Ухвала суду № 111367886, 01.06.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/59/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.06.2023 Справа № 908/717/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників учасників справи:

від позивача (стягувача): не з`явився

від відповідача (заявника, боржника): Криворучко О.Г., дов № 22 від 21.12.2022

розглянувши заяву (вих. № 25-16/395 від 18.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комібант про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/717/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комібант (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600)

про стягнення 52 994 184,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

22.05.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява (вих. № 25-16/395 від 18.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комібант про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/717/23, згідно якої просив відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2023 у справі № 908/717/23 про стягнення на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго 41 029 401,74 грн. заборгованості, 1 160 775,31 грн. 3% річних, 10 548 165,95 грн. інфляційних втрат строком на один рік з моменту набрання рішенням законної сили.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.05.2023, вказану вище заяву передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.05.2023 у справі № 908/717/23 вказана заява прийнята до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 01.06.2023, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду.

Згідно з ч. 2 ст. 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи належне повідомлення позивача (стягувача) про розгляд заяви, суд визнав можливим розглянути заяву за відсутності представника позивача.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, технічна фіксація судового засідання здійснювалась на комплексі "Акорд".

У судовому засіданні 01.06.2023 представник заявника (відповідач у справі) підтримав заяву, яка мотивована веденням військових дій на території Запорізької області. ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат розташований в межах міста Запоріжжя та являється об`єктом підвищеної небезпеки. У зв`язку з відсутністю сировини та особливою небезпечністю 02.03.2022 було видано наказ про організацію позапланової безаварійної зупинки ТОВ ЗТМК. Останні запаси хлору ТОВ ЗТМК було задіяно у технологічному процесі 03.03.2022. Наказом в.о. директора ТОВ ЗТМК було прийнято рішення Про організацію позапланової безаварійної зупинки комбінату та, як наслідок, повне зупинення можливості виконувати свої зобов`язання щодо оплати. Фінансовий стан ТОВ "ЗТМК" на момент розгляду заяви характеризується як вкрай складний, всі основні показники роботи свідчать про критичну неплатоспроможність ТОВ "ЗТМК", та зупинку комбінату. ТОВ "ЗТМК" на даний момент фінансово неспроможний сплатити заборгованість за договором врегулювання небалансів електричної енергії за рішенням суду у справі № 908/717/23, як у добровільному, так і у примусовому порядку. Представник заявника (відповідач у справі) зазначив, що відстрочка виконання рішення суду надасть підприємству можливість погашення заборгованості після припинення воєнного стану та відновлення виробництва, а позивачу - можливість реального отримання присуджених до стягнення коштів у реальні терміни, тобто, забезпечить необхідний баланс інтересів обох сторін.

25.05.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшли заперечення (вих. № а/25769 від 25.05.2023) на заяву про відстрочення виконання рішення. Позивач зазначив, що НЕК «Укренерго» належить до Державного сектору економіки та забезпечує роботу об`єктів критичної інфраструктури, входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. В результаті ракетних атак на енергетичні об`єкти магістральних мереж України підприємство зазнало пошкоджень, близько 50% об`єктів енергосистеми, як наслідок для відновлення енергоспроможності держави потребує великих фінансових витрат та є першочерговим завданням.

На сьогодні Позивач знаходиться у не менш скрутному становищі ніж інші суб`єкти господарювання, які постраждали внаслідок військової агресії російської федерації. Затримка отримання коштів стратегічним підприємством створює негативні фінансові ризики особливо в період військової агресії російської федерації, які могли бути направлені на відновлення критичної інфраструктури.

Крім того, зазначив, що заборгованість, яка виникла у відповідача перед позивачем у розмірі 41 029 401,74 грн., виникла у січні 2022 та триває станом на травень 2023, тобто понад 17 місяців. Відстрочення сплати заборгованості ще на 12 місяців приведе до вкрай негативних фінансових наслідків для підприємства, яке має стратегічне значення.

Розглянувши матеріали заяви, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду у даній справі, виходячи з такого.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.04.2023 у справі № 908/717/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комібант на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго 41 029 401 грн. 74 коп. заборгованості, 1 160 775 грн. 31 коп. 3% річних, 10 548 грн. 95 коп. інфляційних втрат, 791 075 грн. 14 коп. судового збору.

За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (між іншим), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України).

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною четвертою даної статті визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, у свою чергу, має сприяти реальному його виконанню на користь стягувача та в найкоротший термін.

Тобто, вирішуючи питання відстрочення виконання судового рішення суд має оцінити надані заявником докази на предмет того, що запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Суд зазначає, що введення воєнного стану негативним чином впливає на можливість ведення господарської діяльності суб`єктами господарювання, не лише відповідача (боржника), але й позивача (стягувача).

Підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Одним із принципів підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик (ст.ст. 42, 44 ГК України). Відтак, сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, не може бути поставлена у невигідне становище (у разі відстрочення виконання судового рішення) у зв`язку з неналежним здійсненням відповідачем підприємницької діяльності.

Боржник (заявник) не надав суду достатніх доказів на підтвердження винятковості обставин та в обґрунтування неможливості виконання рішення суду по даній справі, не навів обставин реальної можливості виконання ним судового рішення в строк, який він просить, не надав доказів на підтвердження того, що підприємство буде в змозі виконати рішення суду через рік. Також, ніяким чином не обґрунтував відстрочення виконання рішення на максимальний строк встановлений господарським процесуальним кодексом, а саме на один рік.

Суд враховує, що позивач у даній справі (стягувач) є суб`єктом господарювання, який також має сплачувати заробітну плату, податки та інші обов`язкові платежі.

Суд також враховує, що відповідач з дати ухвалення судового рішення у даній справі жодного платежу на погашення заборгованості на користь позивача не здійснив.

Згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, заявник безпідставно просив відстрочити виконання рішення у даній справі строком на 1 рік з моменту набрання ним законної сили.

Суд зазначає, що безпідставне надання відстрочки виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє стягувача можливості захистити свої права та отримати задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви (вих. № 25-16/395 від 18.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комібант про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/717/23, у зв`язку з її необґрунтованістю

У судовому засіданні 01.06.2023 судом підписано та оголошено вступну та резолютивну частини даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вих. № 25-16/395 від 18.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комібант про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/717/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. У зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. 06.06.2023 у відрядженні, ухвала підписана 07.06.2023

Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко