Ухвала суду № 111387186, 30.05.2023, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4369/22

1-кп/405/182/22

УХВАЛА

30 травня 2023 року Ленінський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за № 1202121010001295 від 26.05.2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України,

клопотання прокурора про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою

встановив:

Прокурор звернулася до суду з письмовим клопотанням про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначила, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначила, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить запобігання наведеним ризикам, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчі судові засідання, призначені на 06.10.2022, 02.11.2022,09.11.2022,14.12.2022,01.02.2023,15.03.2023,14.04.2023 та 15.05.2023 не з`являвся, про причини своєї неявки суд не повідомляв, як наслідок 02.11.2022,09.11.2022, 14.12.2022, 01.02.2023,15.03.2023 та 15.05.2023 судом ухвалювалися рішення про привід обвинуваченого. 15.05.2023 року ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в розшук та надано дозвіл на затримання останнього, з метою його приводу до Ленінського районного суду м. Кіровограда для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.Окрім того, ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз 13.06.2017 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області. 19.06.2020 року у зв`язку з закінченням строку відбуття покарання звільнений з ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», проте не зробивши для себе належних висновків знову вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 185 КК України, не одружений, не має місця реєстрації, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, офіційно не працює та не має постійного джерела доходів, а тому перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність.

В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання та наполягала на застосуванні у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив про те, що йому було відомо тільки про першу дату судового засідання, вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, заперечив щодо застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати домашній арешт.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вважаючи можливим застосування до його підзахисного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, зокрема є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.4 ст. 185 КК України, один з яких з урахуванням положень статей 12, 24 КК України є умисним тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років.

Враховуючи зазначене та особистість обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше неодноразово засуджений, не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, а отже не має стійких соціальних зв`язків, перебував у розшуку через ухилення від суду в межах даного кримінального провадження та 29.05.2023 був затриманий на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.05.2023, якою було надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що в даному випадку в повній мірі підтверджено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки останній може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення і продовжити злочинну діяльність.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в застосуванні відносно обвинуваченого тримання під вартою, та свідчать про те, що належна поведінка обвинуваченого під час розгляду справи в суді може бути забезпечена лише шляхом застосування до нього зазначеного (найбільш суворого) запобіжного заходу, оскільки останній протягом судового провадження, перебуваючи без застосування до нього будь-якого іншого запобіжного заходу, порушив покладені на нього кримінальним процесуальним законодавством обов`язки, створивши тим самим перешкоди у здійсненні судового розгляду даного кримінального провадження.

Наведене свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Також, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Доводи сторони захисту на користь обвинуваченого у даному випадку не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпеченні виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків. Тобто в даному випадку наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст. 182, ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 53 680 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 визначеної застави, на нього відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов`язки, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Керуючись ст.ст. 177, 179, 183, 315, 369 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 12-40 години 29 травня 2023 року по 12-40 годину 27 липня 2023 року.

Визначити розмір застави в сумі 53 680 гривень, яка може бути внесена на рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 по 27.07.2023 року виконувати наступні обов`язки:

прибувати за викликом до суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Строк дії ухвали визначити по 12-40 годину 27 липня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_6