Рішення № 111360071, 06.06.2023, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/204/23

2/291/176/23

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р ІШ ЕН НЯ

( З А О Ч Н Е )

І м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2023 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Митюк О.В.,

за участю секретаря Герасимчук Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит в сумі 45159,00 грн., стягнення судових витрат у розмірі 2684,00 грн. та витрат на правову допомогу 9000,00 грн.

Позов обґрунтував тим, що 19.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 3816561, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн., а позичальник зобов`язалася повернути використану суму в строк до 18.08.2021 року та сплатити відсотки, комісію за користування кредитним коштами на умовах, визначених умовами Договору кредиту.

15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 3816561 від 19.07.2021 року , що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким, станом на дату відступлення права вимоги складає 21054,50 грн. з яких:

-6790,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

-12744,50 грн. - заборгованість за відсотками;

-1520,00 грн. заборгованість з комісії.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 18.01.2023 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45159,00 з яких:

-заборгованість за тілом кредиту- 6790,00 грн.;

-заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги-12744,50 грн.;

-заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 24104,50 грн.;

- заборгованість за комісією- 1520 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно позовної заяви просив справу розглянути без його участі, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про місце, день та час слухання справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність повного задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Встановлено, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору про споживчий кредит та з порядком його укладання, а також з його формою (п. 6 Договору).

Згідно п.6.1 Договору, цей договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ (Мілоан) та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).

Судом встановлено, що 19.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 3816561, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн., а позичальник зобов`язалася повернути використану суму в строк до 18.08.2021 року та сплатити відсотки, комісію за користування кредитним коштами на умовах, визначених умовами Договору кредиту (а.с.8-16).

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 18.01.2023 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45159,00 з яких:

-заборгованість за тілом кредиту- 6790,00 грн.;

-заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги-12744,50 грн.;

-заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 24104,50 грн.;

- заборгованість за комісією- 1520 грн. (а.с.27).

15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 3816561 від 19.07.2021 року , що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с.28-36).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Встановлено, що укладання договору відбулось в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора, якій було відправлено на номер мобільного телефону, що вказаний відповідачкою в анкеті-заяві. Його дійсність відповідачем у встановленому законом порядку не спростована. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачкою було порушено умови, на яких нею було взято кредит, а тому вимога позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит № 3816561 від 19.07.2021 року в розмірі 45159,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6790,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 12744,50 грн., заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 24104,50 грн., заборгованість з комісії 1520,00 грн., - підлягає повному задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2684,00 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України) Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

До матеріалів справи додано копії: договору про надання правової допомоги за №03-01/2023 від 03.01.2023 року, прас-листа АО «Лігал Ассістанс», платіжного доручення №0358540000 від 17.01.2023 року, заявки на надання юридичної допомоги №85 та витягу з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 09.01.2023 року (а.с.67-77).

У витязі з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 09.01.2023 року зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв таку правничу допомогу:

-надання письмової поглибленої консультації з посиланням на нормативні акти - (1 год.) = 3000 грн.;

- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до Ружинського районного суду Житомирської області, підготовка та друк документів ( 4 год.)= 6000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу, суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову, а тому враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката та конкретні обставини справи, зокрема ціну позову, тривалість судових засідань, час витрачений адвокатом на участь в судових засіданнях і заявлених ним клопотань, складність справи та враховуючи заявлене відповідачем клопотання про відмову у стягненні витрат на правову допомогу, суд з огляду на розумну необхідність судових витрат, обмежує їх розмір з 9000,00 гривень до 2000.00 гривень.

Таким чином, позов в частині заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст.12,13,81,141,229,263-265,280-282, 351, 352, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса розташування: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б) заборгованість за Договором № 3816561 про споживчий кредит від 19.07.2021 року в загальній сумі 45159 ( сорок п`ять тисяч сто п`ятдесят девять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса розташування: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шісот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ружинським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, місцезаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Митюк.