Рішення № 111362107, 10.04.2023, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/1927/22

Провадження № 2-др/504/7/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2023смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді-Барвенко В.К.,

секретаря - Завади Ю.А., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, заяву адвоката дідик Світлани Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом адвоката Дідик Світлани Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» код ЄДРПОУ 42254696, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у липні 2022 року звернувся до суду із вказаним позовом.

Зокрема, просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 23292, виданий 12.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Одеської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» код ЄДРПОУ 42254696, суми заборгованості за період з 29.01.2021 року по 27.02.2021 року в розмірі 20972 грн., по кредитному договору № 787399034 від 03.11.2019 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» код ЄДРПОУ 38569246.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.03.2023 року позов адвоката Дідик Світлани Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» код ЄДРПОУ 42254696, - задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 23292, виданий 12.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Одеської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» код ЄДРПОУ 42254696, суми заборгованості за період з 29.01.2021 року по 27.02.2021 року в розмірі 20972 грн., по кредитному договору № 787399034 від 03.11.2019 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» код ЄДРПОУ 38569246.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» код ЄДРПОУ 42254696 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 1488,60 грн.

Адвокат Дідик С.В. подала заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

За правилами ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Суд не вбачає підстав для виклику в судове засідання всіх учасників процессу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов до висновку, що заява адвоката Дідик С.В. про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, з огляду на наступні обставини.

Як зазначалося вище, рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.03.2023 року заяву адвоката Дідик С.В. задоволено.

Однак під час розгляду справи судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, - а саме витрат на правничу домомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача 10000 грн. витрат на правничу допомогу.

До позову додано: договір на правничу допомогу, акт приймання передачі послуг з правничої допомоги, копія свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, копія ордера.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Суд встановив, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявник надала суду належні та допустимі докази сплати витрат на правничу допомогу на суму 10000 грн, та обгрунтування цих послуг, що вказано у договорі та у додатку до нього, акті прийму - передачі..

Таким чином з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу у заявленому обсязі.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265, 270, 353 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Дідик Світлани Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» код ЄДРПОУ 42254696, в частині стягнення витрат на правничу допомогу, - задовольнити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» код ЄДРПОУ 42254696 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 10000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. К. Барвенко