Рішення № 111380795, 24.05.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 травня 2023 року № 520/4350/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Походенко А.І.,

за участю представниці відповідача Милейко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:

- скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 07.11.2022 № UА807000/2022/000372/2 та від 07.11.2022 №UA807000/2022/000373/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що для здійснення митного оформлення товару до Харківської митниці було подано декларації від 04.11.2022 №6647 та №6646. Під час проведення митного контролю і митого оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості відповідач прийняв два рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 07.11.2022 №UА807000/2022/000372/2 та від 07.11.2022 №UА807000/2022/000373/2, які позивач вважає незаконними. Заявами від 13.12.2022 позивачем протягом строку, встановленої п.8 ст. 55 МК України, були надані митному органу додаткові документи та інформація для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються, для скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 07.11.2022 №UA807000 2022/000372/2 та від 07.11.2022 №UA807000 2022/000373/2. Листами від 20.12.2022 відповідачем було повідомлено позивача про відмову у визнанні заявленої митної вартості товару та відсутність підстав для скасування вказаних рішень про коригування заявленої мінної вартості товарів. Позивач не погодився з зазначеними рішеннями та звернувся до суду з даним позовом.

1.2. Процесуальні дії суду

Ухвалою суду від 20.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.04.2023.

06.04.2023 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, який долучено до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 18.04.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 16.05.2023.

В судовому засіданні 16.05.2023 оголошено перерву для подання відповідачем додаткових пояснень щодо джерел, використаних при визначенні митної вартості товарів.

1.3. Короткий зміст відзиву на позов, відповіді на відзив.

Відповідач в наданому до суду відзиві в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД від 04.11.2022 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), за кодами: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 11100 USD. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів): По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. У зв`язку з непідтвердженням заявленої митної вартості товару Харківська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2022 № UА807000/2022/000372/2 та від 07.11.2022 №UA807000/2022/000373/2 за резервним методом відповідно до положень ст.64 МК України. За основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у ціновій базі ЄАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено, на рівні: 4,07 дол. США/кг, джерело ЕМД №UA205030/2022/23621 від 09.08.2021, - МД №UA209170/2022/73545 від 24.09.2021, МД №UA205140/2022/62860 від 07.09.2021, РМВ №UA204000/2022/000138/2 від 30.08.2022.

Позивач в судове засідання не прибув, свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав клопотання від 13.04.2023 про розгляд справи за його відсутності, у якому також зазначив, що позов підтримує, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представниця відповідача Милейко К.С.- в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на правомірність прийнятих рішень та доводи, викладені у відзиві.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

ФОП ОСОБА_1 (покупець) в рамках укладеного контракту від 15.11.2020 №1511/2020 з WENZHOU HANGLU HARDWARE CO.LTD (продавець) придбаний товар дверну фурнітуру в асортименті.

Згідно п. 2.1 Контракту ціни за товар, що продається за даним Контрактом, вказані у Додатках до даного Контракту та встановлюються в Доларах США на умовах FOB -NINGBO (Incoterms - 2010), якщо інше не передбачено Додатками.

Згідно з п. 2.2 Контратку в ціну товару включено витрати з доставки Товару до порту, витрати на навантаження товару на судно, вартість пакування, маркування, вартість митного оформлення.

Відповідно до п. 3.2 Продавець постачає Покупцю товари, що продаються за даним Контрактом на умовах FOB NINGBO, якщо інше не передбачено в Додатку. Строк поставки товару 75 календарних днів з моменту перерахування Покупцем передоплати в розмірі 30% від суми додатку.

Продавець повинен підтвердити замовлення, повідомити про ціни, кількість та можливий день поставки протягом 5 робочих днів після отримання запиту від Покупця. Після підтвердження замовлення, протягом 7 банківських днів від дати виставлення інвойса Покупець сплачує Продавцю 30% передоплати.

Згідно з п. 4.1. платежі, за товар, що постачається за даним Контрактом, здійснюються в Доларах США (USA), шляхом перерахування валюти банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі 30 % передоплати від вартості партії товару та 70% протягом 5 банківських днів після завантаження Товару на борт та видачі копії Коносамента, якщо інше не обумовлено в Додатку.

Для поставки окремої партії товару сторонами, в Додатку може бути погоджена інша форма оплати.

Додатком від 24.05.2022 №11 були погоджені номенклатура товару, його кількість, ціни, умови поставки FOB Shanghai, умови оплати - 100% передоплата, загальна вартість товару згідно вказаного додатку склала 160112 дол.США.

Вказана партія товару була доставлена до митного кордону України двома окремими поставками на підставі Інвойсів HLO-12082022 від 12.08.2022 та HLO-13082022 від 13.08.2022.

Відповідно позивачем з метою митного оформлення вказаного товару було подано до митного оформлення дві митні декларації ЕМД №UA807200/2022/003806 від 04.11.2022 та №UA807200/2022/003801 від 04.11.2022 (первинні декларації від 04.11.2022 №6647 та від 04.11.2022 №6646 відповідно), в яких митна вартість визначена за основним методом визначення митної вартості товару (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Вартість операцій за двома вказаними митними деклараціями відповідає вартості товару, визначеного у Додатку до Контракту №11 від 24.05.2021 та Інвойсах HLO-12082022 від 12.08.2022, HLO-13082022 від 13.08.2022.

Митна вартість була сформована з вартості товару та вартості перевезення вантажу до митного кордону України.

На підтвердження заявленої митної вартості ФОП ОСОБА_1 до митного органу були надані такі додатки до митних декларацій відповідно:

Пакувальні листи (Packing list) б/н від 12.08.2022; б/н 13.08.2022;

Рахунки-фактури (iнвойси) (Commercial invoice) HLO-12082022 від 12.08.2022, HLO-13082022 від 13.08.2022;

Коносамент (Bill of lading) BW22090057 від 22.09.2022;

Автотранспортні накладні (Road consignment note) №46 від 26.10.2022, б/н від 28.10.2022;

Супровідні документи T1 (Dispatch note model T1) 22ROCT190000673814 від 26.10.2022; 22ROCT190000676968 від 27.10.2022;

Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) HLO-12082022 від 12.08.2022; HLO-13082022 від 13.08.2022;

Банківський платіжний документ, що стосується товару пд.4 від 30.05.2022;

Рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги тр. рах- НОМЕР_2 від 24.10.2022, тр рах- НОМЕР_3 від 25.10.2022;

Рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги тр. рах- НОМЕР_4 від 14.10.2022; тр. рах- НОМЕР_5 від 14.10.2022;

Рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги тр. рах- НОМЕР_6 від 28.10.2022; тр. рах- НОМЕР_7 24.10.2022;

Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг пд.1019 від 01.11.2022;

Банківські платіжні документи що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг пд.934 від 21.10.2022; пд.933 від 21.10.2022;

Документи, що підтверджують вартість перевезення товару тр.довідка028/1, 028/2 від 28.10.2022;

Документи, що підтверджують вартість перевезення товару тр.довідка 28102022/90317 від 28.10.2022; тр.довідка 31102022/90323 від 31.10.2022;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару 05.04.2022;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод.1 від 10.05.2021;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод.2 від 09.06.2021;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод.3 від 10.11.2021;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) доп.11 від 24.05.2022;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1511/2020 від 15.11.2020;

Договір (контракт) про перевезення 28 від 20.04.2020;

Договір (контракт) про перевезення З-000000090317 від 24.10.2022; 3-000000090323 від 25.10.2022;

Інші некласифіковані документи UA807200/2021/011633 від 24.12.2021;

Інші некласифіковані документи - використання від 04.11.2022;

Інші некласифіковані документи - КВЕД Василевский від 16.08.2021;

Інші некласифіковані документи - Лист т/ф від 04.11.2022;

Інші некласифіковані документи - опис євроциліндр від 04.11.2022; опис вічко від 04.11.2022;

Інші некласифіковані документи - опис ручки від 04.11.2022; опис накладки, броненакладки від 16.12.2021; опис петлі від 16.12.2021, опис ручки від 16.12.2021;

Копії митних декларацій країни відправлення 223120220003147096 від 22.09.2022; 223120220003147014 від 22.09.2022.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807200/2022/003806 від 04.11.2022 та №UA807200/2022/003801 від 04.11.2022 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), в тому числі за кодами:

105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 11100 USD. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів): По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».

07.11.2022 до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання) був направлений запит №76 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.

За результатом аналізу та співставлення вказаних документів митним органом було встановлено наступне:

1. аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби показав, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів за фактами митних оформлень митницями України був значно вищим ніж заявлений. А саме: заявлено митну вартість 1,47 дол. США/кг, Мінімальний рівень МВ ЄАІС Держмитслужби, 4,07 дол. США/кг, Джерело: №UA205030/2022/23621 від 09.08.2021, - МД №UA209170/2022/73545 від 24.09.2021, МД №UA205140/2022/62860 від 07.09.2021, РМВ №UA204000/2022/000138/2 від 30.08.2022;

2. згідно додатків до контракту №1511/2020 від 15.11.2020, контракту №1511/2020 від 15.11.2020 та рахунків-фактур №HLO-12082022 від 12.08.2022, HLO-13082022 від 13.08.2022 передбачена передоплата за товар, однак наданими до митного оформлення документами це не підтверджується в повній мірі:

Додатком №11 від 24/05/2022 та рахунком фактурою №HLO-12082022 від 12.08.2022 визначені умови оплати товару - 100% передоплата, вартість складає додатку № 11 від 24.05.2022 160112 дол. США, а по інвойсу 96756,00 дол. США.

Додатком №11 від 24/05/2022 та рахунком фактурою №HLO-13082022 від 13.08.2022 визначені умови оплати товару - 100% передоплата, вартість складає додатку № 11 від 24.05.2022 160112 дол. США, а по інвойсу 63356,00 дол. США

До митного контролю та митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надане платіжне доручення №4 від 30.05.2022 на суму 112 000 дол. США. Однак, згідно рахунку фактури №HLO-13082022 від 13.08.2022 за товар повинна бути сплачена сума у розмірі 63356 дол. США, згідно з рахунком фактурою №HLO-12082022 від 12.08.2022 - 96756,00 дол. США як передоплата. До того ж дата платіжного доручення значно раніше, аніж дата виставленого інвойсу.

У платіжному дорученні № 4 від 30.05.2022 не містяться реквізити рахунків-фактур №HLO-13082022 від 13.08.2022, на підставі якого здійснювалася оплата оцінюваного товару.

3. Разом з ЕМД №UA807200/2022/003806 від 04.11.2022 декларантом до Харківської митниці були надані наступні транспортні (перевізні) документи, а саме:

- коносамент №BW22090057 від 22.09.2022;

- рахунки-фактури про оплату транспортно-експедиційних послуг №9396 від 28.10.2022, №9319 від 14.10.2022, № 90317 від 24.10.2022 - довідки про транспортні витрати №028/1 від 28.10.2022 та № 28102022/90317 від 28.10.2022;

- договір про перевезення №28 від 20.04.2020, - платіжні доручення від 21.10.2022 № 933, № 934 від 21.10.2022, №1019 від 01.11.2022

За результатом аналізу документів, поданих декларантом на підтвердження вартості транспортних витрат було встановлено наступне.

В ЕМД №UA807200/2022/003806 від 04.11.2022 загальна сума перевезення становить 352 104, 02 грн (розрахунок: 3890335,45 (графа 12) - 96756*36,5686 (графа 22 * графу 23)), ДМВ 352 104,02 грн суми співпадають, однак з урахуванням наданих платіжних доручень та рахунків на оплату митним органом встановлено наступне.

Згідно рахунку фактури № 9319 від 14.10.2022, що виданий на підставі договору про транспортно-експедиційного обслуговування № 28 від 20.04.2020, сума за міжнародне перевезення становить 296213,09 грн, згідно рахунку фактури № 9396 від 28.10.2022 сума за навантажувально-розвантажувальні роботи та брокерські послуги за межами митної території України становить 25 890 грн. Шляхом складання відповідних сум отримуємо - 322104,03 грн, що не відповідає заявленій вартості перевезення в декларації №UA807200/2022/003806 від 04.11.2022 та ДМВ.

Рахунком на оплату №90317 від 24.10.2022, який видано на підставі Договору №Х85/201022-1 від 20.10.2022 (який до митного оформлення на цю поставку не подавався), постачальником є ТОВ «Неоліт-груп». Відношення вказаного рахунку до вказаного перевезення документально встановити неможливо.

Також до митного оформлення подана заявка на перевезення, яка видана як додаток до договору №№Х85/201022-1 від 20.10.2022 на суму 4600 євро, що відповідно до курсу НБУ на 28.10.2022 (дату виконання заявки по договору) становить 183 380,38 грн, що не відноситься до вказаної поставки.

Разом з ЕМД №UA807200/2022/003801 від 04.11.2022 до Харківської митниці були надані наступні транспортні (перевізні) документи (які мало узгоджуються з собою), а саме:

- коносамент №BW22090057 від 22.09.2022; - рахунки-фактури про оплату транспортно-експедиційних послуг №90323 від 25.10.2022, №9397 від 28.10.2022, № 9316 від 14.10.2022, - довідки про транспортні витрати №028/1 від 28.10.2022 та № 28102022/90317 від 28.10.2022;

- договір про перевезення №28 від 20.04.2020, - платіжні доручення від 21.10.2022 № 933, від 21.10.2022 №1019 від 01.11.2022.

В ЕМД №UA807200/2022/003801 від 04.11.2022 загальна сума перевезення становить 316621,9 грн (розрахунок: 2569911,72 (графа 12) - 63350*36,5686 (графа 22 * графу 23)).

Згідно рахунку-фактури № 9316 від 14.10.2022, що виданий на підставі договору про транспортно-експедиційного обслуговування № 28 від 20.04.2020, сума за міжнародне перевезення становить 202399,97 грн, згідно рахунку фактури № 9397 від 28.10.2022 сума за навантажувально-розвантажувальні роботи та брокерські послуги за межами митної території України становить в загальному 25 890 грн. Шляхом складання відповідних сум отримуємо 228290,91 грн, що не відповідає заявленій вартості перевезення в декларації №UA807200/2022/003801 від 04.11.2022.

Рахунком на оплату №90323 від 25.10.2022, який видано на підставі Договору №Х85/201022-1 від 20.10.2022 (який до митного оформлення на цю поставку не подавався), постачальником є ТОВ «Неоліт-груп». Відношення вказаного рахунку до вказаного перевезення документально встановити неможливо.

Також до митного оформлення подана заявка №3-000000090323 від 25.10.2022 на перевезення, яка видана як додаток до договору №Х85/201022-1 від 20.10.2022 на суму 4600 євро, що відповідно до курсу НБУ на 28.10.2022 (дату виконання заявки по договору) становить 183 380,38 грн, що не відноситься до вказаної поставки.

Таким чином, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД, було виявлено, що ці документи не в повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МКУ - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

4. Декларації країни відправлення 223120220003147096 від 22.09.2022; 223120220003147014 від 22.09.2022 складені китайською мовою без перекладу, а отже з`ясування відомостей митницею, зазначених у цих документах, можливо виключно шляхом порівняння наданої позивачем експортної декларації з деклараціями інших суб`єктів ЗЕД, що подавалися до митного оформлення з перекладом.

07.11.2022 декларанта було повідомлено, що на виконання вимог стаття 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені частиною 3 статті 53 МКУ.

Також було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вказаний запит митниці щодо подання додаткових документів позивач листами від 07.11.2022 повідомив, що у зв`язку з відсутністю можливості надати необхідні документи, та з уникненням простою контейнера, просить видати рішення на коригування митної вартості по ЕМД №UA807200/2022/003806 від 04.11.2022 та №UA807200/2022/003801 від 04.11.2022.

Митницею 07.11.2022 було прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями 54, 55, 60 МКУ прийняті рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA807000/2022/000373/2 від 07.11.2022 та №UA807000/2022/000372/2 від 07.11.2022 за другорядним методом (резервним).

Відповідачем здійснено коригування у рішенні №UA807000/2022/000372/2 щодо митної вартості двох з чотирьох задекларованих позивачем товарів, а саме:

«товар №1 (вироби з недорогоцінних металів, для дверей будівель. Частини врізних замків, циліндри замків (секретки) в комплекті з ключами в асортименті 42000 шт. Торгівельний знак на упаковці: Ricardo Borrelli. Торгівельна марка: немає даних. Країна виробника: CN. Виробник: WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD), код товару згідно УКТЗЕД 8301600090,

- товар №2 (кріплення, фурнітура з недорогоцінних металів, що використовується для дверей міжкімнатних. Zi Петлі для дверей з чвертью цинк - 30000 компл. Торгівельна марка: немає даних. Торгівельний знак на упаковці: Ricardo Borrelli. Країна виробника: CN. Виробник: WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD), код товару згідно УКТЗЕД 8302100090, які надійшли на адресу ФОП ОСОБА_1 за прямим зовнішньоекономічним контрактом від 15.11.2020 №1511/2020 з WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD (3rd floor, Building 101 Xi Jiang Ro ad, LuCheng Light Industrial Parc, LuCheng District, Wenzhou City, Zhejiang Province, China)»

Також відповідачем здійснено коригування у рішенні №UA807000/2022/000373/2 щодо ціни одного з двох задекларованих позивачем товарів, а саме:

«товар №1 (Вироби з недорогоцінних металів, для дверей будівель. Частини врізних замків, циліндри замків (секретки) в комплекті з ключами 2000 шт. Торгівельний знак на упаковці: Ricardo Borrelli. Торгівельна марка: немає даних. Країна виробника: CN. Виробник: WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD), код товару згідно УКТЗЕД 8301600090, які надійшли на адресу ФОП ОСОБА_1 за прямим зовнішньоекономічним контрактом від 15.11.2020 №1511/2020 з WENZHOU HANGLU HARDWARE CO., LTD (3rd floor, Building 101 Xi Jiang Ro ad, LuCheng Light Industrial Parc, LuCheng District, Wenzhou City, Zhejiang Province, China)».

Підстави обрання другорядного методу визначення митної вартості, джерела та інша необхідна інформація зазначені у графі 33 відповідного рішення про коригування митної вартості.

Підприємство не погодилось з прийнятим митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та подало згідно ст.55 МКУ нові МД №UA807200/2022/003842, №UA807200/2022/003843 від 07.11.2022 з наданням гарантій, відповідно до розділу X Митного кодексу України, з урахування положень частини 7 статті 55 МК України, внаслідок чого товари було випущено у вільний обіг з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених декларантом, та сумою митних платежів, обчислених митним органом.

Як вбачається з копії спірних рішень, коригування митної вартості здійснено відповідачем за другорядним методом (резервним методом) відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Джерелом інформації для прийнятого митницею рiшень про коригування митної вартості була наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, у ЄАІС та АСМО Інспектор:

По митній декларації №UA807200/2022/003806 від 04.11.2022

Тов. 1 МД UA205030/2022/23621 від 09.08.2021

По митній декларації №UA807200/2022/003801 від 04.11.2022

тов.1 - МД №UA209170/2022/73545 від 24.09.2021,

тов.2 - МД №UA205140/2022/62860 від 07.09.2021, РМВ №UA204000/2022/000138/2 від 30.08.2022, прийняте також відносно позивача та яке є предметом оскарження в суді.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України.

Розрахунок митної вартості складає

По митній декларації №UA807200/2022/003806 від 04.11.2022

Тов. 1 - 4,07 USD/кг * 410 000кг = 1668,70 USD

По митній декларації №UA807200/2022/003801 від 04.11.2022

тов.1 - 4.07 USD/кг* 9001,000 кг = 36634.07 USD тов.2 - 4.07 USD /кг * 2250,000 кг = 9157.50 USD.

У спірних рішеннях вказано, що вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, наведено у електронному повідомленні декларанту.

В обґрунтування підстав застосування другорядного методу митним органом в рішенні зазначено, що відповідно до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтування вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту.

В обґрунтування незастосування попередніх методів визначення митної вартості товару відповідач у рішенні про коригування митної вартості зазначив про таке.

Метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не застосований у зв`язку із невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (собівартість товару, навантаження - розвантаження, митне оформлення, збереження, транспортування, винагорода експедитора, страхування), чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; відсутнє проведення верифікації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп, а також у зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта видати рішення про коригування заявленої митної вартості.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку із тим, що не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку із тим, що не надано декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари.

Метод визначення митної вартості товарів на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з ненаданням декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території Україні у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з ненаданням декларантом (відсутністю у розпорядженні митного органу) інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. Релевантні джерела права

Відповідно до частини 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 ст. 50 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 52 глави 8 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 глави 8 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 ст. 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 ст. 54 МК України).

Пунктом 2 частини 4 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Відповідач зазначає, що за результатами розгляду поданих позивачем разом з митною декларацією митним органом було встановлено, що зазначені декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (собівартість товару, навантаження - розвантаження, митне оформлення, збереження, транспортування, винагорода експедитора, страхування), чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; відсутнє проведення верифікації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп, а також у зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта видати рішення про коригування заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ч.ч. 2-7 ст. 59 МК України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними приписами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

3.2. Оцінка доводів учасників справи і поданих до суду доказів

Враховуючи вимоги нормативних приписів, які регулюють спірні правовідносини, предмет доказування у даній справі охоплює як підстави незастосування відповідачем методу визначення митної вартості за ціною договору, так і обґрунтованість обрання певного резервного методу та порядок розрахунку митної вартості імпортованого товару.

При цьому у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення митної вартості товару, що ввозиться, саме за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.

Аналіз наведених норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, обов`язок декларанта подати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визначення митної вартості товару виникає за наявності хоча б однієї з таких умов:

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості,

- у документах, зазначених у частині другій ст. 53 МК України, наявні ознаки підробки;

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, тощо.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 58 МК України 10. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Відповідач фактично в обґрунтування спірного рішення покладає виключно спрацювання ризиків АС АУР щодо можливого заниження митної вартості, не доводячи жодної умови, за наявності якої у митного органу виникає право витребування додаткових документів для визначення митної вартості товару, з огляду на таке.

Так, у відзиві відповідач посилається на:

- заниження митної вартості товарів порівняно з даними ЕАІС;

- невідповідність сум оплати за товар по інвойсам сумі, зазначеній у банківському документі про оплату;

- дата платіжного доручення передує даті виставлених інвойсів;

- сума за міжнародне перевезення згідно рахунків фактур, сума за навантажувально-розвантажувальні роботи та брокерські послуги за межами митної території України не відповідає заявленій вартості перевезення в декларації;

- декларації країни відправлення надані митному органу без перекладу.

Щодо посилань відповідача на невідповідність сум оплати за товар по інвойсам сумі зазначеній у банківському документі про оплату та на обставину, що дата платіжного доручення передує даті виставлених інвойсів, суд вважає їх необґрунтованими.

Так, між позивачем та постачальником було укладено Додаток №11 від 24.05.2022 до Контракту на поставку партії товару з чітко визначеною вартістю 12000 дол. США. Передбачено порядок оплати 100% передоплата.

На підставі вказаного додатку позивачем сплачено за товар платіжним дорученням №4 від 30.05.2022 на суму 112 000 дол. США.

В подальшому продавцем виписано інвойси №HLO-12082022 від 12.08.2022 на суму 96756,00 дол. США та №HLO-13082022 від 13.08.2022 на суму 63356,00 дол. США.

Загальна сума за двома інвойсами 112000 дол. США.

Щодо дати виписки інвойсів, суд зазначає, що оскільки додатком № 11 було чітко визначено суму та порядок сплати за товар на підставі вказаного Додатку, у позивача були підстави для здійснення передоплати товару до виписки інвойсів.

Крім того, відповідачем не доведено, яким саме чином вказані обставини, на думку митного органу, вплинули на визначення митної вартості товару.

З огляду на зазначене, доводи відповідача щодо невідповідності як суми оплати, так і дат складення документів, не є обґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо посилань відповідача на те, що сума за міжнародне перевезення згідно рахунків фактур, сума за навантажувально-розвантажувальні роботи та брокерські послуги за межами митної території України не відповідає заявленій вартості перевезення в декларації, суд зазначає наступне.

Вартість перевезення товарів, яка включена позивачем до митної вартості ввезених товарів, підтверджена первинними документами (зокрема, коносаментами №BW22090057 від 22.09.2022; №BW22090057 від 22.09.2022; договором транспортно-експедиторського обслуговування №28 від 20.04.2020, договором на транспортно-експедиторські послуги № Х85/201022-1 від 20.10.2022, платіжними дорученнями від 21.10.2022 № 933, 934 від 21.10.2022 №1019 від 01.11.2022, рахунками-фактурами про оплату транспортно-експедиційних послуг №90323 від 25.10.2022, №9397 від 28.10.2022, № 9316 від 14.10.2022; №9396 від 28.10.2022, №9319 від 14.10.2022, № 90317 від 24.10.2022; довідками про транспортні витрати №028/1 та 028/2 від 28.10.2022) та складається з вартості морського перевезення та вартості автомобільного перевезення до митного кордону України.

Посилання відповідача на невідповідність заявленої митної вартості в частині витрат на перевезення базується на безпідставному додаванні повної вартості автомобільного перевезення з м. Константи, Румунія до м. Харкова, що суперечить вимогам ч. 10 ст. 58 МК України.

Крім того, вказані обставини зазначені відповідачем у відзиві на адміністративний позов, проте не вказані в якості підстав у спірних рішеннях, тому не можуть розглядатися як доведені відповідачем мотиви їх прийняття.

Щодо ненадання перекладу та нездійснення верифікації експортної митної декларації, суд зазначає наступне.

Згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), Начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що відсутність перекладу експортної митної декларації на товари походженням з КНР безпосередньо не впливає на оцінку обґрунтованості вибору методу визначення митної вартості, а переклад українською мовою експортної митної декларації може слугувати лише додатковим документом на підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Разом з цим, відповідачем ані в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, ані у відзиві не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу вказаної експортної декларації, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації. Так само, не зазначено обґрунтування необхідності здійснення декларантом верифікації декларації країни відправлення, враховуючи, що в силу положень вказаного листа Державної митної служби України, на який посилається сам відповідач, верифікована експортна митна декларація використовується митними органами виключно як додаткова довідкова інформація.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Серед визначених законом підстав відсутня така підстава як спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР. Відповідно п.2 ч.5 ст. 54 МК України не наділяє митний орган правом на власний розсуд запитувати додаткові документи та відомості.

Спрацювання вказаних ризиків, згенерованих АСАУР, як вказано у відзиві на позовну заяву, лише надає митному органу ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів і не є самостійною підставою для запиту додаткових документів.

Отже, митним органом в ході розгляду справи не доведено, що позивачем по спірним ВМД до митного оформлення подано документи, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, або такі, що містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч вимог частини 2 статті 54 МК України, посилаючись на наявність розбіжностей та ненадання позивачем додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, фактично керувався виключно спрацюванням профілів ризиків АСАУР щодо можливого заниження митної вартості, які носять рекомендаційний характер, та не здійснив належної перевірки розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, а також не врахував поданих до митного оформлення документів на підтвердження митної вартості товарів, заявленої позивачем у митній декларації.

Суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 р. по справі № 805/2713/16-а.

Аналіз наведених норм ст. 53,54 МК України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

В ході судового розгляду відповідач не довів неможливості застосування заявленого позивачем методу визначення митної вартості, оскільки не була підтверджена наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, недостовірних або неповних відомостей, через що не обґрунтовано наявність підстав для витребування додаткових документів.

Посилання відповідача на ненадання документів, що зазначені у запитах, суд не бере до уваги, оскільки відповідачем не доведено підстав витребування додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21 195 (далі - Правила № 598), у графі 33 Рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 61 Кодексу, результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів).

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, відповідачем не вказано, які саме з наданих позивачем документів містять неповні відомості та/або розбіжності.

Також, не зазначено, які саме документи, на думку митниці, не містять в собі всіх даних на підтвердження обраного методу визначення митної вартості та які саме документи має подати позивач для підтвердження заявленої митної вартості.

Верховний Суд постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 зазначив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідно до Правил № 598 посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні про коригування допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МКУ з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Як вбачається з копій спірних рішень про коригування митної вартості, з екземплярів, які надані митним органом позивачу та додані останнім до позову, в якості джерела інформації зазначено:

1) по митній декларації №UA807200/2022/003806 від 04.11.2022:

тов.1 МД UA205030/2021/23621 від 09.08.2021;

2) по митній декларації №UA807200/2022/003801 від 04.11.2022:

тов.1 - МД №UA209170/2021/73545 від 24.09.2021,

тов.2 - МД №UA205140/2021/62860 від 07.09.2021, РМВ №UA204000/2022/000138/2 від 30.08.2022.

На вимогу позивача митним органом було надано позивачу копії вказаних митних декларацій, копії яких додано позивачем до матеріалів справи разом з позовом.

В той же час, відповідачем разом з відзивом надано копії екземплярів спірних рішень про коригування митної вартості, в яких в якості джерела інформації для їх прийняття зазначено:

1) по митній декларації №UA807200/2022/003806 від 04.11.2022:

тов.1 МД UA205030/2022/23621 від 09.08.2021;

По митній декларації №UA807200/2022/003801 від 04.11.2022

тов.1 - МД №UA209170/2022/73545 від 24.09.2021,

тов.2 - МД №UA205140/2022/62860 від 07.09.2021, РМВ №UA204000/2022/000138/2 від 30.08.2022.

До матеріалів справи разом з відзивом відповідачем надано МД №UA209170/2022/73545 від 24.09.2022, МД №UA205140/2022/62860 від 07.09.2022.

Вказані декларації мають різні номери та дати (в частині зазначення року їх складання): в наданих позивачу екземплярах рішень про коригування митної вартості вказаний 2021 рік, а в екземплярах, долучених до відзиву в номері виправлений рік на 2022, проте залишений 2021 рік у даті. Одночасно долучені до позову екземпляри митних декларацій не відповідають реквізитам, зазначеним як у екземплярах спірних рішень позивача, так і наданих до відзиву відповідачем.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи митні декларації, якими відповідач доводить здійснений розрахунок митної вартості, є різними митними деклараціями, в яких зазначені різні умови поставки, різні країни відправлення та походження товарів.

З огляду на вказана ні недоліки спірних рішень, суд приходить до висновку також про недоведеність відповідачем обґрунтованості здійсненого розрахунку скоригованої митної вартості через неналежність використаних джерел інформації.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої мінної вартості товарів віл 07.11.2022 № UA807000/2022/000372/2 вартість товару визначалась за резервним методом, зокрема, на підставі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 30.08.2022 № UA204000/2022/000138/2, яке наведено в якості використаного джерела інформації.

Судом встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 30.08.2022 № UA204000/2022/000138/2 приймалося відносно позивача та є предметом судового розгляду у справі №520/12375/22.

Тобто, митний орган здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів з урахуванням митної вартості за рішенням від 30.08.2022 №UA204000/2022/000138/2, яка не може вважатися остаточно визначеною митним органом, що не відповідає положенню ч.2 ст. 64 МК України.

Спірні рішення також не містять пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Коригування митної вартості товарів здійснено по частині товарів, що ввозилися за кожною з двох ВМД, що також свідчить про необґрунтованість доводів митниці, оскільки підхід до визначення митної вартості за однакових умов постачання та переліку поданих документів на підтвердження складових заявленої митної вартості не може бути різним відносно товарів з однієї й тієї ж ВМД.

З огляду на зазначене, підстави застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості не є доведеними, а розрахована митна вартість - не є обґрунтованою.

3.3. Висновки за результатами розгляду справи

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять належну та достатню інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають достатніх підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому доводи відповідача на обґрунтування заперечень проти позову фактично зводяться до обґрунтування підстав виникнення сумнівів у заявленій декларантом митній вартості, а не доводять саме підстав відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до приписів частини 6 статті 54 МК України.

Відповідно, застосування митним органом другорядного методу - резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості суд також визнає необґрунтованим.

Отже, суд приходить до висновку, що у спірних рішеннях про визначення митної вартості товару не наведено належних підстав неможливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту), а також не наведено обґрунтованого розрахунку скоригованої митної вартості, що є належними та достатніми підставами для їх скасування.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.11.2022 № UА807000/2022/000372/2 та від 07.11.2022 №UA807000/2022/000373/2.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 07.06.2023.

Суддя Білова О.В.