Рішення № 111379460, 05.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6618/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов позов державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №12540/15-32-04-10-17 від 29.12.2022.

Ухвалою від 04.04.2023 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) Державним підприємством «Одеська залізниця» за 2022 рік, за результатами якої складено акт від 15.11.2022 №12458/15-32-04-10-14/01071315, відповідно до висновків якого позивач несвоєчасно подав податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік, оскільки при граничному терміні подання - 21.02.2022, податкова декларація №21139387 подана 14.07.2022, чим допущене порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI. Вказує, що факт порушення позивачем строку подання декларацій з плати за землю за 2022 рік визнається та не оспорюється, проте у порушення п. 52-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «перехідні положення» ПК України відповідач неправомірно прийняв ППР про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків подання декларацій з плати за землю за 2022 рік, оскільки порушення було допущенне 22.02.2022 під час дії карантину.

Ухвалу від 04.04.2023 відповідачем отримано 05.04.2023 (04.04.2023 о 22:39 доставлено в його електронний кабінет в системі «Електронний суд»), однак відзив до суду від відповідача станом на дату прийняття даного рішення не надійшов.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Державне підприємство «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» зареєстроване в якості юридичної особи 18.02.1998, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, та його основний вид діяльності за КВЕД: 49.10 Пасажирський залізничний транспорт міжміського сполучення (основний).

На підставі пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, у порядку абз.2 п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України заступником начальника Північного відділу податків і зборів х юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Палицею Тетяною Георгіївною проведено камеральну перевірку щодо своєчасності подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок) на 2022 рік державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ».

За результатами вищенаведеної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки поданої звітності від 15.11.2022 №12458/15-32-04-10-14/01071315 (а.с.31-33), яким встановлено, що при здійсненні контрольно-перевірочних заходів встановлено порушення терміну подання податкової звітності з плати за землю протягом строків, визначених пунктом 286.2 статті 286, Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI: податкова декларація з плати за орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної, податковий період - 2022 рік, граничний строк подання - 21.02.2022, дата фактичного подання - 14.07.2022.

У висновках акту зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік.

Не погоджуючись з висновками вищенаведеного акту, позивачем 08.12.2022 направлено на адресу відповідача заперечення до акту камеральної перевірки від 15.11.2022 №12458/15-32-04-10-14/01071315 (а.с.13-15), за результатами якого позивачу надано відповідь від 29.12.2022 №11708/КПР/15-32-04-10-06 (а.с.17-18), відповідно до якої висновки акту перевірки залишено без змін.

29.12.2022 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №12540/15-32-04-10-17, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн. (а.с.16).

Не погоджуючись з вищенаведеним ППР позивач звернувся зі відповідною скаргою (а.с.26-30), за результатами розгляду якої Державною податковою службою 03.03.2023 прийнято рішення про результати розгляду скарги №5349/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення (а.с.22-25).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, строки подання податкової декларації визначено нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Разом з тим, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом (п.49.20 ст.49 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Отже, з п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України вбачається, що законодавством визначено вичерпний перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України.

Такий перелік не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Судом встановлено, що позивачем порушено передбачені пунктом 286.2 статті 286 ПК України граничні строки подання декларацій з плати за землю за 2022 рік, що у позовній заяві визнається й самим позивачем.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку подання декларацій з плати за землю за 2022 рік.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України містить чітку вказівку на застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Водночас судом встановлено, що Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Судом у цій справі, з дослідженого акту перевірки вбачається, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення ДП «Одеська залізниця» пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України в частині порушення термінів подання податкової звітності.

Суд наголошує, що зазначена в акті перевірки податкова декларація була подана 14.07.2022, тобто вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 та яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних термінів подання податкової звітності, за виключенням тих випадків, коли граничний термін термінів подання податкової звітності припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022.

У свою чергу, граничні терміни подання податкової звітності не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасне подання податкової звітності, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України у редакції Закону №2260-ІХ.

Відтак, суд доходить висновку, що позивач порушив терміни подання податкової звітності, за що починаючи з 27.05.2022 підлягав притягненню до відповідальності відповідно до положень пункту 120-1 статті 120 Податкового кодексу України, а відтак оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства у межах повноважень та скасуванню не підлягає.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 173, 195, 241, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №12540/15-32-04-10-17 від 29.12.2022 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач державне підприємство «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 01071315).

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя О.А. Вовченко