службу» передбачено, що про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 30 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

З наведеного вбачається, що проведення заходів щодо зміни істотних умов державної

служби, в частині визначення робочого місця - це виключна компетенція керівника державної служби (суб`єкта призначення). У той же час, такі зміни не повинні тягти за собою примушення до праці та виконання посадових обов`язків. Тому законодавцем на керівника державної служби покладено обов`язок заздалегідь (не пізніш як за 30 календарних днів) попередити державного службовця про такі зміни. Отже, повідомлення -

це пропозиція державному службовцю продовжити роботу за тією ж посадою та кваліфікацією після того, як керівник державної служби з додержанням встановленого строку змінить істотні умови державної служби. Працівник може погодитися з пропозицією і продовжити роботу за тією ж посадою при змінених умовах праці, а може відмовитися від продовження роботи з урахуванням змінених умов праці.

З наведених норм вбачається, що роботодавець вправі змінювати, в тому числі і розташування робочого місця державного службовця, із застосуванням процедури зміни істотних умов праці, з дотриманням прав державних службовців щодо їх завчасного попередження, що забезпечує дотримання необхідного балансу між приватними та публічними інтересами.

Встановлений законодавством строк для повідомлення (попередження) працівника про зміну Істотних умов не менший, ніж як 30 днів, але може бути більший надає необхідний час державному службовцю для розв`язання питань з організації подальшого місця проживання, побуту, визначення способів дістатися до нового місця роботи та остаточного прийняття рішення щодо подальшого проходження державної служби на змінених умовах.

Як встановлено судом вище, керуючись вищенаведеними нормами законодавства та необхідністю встановлення місця розташування робочих місць працівників, як того вимагає організаційна структура Головного управління, як відокремленого підрозділу, 19 жовтня 2021 року позивачку під підпис було ознайомлено з повідомленням про зміну істотних умов державної служби та запропоновано продовжити державну службу на нових умовах на тій же посаді, з таким ж обсягом повноважень за посадою лише за іншою адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка письмово власноруч на Повідомленні зазначила що «ознайомлена», проставивши дату 19.10.2021 року та підпис після ознайомлення з Повідомленням, не відобразивши жодних заперечень ані 19.10.2021 року, ані в подальшому.

Зважаючи на відсутність жодних заперечень з 19.10.2021 року та протягом наступних

30 днів позивачка вважалася такою, що погодилася на продовження проходження державної служби в подальшому на змінених умовах.

Таким чином, судом встановлено, що ГУ ДПС було забезпечено дотримання процедури повідомлення позивачки не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби.

Проте, як встановлено судом, 02.12.2021 року від ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було подано заяву про звільнення її із займаної посади та припинення державної служби 03.12.2021 року у зв`язку з її незгодою із зміною істотних умов, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу».

Суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що відсутність заперечень (незгоди) в період з дати попередження до дати подання позивачкою заяви про звільнення (з 19.20.2021 року по 02.12.2021 року), як підстави, визначеної абзацом 2 частини 4 статті 43 Закону України «Про державну службу» для пропонування інших вакантних посад, в свою чергу виключало необхідність пропонувати позивачці інші посади.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється, ніхто не може бути примушений до праці.

Таким чином, зважаючи, що незгода та заперечення на проходження державної служби на змінених умовах висловлена позивачкою одночасно із заявою на припинення державної служби від 02.12.2021 року та фактично є підставою для звільнення, суд вважає, що наказом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №425-о від 03 грудня 2021 року правомірно було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 із займаної посади, у зв`язку зі зміною істотних умов державної служби, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» із зазначенням підстав звільнення.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначеного наказу ОСОБА_1 виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати та здійснено повний розрахунок.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв відповідно до вимог чинного законодавства з дотриманням процедури та не порушував прав позивачки.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. При цьому згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

При вирішення спору, суд виходить із передбаченого ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку оскаржуваний наказ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає ознакам правомірного рішення і судом не встановлено підстав для визнання його протиправним та скасування. Наведені ж стороною позивачки доводи щодо неправомірності вказаного наказу судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.

На підставі викладених обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що в даних спірних відносинах Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі при винесенні оскаржуваного наказу про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Таким чином, матеріалами справи підтверджена правомірність оскаржуваного наказу про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, а тому у суду також відсутні підстави для задоволення похідних вимог щодо поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачкою в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність оскаржених наказів.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

В ході судового розгляду відповідач обґрунтував правомірність звільнення позивачки зі служби належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства. Наведені ж позивачкою доводи судом визнані неспроможними та необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (вул. Ушакова, буд. 75, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 43995495).

Суддя С.О. Cтефанов

.