Рішення № 111357675, 07.06.2023, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/241/23

Провадження № 2/747/69/23

РІШЕННЯ

іменем України

07.06.2023 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в частині кормових угідь,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначає, що за життя її мати ОСОБА_2 працювала у сільському господарстві і отримала у власність земельну ділянку з кадастровим номером 7425382700:02001:0282 площею 3, 2691 га в с Понори Талалаївського району. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті позивач в установленому законом порядку прийняла спадщину. Але ОСОБА_2 окрім ріллі мала право і на земельну частку (пай) в частині кормових угідь. Позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою для оформлення її спадкових прав після смерті матері в частині оформлення права на земельну частку (пай) в частині кормових угідь, але під час перевірки документів встановлено відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай), тому нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва.

Тому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право на земельну частку (пай) в частині кормових угідь згідно сітки розпаювання за № 257 на території Понорівського старостинського округу в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 15 травня 2023 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання на 07 червня 2023 року, про що учасники справи повідомлені належним чином.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити. Представник відповідача Талалаївської селищної ради в підготовче судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнають.

Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Крім того, розглянувши визнання відповідачем Талалаївською селищною радою позову ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.

Положенням ч.4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому судовому засіданні рішенні у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього кодексу. Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Поскільки визнання відповідачем позову у даному випадку не суперечить закону та не порушує права свободи та інтереси інших осіб, поскільки позивач являється єдиним спадкоємцем за заповітом, тому суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачем та про винесення рішення по суті справи у підготовчому судовому засіданні.

Суд, дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Так, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 69 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.11).Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «Мати» зазначено ОСОБА_2 (а.с.7). Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 02 травня 1992 року уклала шлюб із ОСОБА_4 , прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_5 (а.с.6). Згідно довідки Понорівського старостинського округу від 10.05.2023 року ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована до дня смерті по АДРЕСА_1 , разом з нею проживали та зареєстровані по даний час ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_6 внучка, ОСОБА_7 внук (а.с.8). Згідно копії заповіту від 09 березня 2000 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Понорівської сільської ради, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно, а також приватизовану земельну ділянку і сертифікат на земельну частку (пай) заповіла ОСОБА_1 (а.с.9). Факт наявності у спадкодавця спадкового майна підтверджується копією сертифікату на земельну частку (пай) серії ЧН № 051416 від 11.10.1996 року ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Понори» розміром 5, 5 в умовних кадастрових гектарах (а.с.10). Згідно довідки Понорівського старостинського округу від 31.03.2023 року земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай) рілля площею 3,2691 га сінокіс і пасовище, що розташовані на території колишньої Понорівської сільської ради, під номером 257 належать ОСОБА_2 . В частині кормових угідь державний акт не видавався (а.с.12). Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.08.2005 року спадкоємицею зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане дане свідоцтво, складається із земельних ділянок площею 3, 27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та 0, 25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.14). Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Талалаївської ДНК від 08.02.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на земельну частку (пай) в частині кормових угідь згідно сітки розпаювання під № 257, оскільки нею не надано оригінал сертифікату (а.с.13).

Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. В частині другій статті 16 ЦК України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України. Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Статтею 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документами, що підтверджують право особи-спадкоємця на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні і розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності. Положенням ст 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до положень ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Так як спадкодавець ОСОБА_2 за життя набула право на земельну частку (пай), в тому числі і на кормові угіддя, це право ввійшло до складу спадщини після її смерті і яке успадковано позивачем ОСОБА_1 , позивач є єдиним спадкоємцем, прийняла спадщину належним чином та займається її оформленням, що підтверджується відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, то до позивача, як єдиного спадкоємця за заповітом, переходить право на прийняття спадщини в повному об`ємі, зокрема і на земельну частку (пай) в частині кормових угідь, які належали спадкодавцю ОСОБА_2 . Тому за встановлених вище обставин, діючи у відповідності до положень ст. 13 ЦПК України з урахуванням вимог ст. 16 ЦК України, та положень статей 152 та 153 ЗК України, суд приходить до висновку про захист порушеного права позивача, як спадкоємця, та про задоволення позову ОСОБА_8 в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1217, 1218, 1261 ЦК України, ст. 19, 60, 76-81, 141, 211, 247, 264-265 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в частині кормових угідь задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с. Понори Талалаївського району Чернігівської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), право на земельну частку (пай) в частині кормових угідь під № 257 згідно сітки розпаювання на території Понорівського старостинського округу Талалаївської селищної ради в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко