Рішення № 111398009, 29.05.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2023м. ДніпроСправа № 904/5417/18 (904/1082/23)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Пацан А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича, м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинський гранітний кар`єр", Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", м. Дніпро

про визнання недійсним Договору купівлі-продажу б/н від 02.10.2015

Представники:

від позивача: Хромченко О.С., ордер серія ВТ №1031330 від 15.11.2022

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" арбітражний керуючий Ковальчук Микола Миколайович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Чаплинський гранітний кар`єр" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу б/н від 02.10.2015.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 15.01.2019 Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (49000, м.Дніпро, Шевченківський район. вул. Челюскіна, буд.5, кімната 28, код ЄДРПОУ 32495368) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/5417/18, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/5417/18(904/1082/23) передані до провадження судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 06.03.2023 прийнято матеріали справи №904/5417/18(904/1082/23) за позовом Розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Чаплинський гранітний кар`єр" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу б/н від 02.10.2015. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23.03.2023 о 10:50 год.

21.03.2023 відповідачем подано клопотання вих.№2020-19 від 21.03.2023 про відкладення розгляду справи.

Суд долучив подане клопотання до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 23.03.2023, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні, призначеному на 23.03.2023, в режимі відеоконференції приймав участь представник позивача.

Ухвалою суду від 23.03.2023 відкладено підготовче засідання на 06.04.2023 о 12:00 год.

28.03.2023 від позивача електронною поштою надійшло клопотання вих.№02-03/5417-57 від 28.03.2023 про залучення співвідповідача, в якому просить суд залучити Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (49000, м.Дніпро, Шевченківський район. вул.Челюскіна, буд.5, кімната 28, код ЄДРПОУ 32495368) в якості співвідповідача.

Ухвалою суду від 30.03.2023 клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича вих.№02-03/5417-57 від 28.03.2023 про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" в якості співвідповідача задоволено. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (49000, м.Дніпро, Шевченківський район. вул. Челюскіна, буд.5, кімната 28, код ЄДРПОУ 32495368) до участі у справі №904/5417/18(904/1082/23) в якості відповідача-2.

04.04.2023 від позивача електронною поштою надійшов супровідний лист вих.№02-03/5417-58 від 04.04.2023 з додатками.

05.04.2023 відповідачем подано заяву вих.№2023-21 від 04.04.2023 про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 06.04.2023, представник відповідача-1 та відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні, призначеному на 06.04.2023, в режимі відеоконференції приймав участь представник позивача.

Ухвалою суду від 06.04.2023 відкладено підготовче засідання на 04.05.2023 об 11:30 год.

03.05.2023 позивачем подано пояснення вих.№02-03/5417-62 від 02.05.2023.

Суд долучив поданий документ до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 04.05.2023, представник відповідача-1 та відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні, призначеному на 04.05.2023, в режимі відеоконференції приймав участь представник позивача, який зазначив, що додаткових заяв та клопотань не має, не заперечив проти закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 04.05.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 29.05.2023 о 14:20 год.

У судове засідання, призначене на 29.05.2023, представник відповідача-1 та відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні, призначеному на 04.05.2023, в режимі відеоконференції приймав участь представник позивача, який підтримав позовну заяву в повному обсязі, зазначив, що строк позовної давності був пропущений з поважних причин.

В судовому засіданні 29.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ІІ «Кольорові метали» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Вільногірської міської ради м. Вільногірська Дніпропетровської області від 19.12.2011 на підставі рішення №463 від 14.12.2011, зареєстрованого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Вільногірська» в реєстрі прав власності на нерухоме майно від 22.12.2011 за реєстраційним номером 35566353 на праві власності належало нерухоме майно - комплекс, «Дільниця навантаження пісків», який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Вільногірськ, вулиця Привокзальна, будинок № 1-б.

Про те, що вказаний об`єкт нерухомого майна перебував у власності ТОВ ІІ «Кольорові метали» та в подальшому вибув з власності останнього, розпорядник майна дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме з ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі № 904/5417/18.

Крім того, з матеріалів справи №904/5417/18 про банкрутство ТОВ ІІ «Кольорові метали» розпоряднику майна боржника Ковальчуку М.М. стало відомо, що 02 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» (Продавець, Відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чаплинський гранітний кар`єр» (Покупець, Відповідач-1) укладено договір купівлі-продажу комплексу, реєстровий номер 2497.

Відповідно до п. 1.1 цього Договору Продавець продає, а Покупець купує (приймає у власність) комплекс, «Дільниця навантаження пісків», який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Вільногірськ, вулиця Привокзальна, будинок № 1-б, що розташований на земельній ділянці площею 10,0831 га, що має кадастровий номер 1210200000:01:036:009, та земельній ділянці площею 1,7847 га, що має кадастровий номер 1210200000:01:036:0010.

Відчужуване нерухоме майно в цілому складається з комплексу споруд, а саме: колодязь К, К1, споруда № 1, № 7, залізнична колія № 2, мийка № 3, навіс № 4, склад піску № 5, естакада № 6, вагова № 8, контейнер № 9.

Відповідно до п. 2.1 цього Договору, продаж вищезазначеного майна вчинено за 2 665 870,80 грн (два мільйони шістсот шістдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят гривень 80 копійок), в тому числі ПДВ, які Покупець зобов`язаний перерахувати Продавцю за придбане нерухоме майно в строк до 02.10.2016. Розрахунок за придбане нерухоме майно здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок Продавця.

В подальшому, 07.10.2015 на підставі Договору купівлі-продажу, реєстровий номер 2550, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Грамс О.В., ТОВ «ЧГК» було відчужено на користь ТОВ «Цветмет ЛТД» нерухоме майно - комплекс, «Дільниця навантаження пісків», який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Вільногірськ, вулиця Привокзальна, будинок № 1-б, що розташований на земельній ділянці площею 10,0831 га, що має кадастровий номер 1210200000:01:036:009, та земельній ділянці площею 1,7847 га, що має кадастровий номер 1210200000:01:036:0010.

08 жовтня 2015 року між ТОВ «ЧГК» та ТОВ ІІ «Кольорові метали» укладено договір оренди № 08/10 ОР, предметом якого є майно, що було відчужене 02.10.2015 ТОВ ІІ «Кольорові метали» на користь ТОВ «Чаплинський гранітний кар`єр» за договором купівлі-продажу № 2497.

Відповідно до пункту 4.1 цього Договору оренди, розмір орендних платежів складає 4 650 000,00 грн (чотири мільйони шістсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) у місяць з ПДВ. Акт надання послуг з оренди оформляється щоквартально.

07.10.2016 на підставі Договору про розірвання договору купівлі-продажу комплексу від 07.10.2015, реєстровий номер 2550 відбулась реєстрація припинення права власності ТОВ «Цветмет ЛТД» та реєстрація переходу права власності на спірний об`єкт за колишнім власником ТОВ «ЧГК».

Отже, останнім набувачем вказаного вище об`єкту нерухомого майна є ТОВ «Чаплинський гранітний кар`єр».

Актуальна інформація про право власності, яка міститься в Інформаційних довідках №319808453 від 09.01.2023 та № 322764035 від 14.02.2023, які містяться в матеріалах справи: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 740980112102; об`єкт нерухомого майна: комплекс, «Дільниця навантаження пісків», опис: колодязь К, К1, споруда № 1, № 7, залізнична колія № 2, мийка № 3, навіс № 4, склад піску № 5, естакада № 6, вагова № 8, контейнер № 9, що розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Привокзальна, будинок 1б, власником якого є ТОВ «Чаплинський гранітний кар`єр».

В подальшому, ТОВ «ЧГК» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5417/18 із заявою про визнання грошових вимог в сумі 180 300 000,00 грн на підставі зазначеного вище договору оренди.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі №904/5417/18 встановлено: «Оскільки боржник не виконав свого обов`язку з повного та своєчасного погашення платежів за орендоване майна на підставі Договору оренди №08/10ОР від 08.10.2015, ТОВ "Чаплинський гранітний кар`єр" звернулось до господарського суду з заявою про визнання кредиторських вимог на суму невиконаного боржником зобов`язання в розмірі 180 300 000,00 грн (т.1 а.с.2-3), в межах справи про банкрутство ТОВ з іноземними інвестиціями "Кольорові метали".

Матеріалами справи підтверджено, що звертаючись з грошовими вимогами до боржника у даній справі, ТОВ «Чаплинський гранітний кар`єр» посилався на наступні обставини.

В жовтні 2015 між кредитором та боржником укладено Договір оренди №08/10ОР, за умовами якого скаржник, в якості орендодавця, передав, а боржник, в якості орендаря, прийняв наступні об`єкти в кількості по 1 шт.:

- залізничну колію №2; мийку №3 (мийка вагонів); естакаду №6 (естакада гідротранспорту піску); склад піску №5 (площадка для навантаження піску); контейнер №9 диспетчерська пересувна; споруду №7 (відстійник); житловий будинок; колодязь (7 пог.м); вбиральню; замощення (бетон); сарай.

Акт приймання-передачі майна від 08.10.2015 підписаний обома сторонами та скріплений печатками, акти надання послуг з оренди майна (період грудень 2015 грудень 2018) також підписані сторонами та скріплені печатками.

З аналізу даних відкритого реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомості за №740980112102 вбачається, що станом на дату укладання з боржником правочину з оренди майна 08.10.2015, ТОВ «Чаплинський гранітний кар`єр», як орендодавець, втратив права власності на об`єкт оренди, з огляду на те, що 07.10.2015 відбулось відчуження 2015 комплексу "Дільниця навантаження пісків" за реєстровим номером 740980112102 на користь ТОВ «Цветмет ЛТД», який включає в себе частину переданого 08.10.2015 майна в оренду боржнику (залізничну колію №2; мийку №3 (мийка вагонів); естакаду №6 (естакада гідротранспорту піску); склад піску №5 (площадка для навантаження піску); контейнер №9 диспетчерська пересувна; колодязь).

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ТОВ «Чаплинський гранітний кар`єр» не надано доказів існування юридичного факту належності спірного об`єкту нерухомості на праві власності орендодавцю за Договором оренди станом на 08.10.2015.

Надавши оцінку первинним документам, поданим кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника за Договором оренди №08/10ОР від 08.10.2015, колегія суддів встановила, що умови договору не містять посилань на підстави виникнення у орендодавця права на укладання спірного правочину/розпорядження об`єктом нерухомості, власником якого з 07.10.2015 є ТОВ «Цветмет ЛТД».

З наданих на підтвердження своїх вимог ТОВ «Чаплинський гранітний кар`єр» актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період грудень 2015 грудень 2018 вбачається, що всі вони підписані від імені орендодавця ТОВ «Чаплинський гранітний кар`єр», проте доказів правових підстав, за якими власник майна ТОВ «Цветмет ЛТД» у період 07.10.2015-06.10.2016 уповноважив скаржника на вчинення відповідних дій (підписання актів), матеріали не містять.

Колегія суддів, розглянувши в грошові вимоги ТОВ «Чаплинський гранітний кар`єр» до боржника, встановила їх необґрунтованість, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, поданих в їх обґрунтування. За результатами наданої оцінки долучених до заяви доказів в підтвердження вимог кредитора, апеляційний господарський суд встановив їх неспроможність, що свідчить про правомірність висновку місцевого господарського суду щодо відхилення заявлених ТОВ «Чаплинський гранітний кар`єр» до боржника на суму 180 300 000,00 грн.».

Розпорядник майна зазначив, що наведені вище обставини свідчать про те, що метою укладання спірного договору купівлі-продажу та договору оренди було виведення активів ТОВ ІІ «Кольорові метали» та нарощування штучної кредиторської заборгованості.

Крім того, станом на дату укладення спірного договору купівлі-продажу, ТОВ ІІ «Кольорові метали» вже мало кредиторську заборгованість, що підтверджується наступним.

1) 11.04.2008 між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ТОВ ІІ «Кольорові метали» було укладено Кредитний договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/121к-07.

Протягом дії зазначеного кредитного договору, його умови змінювалися сторонами шляхом укладення договорів про внесення змін до кредитного договору. Остаточна редакція договору викладена в договорі № 26 від 29.10.2014 року про внесення змін до кредитного договору № 10-0604/121к-07.

Відповідно до п. 1.1 цього Кредитного договору (в редакції договору № 26 від 29.10.2014 року) банк на умовах договору зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 5 870 447,75 доларів США.

Боржник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 28.08.2015, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором.

В червні 2015 року, АТ «ВТБ Банк» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ ІІ «Кольорові метали» заборгованості по кредитному договору № 10-0604/121к-07, яка виникла в квітні 2015 року в сумі 147 176 831,25 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 року у справі № 904/4316/15 з ТОВ ІІ «Кольорові метали» стягнуто заборгованість за Кредитним договором № 10-0604/121к-07 в розмірі 205 356 848,50 грн.

2) 13 грудня 2007 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ТОВ ІІ «Кольорові метали» було укладено Кредитний договір № 79/07В, згідно з умовами якого Банк надає Боржнику грошові кошти у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії з правом конвертації в національну валюту.

Ліміт кредитної лінії встановлений в п. 1.1 Кредитного договору в розмірі 5 000 000 доларів США, строк користування по 12.12.2012, погашення основної суми боргу починаючи з 13 місяця кредитування, щомісячно рівними частками, плата за користування кредитом 12% річних, інші виплати 1% щорічно від ліміту кредитування.

Протягом дії зазначеного кредитного договору, його умови змінювалися сторонами шляхом укладення договорів про внесення змін до кредитного договору. Зокрема, договором № 10 від 30.06.2011 про внесення змін було змінено розмір ліміту кредитування з 5 000 000 доларів США до 4 687 499,99 доларів США. В подальшому, розмір ліміту кредитування залишався незмінним.

Договором № 25 від 29.10.2014 про внесення змін до Кредитного договору №79 сторони встановили новий строк повернення кредитних коштів не пізніше 28.08.2015.

В травні 2015 року, АТ «ВТБ Банк» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ ІІ «Кольорові метали» заборгованості по кредитному договору №79/07В, яка виникла в квітні 2015 року в сумі 118 250 847,84 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 904/4318/15 з ТОВ ІІ «Кольорові метали» стягнуто заборгованість за Кредитним договором №79/07В в розмірі 111 105 628,27 грн.

Позивач вважає, що вчинення ТОВ ІІ «Кольорові метали» зазначеного вище правочину, щодо розпорядження належним майном, відбулося з метою унеможливлення задоволення вимог кредиторів та нарощування кредиторської заборгованості і може бути кваліфіковане лише як зловживання правом, оскільки власник використав правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам своїх кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Розпорядник майна фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

Слід наголосити, що однією із задач процедури розпорядження майном є виявлення та збереження майнових активів боржника. Активом визначаються ресурси, контрольовані товариством у результати минулих подій, використання яких, як очікується призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. До активів відносяться кошти, майно, майнові і немайнові права.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 відкрито провадження у справі № 904/5417/18 про банкрутство ТОВ ІІ «Кольорові метали» (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 5, кімната 28, код ЄДР 32495368), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Алексюка М.І.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 у справі №904/5417/18 відсторонено арбітражного керуючого Алексюка М.І. від виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ ІІ «Кольорові метали», розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» призначено арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича.

Отже, арбітражний керуючий є тією особою у справі про банкрутство, який має право звертатися з позовом про захист майнових прав та інтересів, з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

Також Позивач зазначив, що ним направлялись запити на адреси ТОВ «ЧГК» та керівника ТОВ ІІ «Кольорові метали» з метою надання доказів оплати за оспорюваним договором купівлі-продажу та договором оренди (листи від 16.02.2023 року за № 02-03/5417-46 та № 02-03/5417/47). Однак, запити розпорядника майна Ковальчука М.М. залишені без відповіді.

Звернення розпорядника майна Ковальчука М.М. до суду із дійсним позовом направлено на усунення несприятливих наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням та дійсністю такого правочину (неплатоспроможність ТОВ з ІІ "Кольорові метали", зменшення розміру задоволення грошових вимог кредиторів ТОВ з ІІ "Кольорові метали", тощо).

Відповідач-1 та Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, проте в матеріалах справи міститься заява ТОВ "Чаплинський гранітний кар`єр", в якій Відповідач-1 просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог розпорядника майна ТОВ ІІ "Кольорові метали" арбітражного керуючого Ковальчука М.М.

Предметом доказування у даній справі є наявність обставин, з яким закон пов`язує недійсність укладеного договору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 202 ЦК України, правочин це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 2 статті 202 ЦК України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У відповідності до частини 3 статті 202 ЦК України, одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно із частиною 4 статті 202 ЦК України, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У свою чергу, відповідно до положень абзацу 4 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, укладання господарського договору та інших угод є підставою для виникнення господарського зобов`язання.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 193 ГК України).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За загальними положеннями про недійсність правочину, визначеними статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.

Згідно із положеннями частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів, зокрема: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, як вбачається з обставин, описаних у дійсній позовній заяві, Відповідач-2 (Боржник у справі про банкрутство) укладаючи оскаржуваний договір вже мав кредиторську заборгованість перед АТ "ВТБ БАНК" у розмірі 265 427 679,09 грн.

Водночас, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

Фраудаторними правочинами називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору.

Цей термін походить від англ. «fraud» - шахрайство, підроблення, афера. Значення цього слова розкривається внутрішнім змістом тих категорій і понять, які вони називають.

Таким чином, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживання правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено.

Фраудаторні угоди це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладення є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (аналогічні викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №755/17944/18 (провадження №61-17511св19) та від 28.11.2019 у справі №910/8357/18).

В Постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі №910/2920/20 (910/14218/20) зазначено "Згідно із ч. ч. 2 та 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому, усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.".

Суд, враховуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду щодо фраудаторності правочинів, зазначає наступне. Про фраудаторний характер Оскаржуваного правочину свідчать наступні його характеристики:

- Відповідач-2, на момент відчуження нерухомого майна, вже мав заборгованість, строк оплати якої настав, зокрема:

1. За змістом Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2016, якою стягнуто з ТОВ ІІ "Кольорові метали" заборгованість у розмірі 205 356 848,50 грн, Відповідач-2 мав непогашену заборгованість за кредитним Договором №10-0604/121к-07 від 11.04.2008, яка виникла у квітні 2015 року;

2. За змістом Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2016, якою стягнуто з ТОВ ІІ "Кольорові метали" заборгованість у розмірі 111 105 628,27 грн, Відповідач-2 мав непогашену заборгованість за кредитним Договором №79/07В від 13.12.2007, яка виникла у квітні 2015 року.

- Відповідач-2 здійснив вочевидь економічно необґрунтовану дію, оскільки внаслідок вчинення Оскаржуваного правочину Відповідач-2 суттєво зменшив розмір власних активів.

З огляду на викладені вище обставини суд дійшов висновку, що оспорюваний договір укладено відповідачами не для настання реальних наслідків, що обумовлені даним правочином, які полягають у забезпеченні належного виконання зобов`язань.

Суд наголошує, що правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає про таке.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

При розгляді заяви Відповідача-1 (ТОВ «ЧГК») про застосування наслідків спливу позовної давності за вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.10.2015, реєстраційний №2497, суд вважає за необхідне встановити обставини недобросовісності ТОВ «Чаплинський Гранітний Кар`єр» при придбанні Спірного Майна.

Зокрема, суд звертає увагу, що вищий орган управління як Відповідача-1, так і Відповідача-2 на момент придбання Спірного Майна був обізнаний про дефект вибуття Спірного Майна з володіння ТОВ ІІ «Кольорові метали» та про зловживання керівництвом ТОВ ІІ «Кольорові метали» правом власності цього товариства при відчуженні майна з метою сумнівного зменшення активів ТОВ ІІ «Кольорові метали».

З огляду на це, варто врахувати висновок Верховного Суду, викладений у пункті 94.5 постанови від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), що "застосування норм про позовну давність підпорядковується загальним засадам матеріального цивільного права, які мають фундаментальний характер і є нормами прямої дії (постанова Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №758/10761/13-ц), включаючи й загальні положення щодо справедливості, добросовісності та розумності як загального стандарту поведінки учасників цивільних правовідносин".

Суд вважає, що заявлення Відповідачем-1, як недобросовісним набувачем Спірного Майна, про сплив позовної давності за вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.10.2015 року, реєстраційний № 2497 за позовом розпорядника майна ТОВ ІІ «Кольорові метали» Ковальчука М.М., не узгоджується з принципами справедливості, добросовісності та розумності, адже вищі органи управління цих Відповідачів є безпосередньо причетними до фраудаторного договору, на підставі якого Спірне Майно вибуло з володіння ТОВ ІІ «Кольорові метали», така заява Відповідача 1 є зловживанням правом на подання заяви про сплив позовної давності.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у пункті 94.6 постанови від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), який зазначив: "У розглядуваному аспекті зазначене, зокрема, істотно послаблює позиції відповідачів, які є причетними до фраудаторного правочину і захищаються від позову про визнання такого правочину недійсним та похідних позовів посиланням на пропуск позовної давності позивачем, адже за змістом частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України у разі встановлення зловживання правом суд може відмовити особі у захисті. Положення стосується не тільки позивача, який просить про застосування певних способів захисту, а й відповідача, який захищається від позову шляхом висування тих чи інших заперечень (у тому числі заявляючи про пропуск позивачем позовної давності)".

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

При цьому, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин.

Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (правова позиція Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012 з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18) та від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (провадження № 12-97гс19).

На підставі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (правову позиція Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування приписів частини п`ятої статті 267 ЦК України, викладеної у постанові від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09).

Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, вирішення цього питання покладається безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів.

Суд погоджується з твердженням Позивача, що строк позовної давності порушений ним з поважних причин, з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 відкрито провадження у справі №904/5417/18 про банкрутство ТОВ ІІ «Кольорові метали» (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 5, кімната 28, код ЄДР 32495368), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Алексюка М.І.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 у справі №904/5417/18 відсторонено арбітражного керуючого Алексюка М.І. від виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ ІІ «Кольорові метали», розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» призначено арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича.

Отже, арбітражний керуючий Ковальчук М.М. почав виконувати повноваження розпорядника майна ТОВ ІІ «Кольорові метали» з 25.10.2022. В свою чергу, попередній розпорядник майна ТОВ ІІ «Кольорові метали» - арбітражний керуючий Алексюк М.І., який виконував свої обов`язки з 15.01.2019 по 25.10.2022 неналежно виконував свої повноваження, допустивши бездіяльність щодо звернення до суду за захистом порушених прав підприємства боржника.

Невчинення попередніми арбітражним керуючими своїх прямих обов`язків, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства є одним із факторів поважності пропуску позовної давності, що підтверджується судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.05.2021 року у справі №5006/27/69б/2012 (905/748/20), від 14.06.2022 року у справі № 15/68-10, від 22.11.2022 у справі № 29/5005/6325/2011 (904/7806/21).

З огляду на зазначене вище та враховуючи, що договір купівлі-продажу від 02.10.2015 реєстраційний № 2497 містить ознаки фраудаторного правочину, тому має значення для визнання поважною причиною пропуску строку позовної давності у справі № 904/5417/18 (904/1082/23).

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у п. 44.114 Постанови Касаційного господарського суду від 22.11.2022 у справі №29/5005/6325/2011 (904/7806/21): «Отже, виявлення ознак фраудаторності Оскаржуваних Договорів впродовж тривалого часу внаслідок приховування цієї інформації має значення для визнання поважності причин пропущення строку позовної давності. Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21) та у постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).».

За змістом ч. 1 ст. 64 КУПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд зазначає, що оскільки задоволення кредиторських вимог відбувається за рахунок майна боржника, то відчуження такого майна прямо впливає на права кредиторів такого боржника щодо задоволення їх вимог у справі про банкрутство.

При цьому суд зазначає, що угоди, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

З конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).

Недійсність договору як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Суд наголошує, правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Відтак, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник позбавляється активів, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного суду від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17).

Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне покласти на відповідачів-1, відповідача-2, відповідача-3 в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича (01133, м. Київ-133, а/с№60, РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинський гранітний кар`єр" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Чаплинська, 1, код ЄДРПОУ 35728588), відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 5, кім. 28, код ЄДРПОУ 32495368) про визнання недійсним Договору купівлі-продажу б/н від 02.10.2015 - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02.10.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чаплинський гранітний кар`єр», предметом якого є нерухоме майно - комплекс, «Дільниця навантаження пісків», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 740980112102, який складається з комплексу споруд, а саме: колодязь К, К1, споруда № 1, № 7, залізнична колія № 2, мийка № 3, навіс № 4, склад піску № 5, естакада № 6, вагова № 8, контейнер № 9, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Вільногірськ, вулиця Привокзальна, будинок № 1-б (посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Грамс (Щетілова) О.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2497).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинський гранітний кар`єр" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Чаплинська, 1, код ЄДРПОУ 35728588) на користь розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича (01133, м. Київ-133, а/с№60, РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 342,00 грн - судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 5, кім. 28, код ЄДРПОУ 32495368) на користь розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича (01133, м. Київ-133, а/с№60, РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 342,00 грн - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.06.2023.

Суддя А.Є. Соловйова