Рішення № 111373974, 07.06.2023, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/260/23

Номер провадження 2/298/114/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

Головуючого - судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань, в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Службу у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

В позові йдеться про те, що рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 25 вересня 2020 року в справі № 298/1190/20 між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було розірвано шлюб.

Від їхнього шлюбу народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу діти фактично проживають разом з позивачем за адресою АДРЕСА_1 та перебувають на його повному вихованні та утриманні. З матері дітей аліменти на їх утримання не стягуються, остання не бере ніякої участі у їх вихованні. Наскільки позивачу відомо вона ніде не працює, самостійного доходу не має, житлом не володіє, практично постійно перебуває за кордоном. Однак в телефонному режимі, остання постійно наполягає на тому, що діти мають проживати з нею. Для вирішення поточних питань щодо життєдіяльності дітей, їх навчання, виготовлення закордонних паспортів тощо, у його випадку, враховуючи труднощі в можливості спілкування з матір`ю дітей перед ним постала необхідність визначити їх місце проживання разом із батьком.

Посилаючись на зазначені обставини просить суд, визначити місце проживання неповнолітніх дітей, залишивши дітей на самостійному вихованні та утриманні батька.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив такі задовольнити, з підстав викладених у позові.

Відповідачка, також в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялась про ас, дату та місце розгляду справи, не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, подала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала, в додаток надано висновок комісії з питань захисту прав дитини.

Зважаючи на наведене, суд розглянув справу без участі сторін на підставі наявних у ній доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи суд визнає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони по справ проживали у цивільному шлюбі за рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 25 вересня 2020 року в справі № 298/1190/20 шлюб між сторонами розірвано.

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 16 липня 2009, серії НОМЕР_2 від 04 липня 2017 року , вбачається що ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , наробився ІНФОРМАЦІЯ_4 , їх батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З довідки виданої Великоберезнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області від 16.05.2022 року № 318, вбачається, що на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , знаходяться троє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (після укладення шлюбу з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 дитина знаходиться на утриманні заявника та фактично проживає за вищевказаною адресою).

З висновку комісії з питань захисту прав дитини Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дітей від 18.05.2023 № 417/0319, вбачається, що Орган опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради розглянувши ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області 15 березня 2023 року про залучення третьої особи служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради до розгляду цивільної справи № 298/260/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, з метою з`ясування обставин було вивчено позовну заяву та додані до неї документи.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов батька дітей, ОСОБА_1 від 04.04.2023 року було з`ясовано, що сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від народження і по теперішній час проживають разом з батьком в АДРЕСА_1 , в будинку, де створені всі належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей. Була проведена бесіда з батьком дітей ОСОБА_1 , в ході якої з`ясовано, що колишня дружина після розлучення переїхала проживати до батьків у Мукачівський район, а на даний час перебуває за кордоном. Старший син, ОСОБА_3 навчається у 10-А класі, молодший у 8-Б класі ліцею «Ерудит» Великоберезнянської селищної ради.

Проведена бесіда з дітьми в ході якої з`ясовано, що хлопці від народження і по теперішній час проживають у Великому Березному, де ходили до дитячого садочка, відвідують школу, тут проживають їхні друзі, знайомі, родичі, сім`я (батько одружений). Зі слів дітей вони не бажають переїжджати, хотять і надалі спілкуватися, бачитися з мамою, але проживати з батьком.

З метою з`ясування даного питання служба у справах дітей Великоберезнянської селищної ради направила лист начальнику служби у справах дітей Мукачівської міської ради, по місцю проживання матері ОСОБА_2 , с. Нове Давидково, для надання акту обстеження умов проживання матері та висновка оцінки потреб родини.

Згідно листа служби у справах дітей Мукачівської міської ради не вдалося обстежити умови проживання матері дітей, ОСОБА_2 у зв`язку з її відсутністю.

За наслідком вивчення питання про визначення місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , враховуючи висновок служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради 16.05.2023 року № 01-09/129, керуючись частиною 1 статті 157 та частиною 1 статті 160 Сімейного Кодексу України, частиною 1 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 разом з батьком ОСОБА_1 .

Статтею 141 СК України передбачено, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно із ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Законодавством визначено права та обов`язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.

Згідно із ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст. 161 СК України у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно із ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч. 4).

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або, у відповідних випадках, законні опікуни, - несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п.1 ст.9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують право дитини не розлучатися з обома батьками усупереч їх бажанню, за винятком випадків, якщо в разі компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно ухвалити рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що вирішують питання соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання неповнолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч.ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України вбачається висновок, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Судом встановлено, що відповідачка життям та вихованням синів не цікавиться, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, заперечень не подано проти позовної заяви щодо місця проживання дітей, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що доля синів їй байдужа.

З огляду на наведені обставини, зокрема, ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, проживання дітей на даний час із батьком, піклується про їх навчання та виховання, виявляє до дітей увагу та турботу, відсутність обставин, які б свідчили, що таке бажання дітей суперечить їх інтересам, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення умов, необхідних для повноцінного фізичного, психічного і духовного розвитку неповнолітніх дітей, слід визначити їх місце проживання із батьком.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Службу у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дітей - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітніх дітей, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , разом із батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ( АДРЕСА_1 ) залишивши дітей на самостійному вихованні та утриманні батька.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване

Головуючий Тарасевич П.П.