Рішення № 111368157, 07.06.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2023Справа № 910/5069/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення 51.484,62 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

31.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 51.484,62 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів «Програма VIP» №777.21.2614919 від 30.06.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки «Mercedes-Benz/GLE 250», державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «KIA Sportage», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , якою скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР/207675298), а тому позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2023 відкрито провадження у справі № 910/5069/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду відзиву на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.04.2023 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494346334 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 07.04.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 10.04.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105494346334, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 25.04.2023 включно.

11.04.2023 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла запитувана судом інформація щодо полісу № ЕР/207675298.

21.04.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав: позивач, звертаючись до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, як доказ понесених витрат, надав «рахунок-фактуру» викладений на іноземній мові, в якому зазначена сума витрат 2.740,76 Євро; відповідач звернувся до позивача з листом № 09-02-20/6087 від 22.11.2022 з проханням надати переклад рахунку на державну мову та/або розрахунок на підставі якого було здійснено виплату; позивачем відповіді на лист № 09-02-20/6087 від 22.11.2022 не надано, прохання викладені в листі не виконано; поданий позивачем звіт № 3309 від 03.03.2023 не може бути належним доказом по справі, оскільки ціни на запчастини розраховані згідно калькуляції станом на 03.03.2023 та оцінювачем не враховано при проведенні наданого позивачем рахунку на іноземній мові.

04.04.2023 позивачем подано до суду відповідь на відзив, згідно якої позивач не погоджується з викладеними відповідачем запереченнями у відзиві та просить позовні вимоги задовольнити.

В поданій до суду відповіді на відзив позивачем заявлено клопотання про поновлення строку для подання доказів, а саме нотаріально засвідченого перекладу українською мовою кошторису системи DAT від 03.05.2022 (розрахунку вартості ремонту АА 0406 ТА).

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України говорить про те, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Позивач обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку для подання доказів вказує на те, що ним надається нотаріально засвідчений переклад українською мовою кошторису системи DAT від 03.05.2022 (розрахунку вартості ремонту АА 0406 ТА) не у встановлений законом строк, оскільки відповідач у відзиві на позов висловив свою незгоду з наданим позивачем кошторисом мовою оригіналу (німецькою).

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Частина 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги поважність причин пропуску позивачем процесуального строку для подання доказів, суд вважає за можливе, на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, поновити позивачу строк для подання доказів та прийняти до розгляду надані позивачем докази, а саме нотаріально засвідчений переклад українською мовою кошторису системи DAT від 03.05.2022 (розрахунку вартості ремонту АА 0406 ТА).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З постанови Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2022 у справі № 753/4043/22 вбачається, що 18.02.2022 о 13 годині 32 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_2 по Харківській площі у м. Києві, не дотрималася безпечної дистанції в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , що спричинило пошкодження вищевказаних транспортних засобів, чим порушила п. 13.1 ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Даною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї стягнення штрафу у розмірі 850,00 грн.

Автомобіль марки «Mercedes-Benz/GLE 250», державний номер НОМЕР_1 , застрахований у Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів Програма «VIP» № 777.21.2614919 від 30.06.2021.

Відповідно до кошторису системи DAT (DAT System Kostenvoranschlag) від 03.05.2022 виданого Fahrzeug-Werke Lueg AG (нотаріально засвідчений переклад українською мовою наявний в матеріалах справи) загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Mercedes-Benz/GLE 250», державний номер НОМЕР_3 ТА становить 2.740,76 Євро.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

В ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

10.05.2022 ОСОБА_2 (страхувальник, власник автомобілю марки «Mercedes-Benz/GLE 250», державний номер НОМЕР_4 ) звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування згідно погодженої калькуляції.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 3.22.00956-1 від 11.05.2022 згідно якого визначено суму страхового відшкодування в розмірі 52.946,39 грн.

Матеріали справи свідчать, що кошти в розмірі 52.946,39 грн були перераховані страховиком (позивачем) на вказаний ОСОБА_2 у заяві про виплату страхового відшкодування від 10.05.2022 рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № ЦО02745 (#973882919001) від 18.05.2022.

Згідно наданої інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що цивільна відповідальність автомобіля марки автомобіля марки «KIA Sportage», державний номер НОМЕР_2 відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/207675298 застрахована у Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Відповідно до умов договору (полісу) № ЕР/207675298 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 130.000,00 грн та розмір франшизи визначено в розмірі 0,00 грн.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 52.946,39 грн право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «KIA Sportage», державний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована у відповідача згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/207675298, то відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала транспортним засобом марки «KIA Sportage», державний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Оскільки умовами полісу № ЕР/207675298 розмір франшизи встановлено в сумі 0,00 грн, страхове відшкодування не підлягає зменшенню.

Позивачем відповідачу було надіслано заяву № 34 Бел.ел./ 07-3.22.00956 від 10.06.2022, в якій міститься вимога перерахувати на рахунок позивача страхове відшкодування в сумі 52.946,39 грн.

Заява позивача отримана відповідачем 10.06.2022, що підтверджує сам відповідач у відзиві на позовну заяву.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Матеріали справи містять лист відповідача № 09-02-20/6087 від 21.11.2022, наданий у відповідь на заяву позивача № 34 Бел.ел./ 07-3.22.00956 від 10.06.2022, з якого вбачається, що відповідач просить позивача надати переклад рахунку на державну мову та/або розрахунок згідно якого було проведено виплату.

Відповідачем жодних доказів направлення листа № 09-02-20/6087 від 21.11.2022 на адресу позивача не подано.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи 18.10.2022 тобто після спливу строку виконання зобов`язання від відповідача надійшов електронний лист з вимогою надати додаткові документи (рахунок на державній мові).

Відповідно до звіту про оцінку КТЗ № 3309 від 03.03.2023, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Залуцьким С.В (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 616/20 від 15.07.2020) та проведеного оцінювачем Матійко М.А. (кваліфікаційне свідоцтво № 1035 від 24.04.2004) вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Mercedes-Benz/GLE 250», державний номер НОМЕР_4 становить 51.484,62 грн.

Відповідач у поданому до суду відзиві заперечував проти прийняття звіту № 3309 від 03.03.2023, як доказу по справі, оскільки: виплату страхового відшкодування було здійснено на підставі «рахунку» (кошторису системи DAT від 03.05.2022); ціни на запчастини розраховані згідно калькуляції відновлюваного ремонту станом на 03.03.2023; оцінювачем не враховано при проведенні оцінки наданого позивачем «рахунку» (кошторису системи DAT від 03.05.2022) на іноземній мові.

Водночас, суд відзначає, що страховиком (позивачем) було здійснено виплату страхового відшкодування на підставі заяви страхувальника від 10.05.2022 та страхового акту № 3.22.00956-1 від 11.05.2022, як того вимагає ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування».

Також суд відзначає, що з наявного в матеріалах справи звіту № 3309 від 03.03.2023 вбачається наступне: дата оцінки автомобіля марки «Mercedes-Benz/GLE 250», державний номер НОМЕР_4 - 18.02.2022; розділом 3.1 «Ідентифікація КТЗ» встановлено, що огляд об`єкту оцінки проводився 21.02.2022 за адресою: м. Київ, просп. Бандери, 22; в ремонтній калькуляції від 03.03.2023 зазначено «ціни станом на 28.02.2022».

Щодо обов`язку оцінювача врахувати при проведенні оцінки КТЗ «рахунку», суд зазначає наступне

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (далі - Методика) визначено, що дана Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно з п. 2.3 та п. 3.6 Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ. Для визначення вартості складників КТЗ у разі відсутності цінової інформації дилера виробника КТЗ допускається використання відповідних даних, одержаних шляхом обстеження ринку регіону.

Відповідно до п. 8.5.10 Методики дані про вартість складових частин КТЗ, які підлягають заміні, беруть відповідно до додатка 6, інформаційного забезпечення від виробника КТЗ, а також інших джерел, які містять у собі необхідну інформацію щодо оригінальних складників.

Розділом д) пункту 5.4 Методики передбачено, що для виконання оцінки власник КТЗ (довірена особа) на вимогу оцінювача (експерта) повинен надати в тому числі замовлення-наряд на виконання ремонтно-відновлювальних робіт на спеціалізованій станції технічного обслуговування; чек на придбання складників КТЗ.

Згідно з п.п 4.4 та 4.6 Методики у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається така інформація: ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце). Якщо для виконання оцінки КТЗ необхідні додаткові відомості, оцінювач, експерт повинен надати замовникові оцінки клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для надання висновку, якщо інше не передбачено в договорі про проведення оцінки КТЗ. Клопотання повинно бути направлено замовнику оцінки протягом п`яти днів з дати надходження документів або з дати укладання договору про виконання оцінки КТЗ. У разі ненадання необхідних даних протягом місяця замовнику повідомляється про неможливість проведення оцінки.

Також, даною Методикою передбачено, що для визначення вартості КТЗ, його складників, а також для складання калькуляції відновлювального ремонту у виняткових випадках (за відсутності необхідних довідкових даних) допускається використання відповідних вартісних даних аналогічних КТЗ. (п. 7.12 Методики)

Враховуючи те, що положеннями Методики не встановлено обов`язку оцінювача проводити оцінку на підставі рахунку офіційної станції (замовлення-наряду на виконання ремонтно-відновлювальних робіт на спеціалізованій станції технічного обслуговування), а також приймаючи до уваги, що оцінювачу надано право на витребування у замовника необхідних додаткових матеріалів, а матеріали справи не містять доказів такого звернення, тому суд приходить до висновку, що заперечення відповідача в частині обов`язку оцінювача врахувати при проведенні оцінки КТЗ «рахунку», є безпідставними та необґрунтованими, та до розгляду судом не приймаються.

З огляду на те, що відповідачем не доведено настання випадку коли шкода не відшкодовуються та підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування, що передбачені ст.ст. 32, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості виплаченого відшкодування та звіту про оцінку КТЗ від 03.03.2023, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в розмірі 51.484,62 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, 22, код ЄДРПОУ 36086124) 51.484 (п`ятдесят одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) грн 62 коп. страхового відшкодування, 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова