Рішення № 111398377, 06.06.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/350/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Шутка О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія

"Нафтогаз України"

(вул. Шолуденка , буд. 1, м. Київ, 04116)

до відповідача: Комунального закладу фахової передвищої освіти "Коломийський медичний

фаховий коледж ім. І. Франка" Івано-Франківської обласної ради

(вул. Франка, буд. 14, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)

про стягнення заборгованості в сумі 28 129, 16 гривень, з яких: 20 009, 64 гривень - основний борг, 2 423, 09 гривень пеня, 549, 31 гривень 3 % річних, 5 147, 12 гривень інфляційні втрати,

за участі:

від позивача: Пронюка Владислава Ярославовича (в режимі відеоконференції),

від відповідача: представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у цій справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У квітні 2023 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" із позовною заявою до Комунального закладу фахової передвищої освіти "Коломийський медичний фаховий коледж ім. І. Франка" Івано-Франківської обласної ради про стягнення заборгованості в сумі 28 129, 16 гривень, з яких: 20 009, 64 гривень - основний борг, 2 423, 09 гривень пеня, 549, 31 гривень 3 % річних, 5 147, 12 гривень інфляційні втрати.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. 13.04.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 11.05.2023; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15-денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

6. 03.05.2023 за вх. № 6827/23 на електронну адресу суду від представника позивача, адвоката Владислава Пронюка надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

7. 11.05.2023 суд відклав розгляд справи по суті на 23.05.2023.

8. 17.05.2023 за вх. № 7513/23 на електронну пошту суду від представника позивача, адвоката Владислава Пронюка надійшла заява про участь у всіх судових засіданнях у справі № 909/350/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

9. Ухвалою від 18.05.2023 суд (суддя Максимів Т. В.) задовольнив заяву представника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вх. № 7513/23 від 17.05.2023) про участь у судових засіданнях у справі № 909/350/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, постановив забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні, призначеному на 23.05.2023 о 12:00 год, та у всіх наступних судових засіданнях у справі № 909/350/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; провести судове засідання, призначене на 23.05.2023 о 12:00 год, та всі наступні судові засідання у справі № 909/350/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням представником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" власних технічних засобів та підсистеми (модуля) відеоконференцзв`язку (ВКЗ) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

10. 22.05.2023 за вх. № 7716/23 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про визнання позову та розгляд справи без участі представника відповідача.

11. 23.05.2023 судове у справі № 909/350/23 не відбулося, у зв`язку з надходженням повідомлення про замінування приміщень Господарського суду Івано-Франківської області.

12. 24.05.2023 суд призначив розгляд справи по суті на 06.06.2023.

13. 02.06.2023 за вх. № 8313/23 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про визнання позову та розгляд справи без участі представника відповідача.

14. За наслідком судового засідання 06.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

15. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем в листопаді 2021 року природний газ, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 20 009, 64 гривень. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 4.5. договору, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 423, 09 гривень. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 5 147, 12 гривень, а також 3 % річних у розмірі 549, 31 гривень.

16. Позиція відповідача. Відповідач подав заяву, в якій зазначив про визнання позовних вимог позивача у повному обсязі.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

18. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

19. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі договір).

20. Згідно із п. 1.1. договору, цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником "останньої надії" (далі - Постачальник).

21. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України (п. 1.2. договору).

22. Пунктом 1.3. договору визначено, що цей Договір є договором приєднання. При укладенні цього Договору зі Споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей Договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

23. Відповідно до п. 1.4. договору, терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають такі значення:

- ЕІС-код - персональний код ідентифікації Споживача як суб`єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку Оператором ГРМ/Оператором ГТС (для прямих споживачів), до газових мереж якого підключений об`єкт Споживача;

- Оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи, до газових мереж якого підключений об`єкт Споживача;

- особистий кабінет - особиста веб-сторінка Споживача на веб-сайті постачальника, що містить персоніфіковані дані Споживача, статистичні дані про ціни та нарахування і сплату за Договором та іншу інформацію, що пов`язана з виконанням Договору;

- персоніфіковані дані - персоніфіковані дані щодо Споживача (прізвище, власне ім`я та по батькові, назва (для споживача, що не є побутовим), ЕІС-код, поштова адреса об`єкта Споживача, ЄДРПОУ (для споживача, що не є побутовим));

- постачальник "останньої надії" (далі - Постачальник) - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України";

- сайт Постачальника (сайт) - веб-сайт Постачальника в мережі Інтернет, який містить чинну редакцію Договору та Правил постачання, а також загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки Постачальника та Споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між Постачальником та Споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з Постачальником та іншу необхідну інформацію;

- Споживач - фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, щодо якої виконані передбачені законодавством умови для постачання природного газу.

Інші терміни, що не визначені в цьому Договорі, мають значення, передбачені Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, та Правилами постачання. Надалі за текстом цього Договору Постачальник та Споживач, коли вживаються окремо, іменуються - Сторона, коли спільно - Сторони.

24. Так, відповідно до пункту 2.1. договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

25. Обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів) (п. 2.2. договору).

26. Відносини Сторін, що є предметом цього Договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 2.3. договору).

27. Згідно із пунктом 3.1. договору, постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

28. Підстави для здійснення Постачальником постачання природного газу Споживачу визначені положеннями Правил постачання (п. 3.2. договору).

29. Відповідно до пункту 3.3. договору, період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

30. Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті (п. 4.1. договору).

31. Так, відповідно до пункту 4.2. розділу IV договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

32. Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. договору).

33. Згідно із пунктом 4.4. договору, Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

34. У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5. договору).

35. Згідно із підпунктом 1 пункту 5.1. та підпунктом 1 пункту 5.2. договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.

36. Пунктом 8.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.

37. У пункті 8.2. договору сторони передбачили, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

38. Пунктом 11.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за договором.

39. Як зазначає позивач, на виконання умов договору, ним упродовж листопада місяця 2021 року було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 20 009, 64 гривень, що підтверджується рахунком на оплату № 33752 природного газу в кількості 1, 19105 тис. м. куб. на загальну суму 20 009, 64 гривень (а. с. 53).

40. З матеріалів справи встановлено, що на виконання пункту 4.3. договору, означений рахунок було направлено позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом 16.12.2021 (а. с. 54 - 58). Станом на час звернення позивача із позовом до суду вказаний рахунок відповідачем не оплачено.

41. Згідно з довідкою позивача ціна природного газу, що постачався ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії" для споживачів, що є бюджетними установами становила: протягом жовтня - листопада місяців 2021 року - 16, 8 грн. за 1 куб. метр з ПДВ (а. с. 20).

42. Відповідно до даних з інформаційної платформи оператора ГТС споживач з ЕІС-кодом 56XS000020B9E005 був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у період з 29.10.2021 по 24.11.2021 (а. с. 41 - 48).

43. Згідно з вказаною інформацією обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS000020B9E005 у вказаний період та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", становить:

- з 29.10.2021 по 31.10.2021 0, 00 м. куб.;

- з 01.11.2021 по 24.11.2021 1 191, 05 м. куб.

44. Отже, на виконання умов договору в листопаді місяці 2021 року позивач поставив відповідачу природний газ в загальному об`ємі 1 191, 05 м. куб. на загальну суму 20 009, 64 гривень. Докази сплати означеного боргу в матеріалах справи відсутні.

45. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 4.5. договору, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 423, 09 гривень. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 5 147, 12 гривень, а також 3 % річних у розмірі 549, 31 гривень. Вказані обставини стали підставою звернення позивача з цим позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

46. Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

47. За змістом статті 1 Закону України "Про ринок природного газу":

- оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

- споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

48. Згідно із частинами 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

49. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу", споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

50. Правилами постачання природного газу затвердженими постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила) врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

51. Згідно із абзацом 3 пункту 3 Розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

52. Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил, постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

53. За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії" (п. 2 розділу VI Правил).

54. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу (п. 4 розділу VI Правил).

55. Пунктом 5 розділу VI Правил визначено, що після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

56. Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу (п. 6 розділу VI Правил).

57. Отже, між сторонами укладено договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, до якого застосовуються положення Цивільного кодексу України.

58. В частині 1 статті 628 Цивільного кодексу України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

59. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

60. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

61. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України).

62. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

63. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

64. Так, на виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач отримав природний газ та послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС (тариф) на суму 20 009, 64 гривень. За отриманий газ та послуги транспортування відповідач не розрахувався.

65. Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 20 009, 64 гривень.

66. Відповідно до пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

67. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

68. Неналежне виконання споживачем обов`язку стосовно оплати за природний газ та його транспортування стало підставою для нарахування пені відповідно до пункту 4.5 договору.

69. Відповідно до частин 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

70. За допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство", судом здійснено перевірку розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, та встановлено, що заявлені до стягнення суми пені в розмірі 2 423, 09 гривень, 3 % річних в розмірі 549, 31 гривень та інфляційних втрат в розмірі 5 147, 12 гривень - є арифметично вірними.

71. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

72. Як свідчать матеріали справи, відповідач вказаний розмір заборгованості не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі, про що зазначено відповідачем в окремій заяві (вх. № 7716/23 від 22.05.2023).

73. За приписами пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

74. Частиною 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

75. Суд зазначає, що визнання відповідачем позову (повністю або частково) це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

76. Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

77. Згідно із частиною 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

78. Відповідно до частини 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

79. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

80. Судом встановлено, що заява про визнання позовних вимоги, в якій відповідач повністю визнав позов, підписана директором Комунального закладу фахової передвищої освіти "Коломийський медичний фаховий коледж ім. І. Франка" Івано-Франківської обласної ради Василем Васкулом, посадове становище якого підтверджується інформацією із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

81. За таких обставин, з огляду на те, що визнання позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Комунального закладу фахової передвищої освіти "Коломийський медичний фаховий коледж ім. І. Франка" Івано-Франківської обласної ради заборгованості в сумі 28 129, 16 гривень, з яких: 20 009, 64 гривень - основний борг, 2 423, 09 гривень пеня, 549, 31 гривень 3 % річних, 5 147, 12 гривень інфляційні втрати.

Висновок суду.

82. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати.

83. Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічну норму закріплено в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

84. Згідно із частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

85. Ухвалою від 13.04.2023 суд розгляд справи по суті призначив на 11.05.2023.

86. Враховуючи, що відповідач подав до суду заяву про визнання позову 22.05.2023, тобто після початку розгляду справи по суті, в суду відсутні підстави для повернення позивачу з Держаного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого за подання даного позову.

87. Зважаючи на викладене вище, відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 684, 00 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Комунального закладу фахової передвищої освіти "Коломийський медичний фаховий коледж ім. І. Франка" Івано-Франківської обласної ради про стягнення заборгованості в сумі 28 129, 16 гривень, з яких: 20 009, 64 гривень - основний борг, 2 423, 09 гривень пеня, 549, 31 гривень 3 % річних, 5 147, 12 гривень інфляційні втрати задовольнити.

2. Стягнути з Комунального закладу фахової передвищої освіти "Коломийський медичний фаховий коледж ім. І. Франка" Івано-Франківської обласної ради (вул. Франка, буд. 14, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код: 02011338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка , буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код: 40121452) 28 129, 16 гривень (двадцять вісім тисяч сто двадцять дев`ять гривень шістнадцять копійок), з яких: 20 009, 64 гривень - основний борг, 2 423, 09 гривень пеня, 549, 31 гривень 3 % річних, 5 147, 12 гривень інфляційні втрати, а також 2 684, 00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст рішення складено - 08.06.2023.

Суддя В. В. Михайлишин