Рішення № 111363622, 03.05.2023, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/39/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2023 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Берелет В.В.,

секретаря: Маринич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Кринички цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Криничанська селищна рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації ,-

У С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з цим позовом, і суду пояснила, що вона є власницею будинку АДРЕСА_1 . згідно договору купівлі-продажу від 07.05.2001, зареєстрованого в реєстрі за №393.

У вище вказаному будинку зареєстровані: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати позивачки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та колишній чоловік - ОСОБА_2 .

З відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 05 жовтня 2001 року до 16 лютого 2021 року (шлюб було розірвано на підставі рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області, справа № 178/1604/20).

Відповідач не проживає за адресою її будинку з 16 березня 2019 року, його речей у будинку та у дворі немає.

Позивачка не може звернутися за призначенням субсидії, оскільки для цього має надати інформацію про доходи відповідача, але на даний час сторони не спілкуються, що унеможливлює реалізацію права позивачки, тому вона просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняти з реєстрації.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день розгляду справи сповіщений належним чином.

Третя особа - Криничанська селищна рада про день розгляду справи сповіщена.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що живе по сусідству з ОСОБА_1 та підтверджує той факт, що ОСОБА_2 не проживає в будинку близько двох років .

Свідок ОСОБА_7 є сусідом позивачки, і, достовірно свідчить суду, що ОСОБА_2 не проживає в будинку ОСОБА_1 більше двох років.

Вислухавши позивачку, свідків, дослідивши докази, суд, встановив, що позивачка є власницею будинку АДРЕСА_1 . згідно договору купівлі-продажу від 07.05.2001, зареєстрованого в реєстрі за №393.

У вище вказаному будинку зареєстровані: син позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька позивачки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати позивачки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та колишній чоловік - ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою №1022 від 15.12.2022.

З відповідачем по справі позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з 05 жовтня 2001 року до 16 лютого 2021 року (шлюб було розірвано на підставі рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області, справа № 178/1604/20).

Відповідач не проживає у будинку позивачки з 16 березня 2019 року, його речей у будинку і у дворі немає. На даний час сторони не спілкуються, що унеможливлює реалізацію права позивачки на отримання субсидії.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

У відповідності до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов`язані з позбавленням його володінням майном.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Положеннями ст. 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться судом.

Згідно із ст. 7 Закону України „Про свободу пресування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Ураховуючи, що позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням задоволені, то відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаного Закону це і є підставою для зняття уповноваженим органом з реєстрації місця проживання відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

У ст.41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Ураховуючи вище викладене, норми чинного цивільного законодавства України; те, що відповідач не проживає в будинку понад один рік, жодних доказів того, що він не має змоги проживати в спірному будинку суду не надав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивачки.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Криничанська селищна рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 29.12.1999, Криничанським РВ УМВС України у Дніпропетровській області - таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Криничанську селищну раду зняти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2023 року.

Суддя: В. В. Берелет

р