Рішення № 111378805, 07.06.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2023 року № 320/2605/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо обмеження з 01.05.2022 максимального розміру належної ОСОБА_1 пенсії сумою 25 606,24 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.05.2022 перераховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру, обчислену виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 100% сум грошового забезпечення.

В обґрунтування позову позивачем зазначено про відсутність визначених пенсійним законодавством підстав для відмови йому у перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, внаслідок чого позивачу обмежено виплату його пенсії десятьма прожитковими мінімумами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 відкрито провадження у справі №320/2605/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом подання відзиву не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Згідно частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію з 26.08.2020 відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2022 у справі №640/32996/20, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві перераховано та виплачено ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 13.03.2020 та з 26.08.2020, з урахуванням виплачених сум.

За наслідками поданих позивачем документів 14.04.2022 ним отримано статус особи з інвалідністю 1 групи, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з пакетом документів для перерахунку його пенсії.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.01.2023 №2600-0202-8/7251 вбачається, що оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2022 у справі №640/32996/20 не покладено зобов`язань щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру в подальшому в разі проведення перерахунків пенсії (зокрема, у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму, встановленням нових підвищень, проведенням індексації пенсії тощо), розмір пенсійної виплати, обчислений відповідно до вказаного рішення суду не переглядається і становить 25606,24 грн., тобто не обмежується десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Вважаючи дії відповідача щодо обмеження з 01.05.2022 пенсії позивача максимальним розміром, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон №2262-XII), базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до преамбули Закону №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Перелік осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України № 2262-XII, визначено статтею 12 цього Закону.

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону №2262-XII).

Відповідно до положень частини третьої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII (у редакції, яка діяла з 01.01.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 наведену вище норму визнано неконституційною та такою, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, починаючи з 20.12.2016, обмеження, якими передбачено максимально дозволений розмір пенсії, відсутні.

Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що вказані вище зміни жодним чином не вплинули на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин обмежень, які були встановлені частиною сьомою статті 43 Закону України № 2262-XII у редакції, чинній до 19.12.2016.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.10.2018 в адміністративній справі №127/4267/17, від 10.10.2019 в адміністративній справі №522/22798/17, від 30.10.2020 в адміністративній справі №522/16881/17 та від 21.12.2021 в адміністративній справі №120/3552/21-а.

Так, Верховний Суд зазначив, що буквальне розуміння змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

За наведених обставин, з огляду на відсутність положень, які б обмежували право позивача на отримання пенсії у повному розмірі, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з моменту перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною групи інвалідності (01.05.2022), є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача з 01.05.2022 здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Враховуючи, що алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України під час здійснення перерахунку та виплати пенсій, призначених відповідно до положень Закону України № 2262-XII, чітко визначений чинним пенсійним законодавством, суд вважає, що задоволення вимоги про зобов`язання відповідача вчинити вказані дії не є втручанням у компетенцію суб`єкта владних повноважень.

За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з моменту 01.05.2022, з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині обчислення розміру пенсії позивача виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 100% сум грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, предметом судового розгляду можуть бути лише правовідносини, які вже виникли і пов`язані з захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Спору щодо невиплати перерахованої пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існує.

Спір стосується обмеження виплати пенсії максимальним розміром, а пенсійним органом не повідомлялось про те, що перерахунок та виплату пенсії з 01.05.2022 проведено без урахування 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить приписам Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, така вимога заявлена передчасно, а тому суд відмовляє у її задоволенні.

Водночас, у випадку незгоди із проведеним відповідачем перерахунком (зокрема, у разі перерахунку пенсії без урахування 100 відсотків суми підвищення) позивач не позбавлений правом на оскарження таких дій до суду.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», питання щодо розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо обмеження з 01.05.2022 максимального розміру належної ОСОБА_1 пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перераховувати та виплачувати з 01.05.2022 ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру, з урахуванням виплачених сум.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.