Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 535/278/23
Провадження № 2-аз/535/1/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Гуляєвої Г.М.,
за участю секретаря судових засідань Міняйло О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Сідько Світлани Іванівни про забезпечення позову у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місце знаходження: пр.Перемоги, буд.14, м.Київ) про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення;-
встановив:
В провадженні Котелевського районного суду Полтавської області знаходиться адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місце знаходження: пр.Перемоги, буд.14, м.Київ) про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення.
07.06.2023 представник позивача - адвокат Сідько С.І. подала до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просила зупинити стягнення на підставі постанови серії АА №00002946 від 20.12.2022 року, постанови серії АА №00002310 від 05.12.2022 року, постанови серії АА №00002199 від 30.11.2022 року, постанови серії АА №00004528 від 01.02.2023 року та заборонити їх виконання до моменту винесення остаточного рішення суду по справі 535/278/23, у виконавчому провадженні №71479004, №71482733, №71483077 та ВП №71483294, відкритих державним виконавцем Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Чорнорук О.М.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим, судом, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву представника позивача- адвоката Сідько С.І. про забезпечення позову, оцінивши доводи заяви про необхідність забезпечення позову, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Суд, вивчивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто КАС України передбачений вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які визначені ч.1 ст.151 КАС України.
Як вбачається із поданої заяви представника позивача, позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні.
Однак такий вид забезпечення позову не передбачений чинним КАС України.
Разом з тим, підстави для зупинення виконавчих дій визначені ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».
Зі змісту вказаної норми закону можна дійти висновку, що зупинення виконавчого провадження - це повноваження державного (приватного) виконавця. Тобто законодавством чітко визначено обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме питання про зупинення виконавчого провадження вирішується виконавцем, на виконанні якого знаходиться виконавче провадження.
Крім того, згідно п. 2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
А тому вимога про зупинення виконавчих проваджень задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» зупинення вчинення виконавчих дій належить до компетенції виконавця або відповідної посадової особи державної виконавчої служби. При цьому зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа може бути підставою для зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №990/99/22 (провадження № 11-77заі22):
«Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який повинен згідно з приписами закону та за наявності безумовних фактичних підстав гарантувати виконання майбутнього рішення суду та/або ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.
При цьому регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Факт прийняття відповідачем рішення, яке, на думку позивача, порушує його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
При цьому суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстави унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у разі невжиття таких заходів повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, поза обґрунтованим сумнівом, порушує права, свободи або інтереси позивача і що вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Важливим є саме момент об`єктивного існування наведених ризиків».
Крім того, позивач та його представник в судові засідання, призначені на 28.03.2023 року, 09.05.2023 року, та 05.06.2023 року не з`являлися, надавали заяви про відкладення розгляду справи, та не скористались правом на подання заяв про розгляд справи за їх відсутності та за наявними матеріалами справи, що є ознаками зловживання процесуальними правами.
Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно п.1. ч.2 ст.45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справичи виконання судового рішення.
Враховуючи, що захід забезпечення позову про який просить представник позивача не передбачений ст.151 КАС України та фактично за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, то не може бути вжитий судом для забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 150-154, 243, 248, 256 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Сідько С.І. про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місце знаходження: пр.Перемоги, буд.14, м.Київ) про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 КАС України: з моменту її підписання суддею.
Суддя: Г.М. Гуляєва
Судове рішення № 111405104, Котелевський районний суд Полтавської області було прийнято 08.06.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 535/278/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: