Ухвала суду № 111368168, 07.06.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.06.2023Справа № 910/55/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг»

доОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця»

простягнення 1942817,61 грн

Суддя Омельченко Л.В.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/55/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» заборгованості у розмірі 1 942 817,61 грн (з урахуванням заяви про зміну предмета позову, поданої 31.03.2023).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 відмовлено у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» про забезпечення доказів у справі № 910/55/23.

У підготовчому засіданні 14.04.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі № 910/55/23 на 30-ть днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.05.2023.

У підготовчому засіданні, призначеному на 04.05.2023, оголошувалася перерва до 01.06.2023.

Підготовче засідання, призначене на 01.06.2023, не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

При цьому представників учасників справи під розписку повідомлено про призначення підготовчого засідання у справі на 05.06.2023.

У підготовчому засіданні 05.06.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі та про витребування доказів, а також відмовлено у задоволенні заяви відповідача про неприйняття до розгляду і виключення доказів.

У підготовчому засіданні на виконання п. 2 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом з`ясовувалося питання щодо того, чи бажають сторони укласти мирову угоду. Під час з`ясування цього питання відповідач заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Однак, з огляду відсутність законодавчих підстав для відкладення підготовчого засідання та з огляду на наявність заперечень представника позивача з цього приводу, у задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено.

Одразу після цього, посилаючись на відмову у задоволенні цього клопотання та перебування раніше на розгляді судді Смирнової Ю.М. справ за участі позивача, представник відповідача вказав, що у нього є відвід складу суду та подав письмову заяву про відвід судді Смирновій Ю.М. від розгляду справи № 910/55/23.

Ухвалою суду від 05.06.2023 заявлений Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» відвід судді Смирнової Ю.М. від розгляду справи № 910/55/23 визнано необґрунтованим; заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» про відвід судді Смирнової Ю.М. від розгляду справи № 910/55/23 постановлено передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками проведеного автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.06.2023 матеріали заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» про відвід судді Смирнової Ю.М. були передані на розгляд судді Омельченку Л.В.

Розглянувши подану заяву та перевіривши доводи відповідача, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення відводу відсутні, враховуючи наступне.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, що закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, зокрема, щодо основних процесуальних гарантій, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, за змістом ч. 2 ст. 38 ГПК України учасники справи можуть заявити відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, перекладачу із підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» про відвід судді Смирнової Ю.М., судом встановлено, що заява про відвід мотивована відмовою головуючого у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого судового засідання, а також долученням до матеріалів справи доказів, поданих позивачем. Зазначені процесуальні дії головуючого судді, на думку відповідача, викликають сумніви в неупередженості судді.

Проте, необхідно зазначити, що такі доводи заявника не є підставою, передбаченою ст. 35 ГПК України для відводу судді, оскільки вони фактично зводяться до незгоди сторони спору з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час розгляду справи.

Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді, та не є підставою для відводу судді.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин доводи заявника не містять посилань на наявність передбачених законом обставин, які є підставами для відводу, не містять належних обґрунтувань про те, що суд прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи та є упередженим.

Доказів на підтвердження наявності інших обставин, що зумовлюють відведення судді Смирнової Ю.М. від розгляду справи в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, заявником не наведено та не подано.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Одночасно, суд звертає увагу на положення ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зауважив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При цьому, судом також зазначається, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що заявником не надано належних доводів та доказів упередженості та необ`єктивності головуючого судді у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» про відвід судді Смирнової Ю.М. від розгляду цієї справи, а тому вважає, що у задоволенні відводу слід відмовити.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 32, 35, 38, 39, 233-239 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» про відвід судді Смирнової Ю.М. від розгляду справи № 910/55/23.

Ухвала набрала законної сили 07.06.2023, оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Омельченко