Ухвала суду № 111377195, 07.06.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

07 червня 2023 р.Справа № 120/6277/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження заяву ГУ ПФУ у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, з вимогами:

- стягнути з відповідача суму недоплаченої пенсії за березень 2023 року у розмірі 7135,04 грн (28065,04 грн - сума нарахованої пенсії за березень 2023 року, 20930 грн - сума виплаченої пенсії з обмеженим максимальним розміром).

Ухвалою від 17.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.

02.06.2023 на адресу суду від відповідача разом із відзивом надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що на розгляді у Вінницькому окружному адміністративному суді перебували та перебувають судові справи № 120/264/23, № 120/1602/23, № 120/11104/22, № 120/1603/23, № 120/2740/23, № 120/4071/23, № 120/414/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління.

У всіх зазначених вище судових справах ОСОБА_1 заявлено тотожні позовні вимоги, які складають однаковий предмет - виплата без обмеження максимальним розміром пенсії позивачу, починаючи з 01.12.2022, що обрахована відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підпунктів 6 та 8 пункту 1 Постанови №1307 від 09.12.2021 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 і від 26.09.2012 №886».

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги аналогічними підставами відрізняється лише формулювання позовних вимог щодо обраного способу захисту, проте сам предмет спору у всіх справах (№ 120/264/23, № 120/1602/23, № 120/11104/22, № 120/1603/23, № 120/2740/23, № 120/4071/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління) залишається однаковим. Також у наведених справах аналогічними є також сторони.

Враховуючи наведене, відповідач просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду на підставі положень статті 240 КАС України.

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд вказує про наступне.

Згідно з вимогами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Слід зазначити, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Водночас, не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб`єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення своїх прав. При цьому, таке право не є абсолютним. Так, у випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя має правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

З бази даних програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 120/2740/23 за позовом ОСОБА_1 до начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Корчаки Олени Сергіївни, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Предметом спору у справі № 120/2740/23є здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та виплати різниці з 01.12.2022, 01.01.2023, 01.02.2023, 01.03.2023.

Станом на дату постановлення цієї ухвали рішення у справі № 120/2740/23 не постановлено.

Поряд з цим предметом розгляду у справі № 120/6277/23 є стягнення з відповідача суми недоплаченої пенсії за березень 2023 року з урахуванням обмеження пенсії максимальним розміром.

У зазначених вище справах ОСОБА_1 заявлено тотожні позовні вимоги , які мають однаковий предмет - виплата без обмеження максимальним розміром пенсії позивачу за березень 2023 року, що обрахована відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підпунктів 6 та 8 пункту 1 Постанови №1307 від 09.12.2021 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 і від 26.09.2012 №886».

При цьому предмет спору у справі № 120/2740/23 є більш обширним включає у себе предмет спору у справі № 120/6277/23.

Разом з тим, варто зауважити, у разі якщо у формулюванні тексту позовної заяви присутнє зазначення різних способів судового захисту у різних судових справах, це не може означати наявність відмінного предмета позову у таких справах. Оскільки предмет позову це не спосіб захисту, а спірні правовідносини, матеріально-правова вимога, стосовно якої позивач просить прийняти рішення.

Поряд з цим, суд наголошує, що відмінне формулювання позивачем заявлених позовних вимог у справі № 120/6277/23 від тих, які заявлені у справі № 120/2740/23, не впливає на висновок суду щодо доцільності залишення позовної заяви без розгляду, адже обраний ОСОБА_1 спосіб захисту своїх прав з приводу обмеження його пенсії максимальним розміром безпосередньо у березні 2023 року, має на меті виплату різниці між фактично нарахованим розміром такої пенсії та фактично виплаченим саме за березень 2023 року (стягненням такої різниці), що в свою чергу є предметом розгляду у справі № 120/2740/23.

На користь наведених висновків свідчить власне прохальна частина позовної заяви у справі № 120/6277/23 та у справі № 120/2740/23.

Натомість вирішення по суті спору у межах справи № 120/6277/23 призведе до наявності двох судових рішень з одного і того ж питання, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З наведеного вище слідує, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому позовні вимоги слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення коштів залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяТомчук Андрій Валерійович