Рішення № 111397944, 23.05.2023, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 травня 2023 року Справа № 903/977/22

за позовом: Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії

до відповідача: Державна митна служба України в особі Волинської митниці

про стягнення 109 708,70 грн

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Королюк І.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Вознячук Л.Є.

від відповідача: Федчишин Д.С.

в с т а н о в и в: Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Волинської філії в позовній заяві від 19.12.2022 №160-13-109/22 просить суд стягнути з Державної митної служби України в особі Волинської митниці 109 708,70 грн. заборгованості в тому числі 91 320,42 грн. основного боргу, 8 618,79 грн. втрат від інфляції, 1 500,23 грн. 3% річних, 8 269,26 грн. - пені у зв`язку із невиконанням умов договору надання телекомунікаційних послуг №55-6-05/155/2-231-б/15 від 12.05.2015 , а також 2 481,00 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 26.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.01.2023 від Державної митної служба України в особі Волинської митниці на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю та додатково просить суд розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) представників сторін.

17.01.2023 представник позивача у справі на адресу суду надіслав відповідь на відзив.

Ухвалою від 18.01.2023 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 903/977/22 за правилами загального позовного провадження.Підготовче засідання призначено на "07" лютого 2023 р. на 12:10 год.

Ухвалою суду від 07.02.2023 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 23.03.2023.

10.03.2023 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

23.03.2023 від представника відповідача у справі на адресу суду надійшли заперечення на заяву АТ "Укртелеком" щодо долучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме направлення відповідачу електронною поштою рахунків за спірний період.

23.03.2023 від представника відповідача у справі на адресу суду надійшла заява про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Суд протокольною ухвалою від 23.03.2023 приєднує до матеріалів справи заяву представника позивача про долучення доказів, заперечення та заяву про долучення додаткових доказів до матеріалів справи представника відповідача .

Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2023 заявлені позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.03.2023 щодо заявлених позовних вимог надав заперечення.

Протокольною ухвалою від 23.03.2023 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 25.04.2023.

В судовому засіданні 25.04.2023 було оголошено перерву до 23.05.2023.

В судовому засіданні 23.05.2023 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про приєднання до матеріалів справи додаткових пояснень.

Клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи додаткових пояснень залишено судом без задоволення з огляду на наступне.

Ухвалою суду віл 23.03.2023 підготовче провадження у справі закрито.

Проте, відповідач не подав доказів у строк, встановлений судом; клопотання про продовження чи поновлення строку в порядку, передбаченому ст. 119 ГПК України, не заявляв.

Таким чином, представник позивача пропустив встановлений судом строк для подачі доказів. Поважних причин пропуску строку для подачі доказів не навів.

В судовому засіданні 23.05.2023 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Додатково вказує, що на виконання умов договору та в зв`язку з необхідністю відповідачем послуг за вказаний період він направляв на адресу відповідача з використанням програмного забезпечення «М.Е. Doc» відповідні щомісячні рахунки-акти .

Представник відповідача в судовому засіданні 23.05.2023 надав суду заперечення та наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позов, а також наголошує, що зазначені рахунки не отримував

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

12.01.2015 між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (Оператор, Позивач, АТ "Укртелеком") та Волинською митницею ДФС (Бізнес - абонент, Відповідач) укладено договір №55-6-05/155/2-231-б/15 про надання телекомунікаційних послуг (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (надалі -Послуги), а Бізнес-абонент отримує зазначені Послуги та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг Оператор та Бізнес-абонент зобов`язуються з моменту набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень. У такому випадку Договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до п.1.2. Договору під Бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування Бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.

Згідно з п. 2.1. Договору Оператор організовує Бізнес-абоненту лінію(ї) зв`язку для надання Послуг або у разі відсутності технічної можливості пропонує Бізнес-абоненту інші варіанти підключення.

Відповідно до п. 4.6. Договору сторони погодили, що система розрахунків, яка застосовується Оператором : з надсиланням рахунків у паперовому вигляді.

Згідно з п. 5.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2015.

Відповідно до 5.2. Договору у разі коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.

Позивач при зверненні до суду з позовом по даній справі вимагає стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 91 320,42 грн. за період з січня 2022 по серпень 2022 року.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов`язань з оплати наданих послуг позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України, нараховано до стягнення з відповідача 8 618,79 грн. інфляційних, 1 500,00 грн. 3% річних за загальний період прострочення з 01.03.2022 по 30.11.2022, а також 8 269,26 грн. пені за період з 01.03.2022 по 30.11.2022 .

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Однак, позивачем у встановленому законом порядку також не було доведено належними і допустимими доказами й факту продовження між сторонами правовідносин на умовах Договору №55-6-05/155/2 від 12.01.2015 у спірний період .

Так, позивачем не було надано суду доказів погодження відповідачем надання йому телекомунікаційних послуг в порядку, строки та на умовах саме вказаного договору, не підтверджено факту узгодження між сторонами переліку таких послуг, їх вартості та строків оплати (зокрема, у Замовленні послуг чи у відповідних Додатках), з урахуванням, зокрема того, що відповідач є бюджетною установою, і відсутність відповідних кошторисних призначень не дає підстав для взяття ним спірних фінансових зобов`язань у вказані позивачем у позовній заяві періоди.

Також, АТ "Укртелеком" не було доведено вчинення відповідачем конклюдентних дій, які могли б свідчити про наявність у нього волевиявлення на продовження правовідносин між сторонами на умовах Договору №55-6-05/155/2 від 12.01.2015 у спірний період, а також дій, з яких би вбачалося визнання відповідачем фактичної наявності таких договірних правовідносин та, відповідно, спірної заборгованості перед позивачем .

Крім того, позивачем належним чином не було обґрунтовано з посиланням на нормативні приписи чинного законодавства можливості продовження правовідносин між сторонами саме на умовах спірного договору, який закінчив свою дію, без пролонгації цих правочинів шляхом укладення відповідних додаткових угод у передбаченій законом формі та письмового погодження відповідних положень.

Суд критично ставиться до посилань позивача на те, що ним направлялись рахунки-акти за спірний період відповідачу за допомогою програми «M.E.Doc.», оскільки, доказів наявності між сторонами згоди на направлення рахунків саме в такій формі матеріали справи не містять та позивачем суду не надано, тоді як відповідач, зокрема у відзиві на позов та запереченнях зазначені обставини заперечує, та зазначає, що будь-яких рахунків на його адресу у вказаний період не надходило. До того матеріали справи не містять та позивачем не надано суду також і доказів наявності у відповідача технічної можливості отримувати рахунки за допомогою зазначеної програми.

Окрім того, умовами Договору №55-6-05/155/2 від 12.01.2015 передбачено, що необхідною передумовою для оплати відповідачем послуг є направлення позивачем на його адресу відповідних рахунків, а саме: відповідно до п. 4.6. Договору сторони погодили, що система розрахунків, яка застосовується Оператором : з надсиланням рахунків у паперовому вигляді,

Однак, позивач надаючи суду відповідні щомісячні акти-рахунки не надав суду будь-яких доказів їх направлення на адресу відповідача або доказів їх вручення уповноваженій особі останнього.

Зазначені обставини також свідчать про безпідставність заявленого позову, та можуть бути підставами для відмови в його задоволенні.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №904/2357/20 зауважив, що тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та відповідно про відмову у позові Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії про стягнення з Державної митної служби України в особі Волинської митниці 109 708,70 грн. заборгованості в тому числі 91 320,42 грн. основного боргу, 8 618,79 грн. втрат від інфляції, 1 500,23 грн. 3% річних, 8 269,26 грн. - пені.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

В позові відмовити повністю

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення

Повний текст рішення складено

05.06.2023

СуддяМ. С. Шум