Рішення № 111406185, 07.06.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-др/754/93/23

Справа №754/2132/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Бойко Т.О.

розглянувши заяву представника позивача про постановлення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку у майні у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25.05.2023 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визначено, що частка померлого ОСОБА_3 на момент смерті у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , становить 1/2 частину. Визначено за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 7760, 30 грн.

02.06.2023 року до суду надійшла заява представника позивачки про винесення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що у позовній заяві позивачкою було заявлено про судові витрати, які вона очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи. Судові витрати, які позивачка понесла у зв`язку з розглядом справи, становлять 20000,00 грн. На підставі викладеного представник позивачки просить постановити додаткове рішення у даній справі.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

-стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

-суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

-судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, у позові позивачем було заявлено про судові витрати, які вона очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи.

З наданих суду доказів вбачається, що 01.02.2023 року між позивачкою та адвокатом Вотінцевим Є.Г. був укладений Договір про надання правової допомоги №1022023.

Судові витрати, які позивачка понесла у зв`язку з розглядом даної справи, складаються з витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20000,00 грн.

На підтвердження сплачених відповідачем витрат на правничу допомогу суду було надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № б/н про сплату коштів на суму 20000,00 грн.

Разом з тим, позивачкою та представником позивачки не було надано суду Детального опису наданих послуг, що унеможливлює перевірку обґрунтованості витрат та їхню пропорційність до предмету спору.

Крім того, наданий суду Договір про надання правової допомоги не містить детального опису послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвокату (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміну гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про постановлення додаткового рішення - задовольнити частково.

Постановити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку у майні у порядку спадкування за законом додаткове рішення наступного змісту.

У задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

На додаткове рішення може бути подано скаргу відповідно до вимог діючого законодавства.

Суддя О.В.Лісовська