Ухвала суду № 111407025, 05.06.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/1513/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2023 місто Ужгород

Ужгородський міськрайоннийсуд Закарпатськоїобласті вскладі головуючогосудді -Фазикош О.В.,за участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Козар Михайла Володимировича до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст.243 Кодексу адміністративногосудочинства України в судовому засіданні 05.06.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 08.06.2023 року.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.02.2023 позовна заява залишена без руху.

15.02.2023 ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі відкрито провадження. Питання визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення його вирішити під час розгляду справи по суті та з`ясування всіх обставин.

Позивач просить суд визнати строк на оскарження постанови БАД №706805 від 16.01.2023 року пропущений із поважних причин та поновити його, скасувати постанову БАД №706805 визнати протиправною та скасувати.

При цьому представник позивача, як на підставу поважності пропуску строку на оскарження вказаної постанови покликається на те, що саме 26.01.2023, за результатами ознайомлення із справою 301/225/23, що перебувала на розгляді відносно позивача за ч.1 ст. 130 КУпАП, встановлено що відносно позивача винесено оскаржувану постанову.

За твердженням представника позивача, у день складання постанови за ч.1 т. 130 КУпАП, інших документів за його участі складено не було.

Крім того, згідно позовної зави 26.01.2023 року, в додатку «Дія» позивач отримав відповідну інформацію, що на нього накладено штраф в розмірі 425 грн. за постановою БАД №706805.

Окрім того у заяві про усунення недоліків позивач вказує на те, що отримав постанову БАД 706805 поштою 01.02.2023 року, що на думку представника позивача є самостійною підставою для поновлення строку для звернення із позовом до суду про її оскарження,оскільки для подання позову необхідний повний текст постанови.

07.03.2023 від відповідача по справі до суду надійшов відзив. Так, відповідач просить суд: відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення в повному обсязі.

23.03.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, до якого додано відеозапис.

04.04.2023 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. У задоволенні клопотання представника відповідача просить відмовити.

06.04.2023, представником позивача подана заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

12.05.2023, від відповідача по справі, надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 .

У клопотанні вказано на те, що: на підтвердження законності прийняття рішення, представником ГУНП в Закарпатській області надає додаткові докази, а саме: витяг з журналу обліку вихідних та внутрішніх документів ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області (сектор адміністративної практики). В даному журналі міститься вихідний номер 195, який підтверджує факт направлення на адресу позивача ОСОБА_2 копію постанови, яка є предметом оскарження.

Представник відповідача зазначає, що поліцейським було дотримано всіх норм та вжито всіх належних заходів. Рішення поліцейським також було прийнято на місці в межах повноважень у присутності позивача. Надання посвідчення водія вже під час складання протоколу за ст. 130 КУпАП на телефоні, в сервісі «ДІЯ» не може братися до уваги судом, оскільки це було зроблено позивачем після складання адміністративної постанови за ч. 1. ст. 126 КУпАП. Крім того, реєстраційний документи на транспортний засіб так і не було надано позивачем під час складання адміністративних матеріалів.

Представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строки звернення до суду.

У клопотанні вказано на те, що заява про ознайомлення зі справою, яку подає адвокат Козар М.В., вважаю не може бути взята до уваги судом, оскільки не підтверджує факту ознайомлення зі справою в Іршавському районному суді. Вона не містить відповідного вхідного номера та штампу про реєстрацію у Іршавському районному суді, а відтак не може слугувати підставою початку перебігу строку для оскарження постанови серія БАД № 706805 від 16.01.2023 року в Ужгородському міськрайонному суді.

При цьому представник відповідача звертає увагу на те, що разом з позовом надано ордер на надання правової допомоги від 27.01.2023 року та який підписаний 30.01.2023 року. А відтак, враховуючи викладене, жодними доказами не підтверджено факту ознайомлення адвоката з матеріалами справи №301/225/23 26.01.2023 року.

Представник відповідача вважає, що позивач, будучи обізнаним про складання відносно нього постанови, яка є предметом оскарження, однак не проявляв розумної зацікавленості та не звертався в суд у визначені КАС процесуальні строки. Байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про них не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При цьому, у клопотанні вказано на те, що ознайомлення з матеріалами справи № 302/225/23 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Окрім того, представник відповідача просить суд: приєднати диск з відеоматеріалами та копію витягу з журналу вихідних та внутрішніх документів ВП Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області (сектор адміністративної практики) на 2 арк.

Так, представник відповідача просить суд: залишити позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду.

Позивач та його представнику у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Разом із тим, матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що йогоналежнимчином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд приходить до наступного висновку:

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.02.2023 позовна заява залишена без руху, зокрема і з підстав пропуску позивачем строку на оскарження постанови БАД 706805. 15.02.2023 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

При цьому за твердженням представника позивача, 26.01.2023, було встановлено що відносно позивача винесено постанову, що є предметом оскарження. Окрім того, таку поштою ним отримано 01.02.2023 року.

Разом із тим, суд констатує, що до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду представником відповідача додано диск з відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, де зафіксована подія що мала місце 16.01.2023 в с. Загаття Хустського району, за участю позивача по справі ОСОБА_2 .

В судовому засіданні було досліджено відеозапис фіксації правопорушення, наданий стороною відповідача на заперечення щодо позовних вимог, при дослідженні вказаного відеозапису, а саме відео файлу №0000000_000000202311682021_0006 (18:39:30) судом встановлено, що співробітником поліції ОСОБА_2 , повідомлено про винесення відносно нього постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за те, що він не надав на вимогу поліцейського посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, озвучено суму штрафу: 425 грн. Від отримання копії вказаної постанови ОСОБА_2 , відмовився. ОСОБА_2 , уточняє чи відносно нього складено два документа, на що працівник поліції вказує на те, що спочатку один, а саме за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Також зі змісту відео файлу № 0000000_000000202311682021_0006 (початок відео), встановлено що від отримання копії постанови ОСОБА_2 , відмовився.

Згідно з ч.1ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктами 6, 7 частини п`ятоїстатті 44 КАС Українипередбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннямиКАС Україничітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред`явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановленіКАС Україниабо іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першоюстатті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третястатті 122 КАС України).

Аналіз нормстатті 289 КУпАПі частини другоїстатті 291 КУпАПсвідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Аналогічна правова норма закріплена також у частині другійстатті 286 КАС України, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже, при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, суди повинні з`ясувати дату отримання цієї постанови.

Згідно ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не найде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску

Тобто, норми вищевказаних законів передбачають певні процесуальні строки, в межах яких особі надано право на оскарження даного рішення. При цьому, кожна з учасників справи має використовувати надані їй процесуальні права сумлінно, без зловживань.

Так, для постанов, прийнятих іншими органами (посадовими особами) про накладення адміністративного стягнення, встановлено альтернативний порядок оскарження, зокрема: до вищестоящого органу (вищестоящої посадової особи), або до адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Про необхідність перевірки судом вимог КАС України щодо строків звернення з адміністративним позовом, дослідження наявності саме поважних причин для їх поновлення, зазначено й у п.п. 13-14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".

Суд констатує, що згідно наданих відповідачем доказів а саме відеозапису з бодікамери поліцейського, встановлено, що постанова що є предметом оскарження була винесена в присутності позивача ОСОБА_2 , від отримання її копії він відмовився. Відмова зафіксована на відеозаписі з бодікамери поліцейського, також у самій постанові вказано що особа, відносно якої така винесена, відмовилася від отримання постанови.

Вказане спростовує твердження, що містяться у позовній заяві, про те, що 16.01.2023, окрім протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за участі позивача інших документів складено не було. Більше того, вказана постанова оголошена ОСОБА_2 , йому запропоновано отримати її копію про що розписатися. Однак від отримання копії вказаного документу він відмовився. Зі змісту копії постанови вбачається, що така містить відмітку про відмову особи відносно якої така винесена від отримання її копії.

Законом не передбачений обов`язок особи отримувати копії постанов, що виносяться щодо них. Проте реалізуючи своє право на відмову від отримання постанови, особа має розуміти наслідки вчиненої нею дії, зокрема початок перебігу строку на оскарження постанови.

Вказане свідчить як про обізнаність позивача 16.01.2023, про розгляд даної справи та, відповідно і про існування оскаржуваної постанови, та про її зміст.

Відтак, посилання представника позивача на те, що лише під час ознайомлення в суді із адміністративними матеріалами, складеними відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП, стало відомо і про саму оскаржувану постанову, як на підставу визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного, суд оцінює критично. При цьому суд вважає, що наведені представником позивача обставини, не можуть слугувати підставою для поновлення строків звернення із вказаним позовом до суду.

Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом, суд не вважає поважними, оскільки не наведено непереборних обставин, що не залежали від його волі та які могли бути об`єктивною перешкодою для вчасного звернення до суду з позовом. При цьому, будучи присутнім при складанні постанови, що є предметом оскарження від отримання ї копії відмовився.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що позивачем пропущено строк для оскарження постанови, причини пропуску строку не обґрунтовано належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатись» дає підстави для висновку про презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який особа не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулась за його захистом до суду, недостатньо. Особа повинна також довести той факт, що вона не могла дізнатись про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого нормами законодавства.

Позивач був обізнаний про порушення ним 16.01.2023 ПДР, розгляду справи та в подальшому винесення оскаржуваної постанови, однак у період з 16.01.2023 по 30.01.2023 жодним чином не цікавився про стан розгляду справи про адміністративне правопорушення і звернувся до суду з адміністративним позовом лише 30.01.2023, тобто після того, як адміністративні матеріали за ст.130 КУпАП відносно нього, надійшли на розгляд в суд.

Відповідно доРішення КонституційногоСуду України від 13грудня 2011року №17-рп/2011обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

У справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що не має порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, що, зокрема свідчить те, що вони протягом тривалого часу не звертались за інформацією щодо стану розгляду їх скарги.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до переконання, що поважних підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом не встановлено, зокрема, доказів з цього приводу позивачем не надано, а тому суд вважає за доцільне залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями123, 248, 256, 286, 293 КАС України, 289 КУпАП, - суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання (заяви) представника позивача про визнання строку на оскарження постанови БАД №706805 від 16.01.2023 пропущеним із поважних причин та в його поновленні відмовити.

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Козар Михайла Володимировича до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу судуякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою ст. 299 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош