Ухвала суду № 111407838, 06.06.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

06 червня 2023 р. Справа № 120/10717/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Таким рішенням зокрема зобов`язано територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування встановленого обмеження, з урахуванням виплачених сум та з утриманням із сум, що підлягають виплаті, передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

01 травня 2023 року позивачем в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України подано до суду заяву про встановлення порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року. Подана заява обгрунтована тим, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Вінницькій області нараховано на користь позивача суддівську винагороду з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року в розмірі 210958,49 гривень, проте таку винагороду не виплачено, оскільки у відповідача відсутні бюджетні асигнування на такі цілі. При цьому виконання судових рішень на користь суддів здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання судових рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України. Такі обставини, на думку заявника, вказують на неможливість виконання територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Вінницькій області рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі № 120/10717/21-а в частині виплати позивачу нарахованих сум, оскільки наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень. А тому позивач звернувся з цією заявою до суду, у якій просить встановити інший порядок виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі № 120/10717/21-а, а саме шляхом безспірного списання нарахованої ОСОБА_1 суми суддівської винагороди в розмірі 210958,49 гривень з відповідної бюджетної програми, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Ухвалою суду від 02 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 призначено до судового розгляду на 10 травня 2023 року.

Судове засідання, призначене на 10 травня 2023 року, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у щорічній відпустці. Наступне судове засідання для розгляду поданої заяви призначено на 06 червня 2023 року.

В судове засідання 06 червня 2023 року ані заявник, ані представник відповідача не з`явилися, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

При цьому позивачем та представником відповідача подано до суду заяви щодо розгляду поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення порядку виконання судового рішення за їх відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відтак суд дійшов висновку розглянути подану заяву за відсутності сторін.

Розглянувши заяву позивача про встановлення порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі № 120/10717/21-а, суд зважає на таке.

Позивачем подано до Вінницького окружного адміністративного суду позов про визнання протиправними дій територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати йому суддівської винагороди за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року із застосуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", а також зобов`язання територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області провести перерахунок суддівської винагороди позивача за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та виплатити недоотриману частину.

За результатами розгляду поданого ОСОБА_1 позову судом 15 квітня 2022 року ухвалено рішення, яким такий позов задоволено повністю. Рішенням суду визнано протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати позивачеві суддівської винагороди у період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження при її нарахуванні, передбаченого частиною 3 статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", а також зобов`язано територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування встановленого обмеження, з урахуванням виплачених сум та з утриманням із сум, що підлягають виплаті, передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

Із резолютивної частини рішення суду слідує, що судом чітко визначено як спосіб, так і порядок виконання судового рішення.

Вказане судове рішення не оскаржувалося учасниками справи, а тому набрало законної сили.

У поданій позивачем заяві про встановлення порядку виконання судового рішення йдеться про обставини, які унеможливлюють його виконання. Так, у заяві містяться посилання на лист територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 10 квітня 2023 року вих. № 04-29/1190, яким ОСОБА_1 повідомлено про те, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суд від 15 квітня 2022 року у справі № 120/10717/21-а нараховано суддівську винагороду в розмірі 210958,49 гривень. Проте у зв`язку із обмеженим бюджетним фінансуванням те через відсутність коштів станом на 10 квітня 2023 року виплату таких коштів провести неможливо. При цьому у листі територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області посилається на підпункт 24 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 400), яким визначено, що виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовом суддів на їх користь, згідно з законодавством, здійснюються з КЕКВ 2730 "Інші виплати населення". Однак кошторисом на 2023 рік видатки за цим кодом не передбачено. При цьому абзацом десятим пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. Також у листі зазначено, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. А тому з огляду на відсутність бюджетних асигнувань у територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, що робить неможливим виконання судового рішення, у листі запропоновано ОСОБА_1 звернутися до суду із заявою про зміну способу та встановлення порядку виконання рішення суду шляхом безспірного списання відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Мотиви, наведені у листі територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 10 квітня 2023 року вих. № 04-29/1190, викладені ОСОБА_1 і в заяві про встановлення порядку виконання судового рішення.

Визначаючись із тим, чи обгрунтована подана заява та чи наявні підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, законодавцем чітко визначено підстави для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення, якими є наступні: існування обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, або наявність обставин, що роблять неможливим виконання такого рішення.

При цьому варто зауважити, що під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом або порядком. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі 759/1928/13-а, від 11 листопада 2020 року у справі № 817/628/15, від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а та ряду інших.

Аналізуючи приписи статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, слід дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність встановлення порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такого встановлення (зміни), оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (з яким погодився і суд у рішенні від 15 квітня 2022 року) не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що, ухвалюючи рішення від 15 квітня 2022 року, суд задовольнив позовні вимог ОСОБА_1 у той спосіб, на якому він наполягав (зокрема позов задоволено шляхом визнання протиправними дій територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати позивачеві суддівської винагороди у період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження при її нарахуванні, передбаченого частиною 3 статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", а також зобов`язано територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування встановленого обмеження, з урахуванням виплачених сум та з утриманням із сум, що підлягають виплаті, передбачених законом податків та обов`язкових платежів).

У судовому рішенні надано правову оцінку діям територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області та з огляду на їх протиправність суд погодився із тим, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (зобов`язання здійснити нарахування та виплату суддівської винагороди з урахуванням висновків суду та без зазначення конкретної її суми) є ефективним в даному випадку.

Варто наголосити на тому, що судом не здійснювався розрахунок належної позивачеві доплати, а тому змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду в належному розмірі на стягнення конкретної суми такої доплати, однозначно свідчитиме про зміну судового рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом судового дослідження при розгляді справи по суті.

Наведені міркування є самостійними та достатніми для відмови в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення.

Більше того, суд враховує й те, що як у заяві ОСОБА_1 , так і в листі територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 10 квітня 2023 року вих. № 04-29/1190 йдеться про те, що відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року здійснено нарахування позивачеві суддівської винагороди в розмірі 210958,49 гривень, про що свідчить розрахунковий лист за 2020 рік, що долучений до листа відповідача.

Проте суд, дослідивши такий розрахунковий лист, установив, що такий не підтверджує доводи про нарахування ОСОБА_1 відповідних коштів, адже подібний за змістом розрахунковий лист надавався позивачем разом із позовною заявою і такий, навпаки, свідчить про обмеження виплати позивачеві суддівської винагороди в розмірі 210958,49 гривень (тобто ненарахування такої суми).

Таким чином, твердження заявника щодо нарахування відповідачем на виконання судового рішення від 15 квітня 2022 року суддівської винагороди в розмірі 210958,49 гривень (такі ж аргументи наведені в листі територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 10 квітня 2023 року) не знайшли підтвердження в ході розгляду поданої заяви та спростовуються наявними у справі доказами.

А тому за відсутності факту нарахування відповідних сум безпідставною є вимога про зміну способу виконання судового рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити певні суми на стягнення конкретної суми.

Також на безпідставність поданої заяви вказує й те, що заявник має намір змінити спосіб виконання судового рішення на стягнення коштів в розмірі 210958,49 гривень з бюджетної програми, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, що є неможливим, адже Державна судова адміністрація не брала участі у розгляді цієї справи в суді першої інстанції, а тому цей орган не повинен бути обтяженим виконанням судового рішення, до якого не має жодного відношення. В цьому контексті варто звернути увагу на тому, що рішенням суду від 15 квітня 2022 року саме дії територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області судом визнано протиправними та саме цей орган зобов`язано нарахувати та виплатити позивачеві недоплачену суму суддівської винагороди також цей орган. А відтак зміна способу виконання судового рішення на стягнення коштів шляхом безспірного списання з бюджетної програми, розпорядником якої є Державна судова адміністрація, призведе до порушення прав останньої, що є недопустимим.

Наостанок слід зазначити, що заявником не доведено існування обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, адже наведені вище обставини про це не свідчать.

При цьому посилання відповідача у листі від 10 квітня 2023 року щодо обмеженого бюджетного фінансування не підтверджено жодним доказом, що додатково вказує на відсутність підстав для зміни способу виконання судового рішення.

За наведених обставин та приймаючи до уваги, що встановлення на підставі статті 378 КАС порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі № 120/10717/21-а.

Керуючись статтями 248, 378 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович