Ухвала суду № 111378768, 06.06.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 червня 2023 року Справа № 320/10110/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні клопотання відповідача та перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління державної охорони України , у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління державної охорони України щодо відмови у складенні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 на ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов`язковим значенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення і премії (посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років 45%, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50 %, надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 10 %, премії в розмірі 50%);

- зобов`язати Управління державної охорони України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 на ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов`язковим значенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення і премії (посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років 45%, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50 %, надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 10 %, премії в розмірі 50%).

07.04.2023, ухвалою суду провадження у справі відкрито, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду надіслана сторонам належним чином.

16.05.2023 до суду надійшло клопотання від відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку із пропуском позивачем процесуального строку звернення до суду із даним позовом, посилаючись на практику Верховного Суду у справі №380/14933/22 та у справі № 240/12017/19 та норми ст. 122 КАС України наполягає, що отримання позивачем листа відповіді відповідача на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише час, коли останній почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суд в даній справі. Позивач отримав листа від відповідача 25.02.2023, позов подано до суду 21.03.2023. Відповідач також відмітив, що через зміну розміру складових грошового забезпечення, а саме, зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 , зокрема, щодо порушення своїх прав на отримання нової довідки станом на 01.01.2020, мала дізнатись в 2020 році, позивачем вже порушено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши та перевіривши позовну заяву, клопотання відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно із вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Зміст позовної заяви та сформовані вимоги вказують на те, що позивач звернулась до суду з метою захисту права на отримання нових довідок у зв`язку із зміною розміру грошового забезпечення її померлого чоловіка, позов подала як дружина померлого чоловіка військовослужбовця, для подальшого звернення щодо перерахунку призначеної їй пенсії в разі втрати годувальника.

Відтак, початок перебігу строку звернення до суду розглядається в розрізі порушення права позивача на отримання нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, як елементу в процесі реалізації порушеного права.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає необхідним зазначити, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Зокрема у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.

Так, у вказаній постанові Верховним судом зазначено наступне.

« 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.».

Позивач у позовній заяві просить зобов`язати, в тому числі, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку розміру пенсії.

Проте, до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів позивач звернулась 21.03.2023 згідно із штампом поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла позовна заява та враховуючи обставини отримана відповіді від відповідача у вигляді листа 25.02.2023 №2/6-359.

В позовній заяві позивач вказує про дотримання процесуальних строків звернення до суду з даним позовом. При цьому, підставами позову, як вбачається зі змісту позовної заяви, є те, що зазначені довідки мають бути видані у зв`язку зі зміною грошового забезпечення згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова №704).

Зміст пункту 4 Постанови №704, вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись у січні відповідного календарного року, за умови зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, право позивача на отримання довідки виникає у січні відповідного року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 12.04.2023 по справі 380/14933/22.

Відповідно, отримання позивачем листа відповідача від 25.02.2023 у відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідок і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19).

Крім того, слід зазначити, що позивач з проханням виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 для обчислення та перерахунку пенсії позивача звернулась до відповідача із заявою 21.02.2023.

При цьому, при поданні даного позову не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів на виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, що підтверджуються причини пропуску.

Частиною 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За ч. 3 та ч. 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 07.04.2023 провадження у справі відкрито.

Згідно ч. ч. 13-15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Суд звертає увагу позивача та відповідача, що процесуальне законодавство не обмежує право позивача на звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду в разі встановлення судом пропущення строку такого звернення, також, після відкриття провадження у справі.

Відтак, клопотання відповідача щодо закриття провадження не підлягає задоволенню у зв`язку із невідповідністю такого процесуальному законодавства за намірами такого подання.

Відтак, всупереч наведеним нормам, суд зазначає, що позивачем до позову не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вимогами щодо визнання протиправними дій Управління державної охорони України по відмові у складенні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та зобов`язання відповідно вчинити дії по складенню та направленню до пенсійного органу вказаних довідок, із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Суд зазначає, що строк звернення до суду із вимогам щодо визнання протиправними дій Управління державної охорони України по відмові у складенні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2023, позивачем не пропущено.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 123 КАС України, суд пропонує позивачу подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щод позовних вимог про визнання протиправними дій Управління державної охорони України по відмові у складенні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та зобов`язання відповідно вчинити дії по складенню та направленню до пенсійного органу вказаних довідок із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

У зв`язку з цим, у порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про визнання протиправними дій Управління державної охорони України по відмові у складенні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 на ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов`язковим значенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення і премії (посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років 45%, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50 %, надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 10 %, премії в розмірі 50%) та зобов`язання вчинити відповідні дії по складенню та поданню довідок до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, - залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання ухвали суду.

4. Роз`яснити позивачу наслідки визначені ч. 15 ст. 171 КАС України - якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.

Суддя Войтович І.І.