Ухвала суду № 11136065, 01.06.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5486/09/2/0170

01.06.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін:

представник позивача, Дочірнього підприємства "Центральна міська аптека № 240" ТОВ Республіканська компанія "Крим-Фармація" - не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 08.09.09 у справі №2а-5486/09/2/0170

за позовом Дочірнього підприємства "Центральна міська аптека № 240" ТОВ Республіканська компанія "Крим-Фармація" (вул. 9 Травня, 86,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)

доДержавної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2009 року позовні вимоги Дочірнього підприємства "Центральна міська аптека № 240" ТОВ Республіканська компанія "Крим-Фармація" задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторія (далі відповідач) №0002332302/0 від 25.12.2008, № 0002332302/1 від 29.01.2009, № 0002332302/2 від 04.03.2009 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 14283 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7141,50 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим .

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались. Представник позивача надав клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутність.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачаться, що відповідачем було планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2008. В результаті перевірки було складено акт від 12.12.2008 № 2607/23-2/31670215.

На підставі акту перевірки відповідачем 25.12.2008 було прийнято податкове повідомленнярішення №0002332302/0, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 30524 грн., в тому числі 20344 грн. за основним платежем та 10180 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В порядку, передбаченому Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позивач звернувся до відповідач зі скаргою по перегляд податкового повідомлення-рішення від 25.12.2008 №0002332302/0. Відповідачем по справі 26.01.2009 було відмовлено у задоволені скарги позивача. На підставі акту перевірки № 2607/23-2/31670215 відповідачем 29.01.2009 було прийнято податкове повідомленнярішення №0002332302/1, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 30524 грн., в тому числі 20344 грн. за основним платежем та 10180 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач по справі звернувся до ДПА в АРК зі скаргою на зазначені повідомлення - рішення відповідача. ДПА в АРК 23.02.2009 прийняла рішення по результатам розгляду скарги позивача, відмовила у її задоволені. Відповідач 04.03.2009 прийняв податкове повідомлення-рішення №0002332302/2, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 30524 грн., в тому числі 20344 грн. за основним платежем та 10180грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.1.22.1 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безповоротною фінансовою допомогою - є сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Безоплатно надані товари (роботи, послуги) це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті ( п.1.23 ст.1 Закону)

Згідно з п. 1.25 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безнадійною заборгованістю є заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі. Про оподаткування прибутку підприємств

У статті 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що платниками податку з числа резидентів є субєкти господарської діяльності , бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 .ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.10 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Цей пункт не регулює правила визначення та коригування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 12 цього Закону.

Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості визначений у п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з п.п. 12.1.1 якої платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Відповідно до п.п. 12.1.2. п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;

б) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення валового доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мирової угоди. Якщо у майбутньому (з урахуванням строку позовної давності) такий продавець звертається до суду, то він має право збільшити валові витрати на суму оскаржуваної заборгованості.

У разі коли дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, попередньо віднесену кредитором до складу валових витрат або відшкодовану за рахунок страхового резерву згідно з положеннями пункту 12.1 і пункту 12.3 цієї статті, кредитор збільшує валовий доход на суму компенсації, одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини (п.п.12.4.1. п. 12.4. ст.12 . Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства, та порядок їх застосування визначені у ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач при проведені перевірки позивача донарахував податок на прибуток з суми 52348,13 грн. вартості медичних засобів, які в період часу з 1996 по 2000 роки були надані бюджетним засобам та реалізовані пільговикам без здійснення розрахунків за них, не зважаючи на спроби платника податків отримати ці кошти. Позивач підтвердив, що в зазначені звітні періоди в порядку, встановленому в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ця сума безнадійної заборгованості була віднесена на валові витрати підприємства.

Судом першої інстанції було встановлено, що і медикаменти були придбані позивачем без розрізнення, які з них будуть продаватись у загальному порядку, а які на пільгових умовах з відшкодуванням вартості за рахунок бюджетних асигнувань. Таким чином, висновки податкового органу про те, що витрати на придбання зазначених медикаментів слід розглядати як витрати на придбання товарів без мети їх подальшого використання у господарській діяльності позивача є помилковими. Надані позивачем документи свідчать про те, що ним вживались заходи щодо повернення коштів, витрачених ним на придбання медикаментів, яки в подальшому реалізовувались на пільгових умовах та в бюджетні установи.

Відповідачем не надані докази того, що сума дебіторської заборгованості у розмірі 52348,00 грн. у період часу, який перевірявся, включалась до складу валових витрат позивача в порядку , передбаченому ст.12 та п. 5.2 . ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого є безпідставним корегування відповідачем на цю суму валових витрат платника податків або збільшення його валових доходів.

Податковий орган не довів те, що позивач списав на фінансовий результат податкового періоду, який перевірявся, дебіторську заборгованість , яка дорівнює вартості медикаментів, придбаних пільговиками та бюджетними установи без здійснення розрахунків за них, отже, не відбулася жодна з обставин, перелічених у п.п. 12.1.1 або п.п. 12.1.2. п. 12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , в наслідок чого визначення йому податкового зобовязання по податку на прибуток з суми 52348,13 грн. на підставі ст. 12 Закону не є обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.09.09 у справі №2а-5486/09/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 червня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко