Рішення № 111376291, 07.06.2023, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4450/23

Провадження № 2/750/847/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача та просить стягнути з нього 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, будучи користувачем джерела підвищеної небезпеки, яким є автомобіль марки «Opel Insignia» р.н. НОМЕР_1 , 02.12.2022 року скоїв ДТП, відповідно до якого дитина позивачки отримала тілесні ушкодження. Відтак на підставі ч. 5 ст. 1187 ЦК України відповідач відповідає за завдану шкоду позивачці, яку остання оцінює у 50000 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

02.12.2022 року близько 15 год. на нерегульованому пішохідному переході поблизу буд. 145 по вул. Любецькій в м. Чернігові трапилась ДТП за участю водія автомобіля марки «Opel Insignia» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , що рухався зі сторони вул. Козацька по вул. Любецька в напрямку вул. Рудого та пішохода ОСОБА_2 , що перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу з права наліво відносно руху вищевказаного автомобіля.

В результаті ДТП ОСОБА_2 була доставлена до приймального відділення ЧОДЛ з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку - госпіталізована до нейрохірургічного відділення.

02.12.2022 року матеріали по даному факту були внесені до ЄРДР №12022270340005713 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 25 у ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку, садном м`яких тканин голови, крововиливом правого очного яблука, саден правої верхньої та обох нижніх кінцівок, по давності утворення можуть відповідати даті 02.12.2022 року і в сукупності, як наслідок одного травматичного процесу в умовах дорожньо-транспортної пригоди, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

27.01.2023 року по вказаному кримінальному провадженню було винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_3 , так як ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

15.02.2023 року Новозаводським районним судом м. Чернігова було винесена постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 850 гривень.

Відповідно до постанови слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 27.01.2023, в даній дорожній обстановці у діях водія ОСОБА_3 вбачається порушення вимог п.п.2.3 (б), 18.1. 18.4 ПДР України, які виразили у тому, що останній при появі, перед нерегульованим пішохідним переходом транспортного засобу, що зменшує швидкість чи зупиняється (п.п. 18.4), не правильно оцінив дорожню обстановку та відповідно не реагував на її зміну (п.п. 2.36), наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебуває пішохід не зменшив швидкість руху, а вразі потреби не зупинився щоб дати дорогу пішоходу (п.п 18.1).

В свою чергу допитані свідки під час досудового розслідування ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що дитина чекала на тротуарі перед нерегульованим пішохідним переходом по вул. Любецькій поки проїдуть автомобілі і тільки після того як транспортні засоби зупинились і навіть один із водіїв подав світловий сигнал фарами, щоб дитина могла переходити і тільки після цього вона почала рух. При цьому водій ОСОБА_3 бачачи, що перед ним зупинився транспортний засіб перед нерегульованим пішохідним переходом почав його об`їжджати, при чому на досить значній швидкості.

В даному випадку вина водія виразилась у злочинній самовпевненості, тобто винна особа передбачає можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своєї дії, але легковажно розраховує на відвернення цих наслідків. При цьому винний усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння.

Приписи ч. 1 ст. 4 ЦПК України, зазначають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Ця норма дублюється з приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України.

За правилами ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Фактичні обставини справи у світлі викладених норм права свідчать про те, що відповідач, будучи користувачем джерела підвищеної небезпеки, яким є автомобіль марки «Opel Insignia» р.н. НОМЕР_1 02.12.2022 року скоїв ДТП, відповідно до якого дитина позивачки отримала тілесні ушкодження.

Відтак на підставі ч. 5 ст. 1187 ЦК України відповідач відповідає за завдану шкоду позивачу.

Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Разом з цим відповідно до ч. 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, внаслідок скоєного відповідачем правопорушення позивачці заподіяно значної моральної шкоди, яка полягає в фізичних та емоційних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , що призвели до завдання малолітній дитині позивачки тілесних ушкоджень.

Позивачка обґрунтовує завдання моральної шкоди наступним:

- фізичним болем та стражданнями, яких її донька ОСОБА_8 та позивачка зазнали у зв`язку з ушкодженням її здоров`я. Дитина лікувалась стаціонарно у лікарнях. На даний момент вона не одужала повністю і продовжує лікуватись амбулаторно та звертатись до різних фахівців у галузі медицини. За словами лікарів ОСОБА_8 має проходити курс як психологічної так і фізичної реабілітації. Також сім`я продовжує купувати ліки, які відновлюють організм після травм. Скільки це буде тривати невідомо, так як лікарі не дають однозначної відповіді. Це дає підстави побоюватись, що у дитини виникне ряд протипоказань до нормального способу життя; душевними стражданнями, а саме, те що ОСОБА_8 довгий час знаходилась на лікуванні, пропускала шкільні заняття, у зв`язку з чим потрібні додаткові навантаження по навчанню, для того щоб наздогнати своїх однокласників, що її додатково пригнічує; хвилюваннями у зв`язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя та пристосовуватись до життєвих обставин. Неправомірні дії ОСОБА_3 призвели до необхідності звернення до близьких родичів з різними проханнями побутового характеру та безпідставного витрачання додаткових коштів, необхідності тривалий час витрачати фізичні сили та час на відвідування органів поліції, складання ряду документів та збирання доказів, для можливості звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, що як наслідок порушило звичайний спосіб та ритм життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, виходячи із ступеня правопорушення, яким було заподіяно шкоду та шкідливості наслідків спричинених цим правопорушенням, глибини, тривалості страждань та з принципу справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, з відповідача на користь позивачки належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України в розмірі 15000 грн.

Також, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 15000 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу, а всього 650000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави 1073, 60 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя