Ухвала суду № 111350828, 05.06.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

в частині позовних вимог

справа № 1340/4977/18

05 червня 2023 року зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Нарок Т.Р.,

за участю:

представник позивача Біликівська А.Р. Дацко О.І.

представник відповідача Коржевич У.Ф.,

представник відповідача Кіндратів С.І.

третя особа Боярський О.М.

представник третьої особи, ТзОВ «Ореста», Кравчук О.А.,

представник третьої особи, Комунальної установи «Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» Панкевич К.О.,

розглянув у підготовчому провадженні заяву про поновлення строку звернення до суду, подану представником позивача в адміністративній справі за позовом Громадської організації «Народна дія Львів» до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Міського голови Львова Садового Андрія Івановича, Заступника міського голови, члена виконавчого комітету Львівської міської ради Васьківа Геннадія Володимировича, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ореста», Міністерства культури та інформаційної політики України, Комунальної установи «Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконними дії та бездіяльності.

в с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 08.05.2023 постановлено прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог у адміністративній справі №813/4977/18 до розгляду та здійснювати розгляд адміністративної справи №813/4977/18 з урахуванням таких позовних вимог:

- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №933 від 22.08.2018 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Ореста» багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58, 60, 60-А, 62, 62-А, 64, 66, 70 зі знесенням існуючих будівель та споруд»;

- визнати незаконними дії та бездіяльність щодо захисту прав та інтересів держави Україна, права територіальної громади міста Львова на захист та охорону особливо цінних земель на вул. Старознесенській, 58, 60, 60-А, 62, 62-А, 64, 66, 70 в м. Львові Львівським міським головою Садовим Андрієм Івановичем, яким не забезпечено контроль за обігом особливо цінних земель м. Львова при розгляді та ухваленні рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 933 від 22.08.2018 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Ореста» багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58, 60, 60-А, 62, 62-А, 64, 66, 70 зі знесенням існуючих будівель та споруд»;

- визнати незаконними дії Члена виконавчого комітету Львівської міської ради ОСОБА_3 , які полягають у підписанні ним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 933 від 22.08.2018 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Ореста» багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58, 60, 60-А, 62, 62-А, 64, 66, 70 зі знесенням існуючих будівель та споруд» за відсутності повноважень підписувати це рішення та визнати незаконним підпис на рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради № 933 від 22.08.2018 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Ореста» багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58, 60, 60-А, 62, 62-А, 64, 66, 70 зі знесенням існуючих будівель та споруд»;

- визнати незаконною бездіяльність щодо захисту прав та інтересів держави Україна, прав територіальної громади міста Львова Головного управління Держгеокадастру у Львівській області через незабезпечення ним контролю за обігом та використанням особливо цінних земель історико-культурного призначення м. Львова на вул. Старознесенській, 58, 60, 60-А, 62, 62-А, 64, 66, 70 в м. Львові.

-визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, визнати протиправним та скасувати Дозвіл за №ЛВ012210526566 від 02.06.2021 на об`єкт будівництва «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіа теки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60, 60-А, 62, 62-А, 64, 66, 70 зі знесенням існуючих будівель та споруд.

Цією ухвалою суду залучено до участі у справі співвідповідача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Угорська, 7а, код ЄДРПОУ: 40181003) та встановлено їй п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Також ухвалою суду від 08.05.2023 постановлено позовну заяву Громадської організації «Народна дія Львів» у справі №813/4977/18 в частині позовних вимог, заявлених до Інспекції ДАБК у м. Львові залишити без руху, зокрема, з тієї підстави, що позивач пропустив строк звернення до суду.

29.05.2021 представниця позивача подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та визнання протиправним та скасування Дозволу за №ЛВ012210526566 від 02.06.2021 (далі також - Дозвіл) на об`єкт будівництва «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60, 60-А, 62, 62-А, 64, 66, 70 зі знесенням існуючих будівель та споруд.

Як видно з матеріалів справи, Громадська організація «Народна дія Львів» із заявою про збільшення позовних вимог, звернулася до суду 24.04.2023.

Як видно з матеріалів справи, а саме з листа Інспекції ДАБК у м. Львові №0006-вих.-11960 від 09.02.2022, про оскаржуваний Дозвіл позивачу стало відомо 09.02.2022. Про це позивач зазначив у заяві про поновлення строку звернення до суду.

Суд також зауважує, що оскаржуваний Дозвіл було зареєстровано в ЄДЕССБ (Єдина державна електронна система у сфері будівництва) 02.06.2021.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, чого не заперечує і сам позивач у заяві. Водночас у судовому засіданні представниця позивача наполягала на тому, що строку звернення до суду взагалі не було пропущено.

У заяві про поновлення строку звернення до суду від 29.05.2023 (далі також Заява) представниця позивача звертає увагу на такі причини, які вважає поважними і які зумовили неможливість дотримання передбаченого КАС України строку звернення до суду:

1.Наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили дотримання строків на звернення до суду: повномасштабна війна та триваюча пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19.

2.Очевидна незаконність виданих містобудівних умов та обмежень на вказану забудову, що затверджені Рішенням виконавчого комітету ЛМР №933 як базова підстава для скасування оскаржуваного дозволу. При цьому ухвалення Верховним Судом судового рішення про повернення справи на новий розгляд актуалізувало підставу для звернення до суду з оскарженням зазначеного Дозволу.

3.Існування загрози безповоротного пошкодження та втрати універсальної культурної цінності пам`яток культурної та історичної спадщини або їх знищення. Вважає, що Дозвіл на виконання будівельних робіт є «триваючим порушенням».

4.Наявність нововиявлених фактів, які стали підставою для звернення до суду з оскарженням Дозволу, а саме документів, отриманих від КУ «Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», зокрема, карта історико-архітектурного опорного плану парку «Знесіння», який підтверджує факт розташування найстаріших історико-культурних пам`яток Львова поблизу та на території планованої забудови.

5.Строк звернення до суду щодо оскарження Дозволу не повинен застосовуватися, оскільки загроза поширення небезпечних хвороб, порушення екосистеми парку «Знесіння» є триваючою і несе загрозу всім жителям Львова.

Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у цій справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Дозволу за №ЛВ012210526566 від 02.06.2021 , то суд зазначає таке.

Відповідно до правового висновку, викладеного у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04, поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим.

Окрім цього, визначаючи зміст поняття «поважні причини», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/546/19 зазначала, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Стосовно наявності форс-мажорних обставин, які унеможливили дотримання строків на звернення до суду: повномасштабна війна та триваюча пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Сам собою факт встановлення відповідним рішенням Уряду України карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не зумовлює автоматичне безумовне поновлення строків, зокрема, звернення до адміністративного суду з позовною заявою. Причини пропуску такого строку повинні бути, по перше - поважними, а по друге - такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У Заяві позивач не вказує жодних обставин, пов`язаних із захворюваністю COVID-19, що спричинили неможливість звернення до суду про оскарження Дозволу.

Окрім цього, вважаючи небезпечним особисте відвідування приміщення суду з метою подання позовної заяви і побоюючись за стан свого здоров`я, представники позивача могли скористатись й електронними та іншими дистанційними сервісами з метою реалізації наявного у нього права на звернення до суду, зокрема, шляхом надсилання документів на офіційну електронну адресу суду як через особистий кабінет у системі «Електронний суд», так і поштою, факсом або будь якими іншими дистанційними засобами зв`язку.

Однак, позивач не зазначив, які саме обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження Дозволу.

При цьому суд наголошує, що Львівський окружний адміністративний суд не припиняв і не припиняє своєї роботи у зв`язку з пандемією, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, й продовжує безперервно приймати усі без виключення процесуальні документи (заяви, скарги тощо).

З покликаннями представниці позивача на практику Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду про те, що строк звернення до суду підлягає зупиненню через карантинні обмеження, спричинені коронавірусною хворобою, суд не погоджується, оскільки Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду, вирішуючи питання щодо застосування строку позовної давності (не строку звернення до суду як у адміністративному судочинстві), застосовує п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Кодекс адміністративного судочинства, норми якого при вирішенні питання про застосування строку звернення до суду застосовує власне адміністративний суд, не містить ані поняття позовної давності, рівно ж як і аналогічної норми, що є в ЦК України стосовно підстав зупинення строку.

Таким чином, суд не вважає, що триваюча пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19, є поважною причиною, що вплинула на пропуск позивачем строку звернення до суду про оскарження Дозволу.

Щодо покликання позивача на відсутність можливості своєчасно звернутись до суду із цим позовом у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, то суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відтак законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ та від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1, 4 ст. 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Покликаючись на те, що запровадження в Україні воєнного стану, є тією поважною причиною, що зумовила пропуск строку звернення до суду, позивач вказує, що члени громадської організації з перших днів війни займаються волонтерством, допомагають військовим, котрі на фронті, допомагають внутрішньо переміщеним особам з облаштуванням побуту, облаштовували бомбосховища, а деякі члени організації перебувають на фронті і на даний час.

Такі вчинки членів громадської організації безумовно є гідними, водночас стосовно організації підготовки заяв по суті справи та збору доказів, необхідних для звернення до суду про оскарження Дозволу та безпосередньо до звернення до суду з позовом, - вони жодного відношення не мають.

Натомість, як видно з матеріалів справи, від імені ГО «Народна дія Львів» право вчиняти юридичні дії без довіреності мають ОСОБА_4 як керівник, а також Дацко Олеся Ігорівна (представництво ГО у судах), Гануляк Віктор Іванович (представництво ГО у судах), Юзик Ірина Ігорівна (представництво ГО у судах), Конюх Лідія Святославівна (представництво ГО у судах), Федоришин Світлана Миколаївна (представництво ГО у судах).

Водночас у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не навів жодних обставин та відповідно не підтвердив їх доказами, що вказані особи не мали фізичної можливості саме через введення в Україні воєнного стану, звернутися до суду із відповідним позовом, починаючи з часу, коли позивачу про існування оскаржуваного Дозволу стало відомо.

Крім того, суд наголошує, що Львівський окружний адміністративний суд не припиняв і не припиняє своєї роботи у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану.

Отже, суд не вважає, що оголошення в Україні воєнного стану, триваючу війну, а також участь членів громадської організації у волонтерській діяльності та у бойових діях поважними причинами, що зумовили неможливість звернення громадської організації до суду з позовом про оскарження Дозволу.

Мотивуючи цю ухвалу в частині, що стосується поважності причин пропуску строку звернення до суду через запровадження карантинних обмежень у зв`язку із COVID-19 та через режим воєнний стану, суд ураховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2022 у справі №№990/102/22.

Покликання позивача на очевидну незаконність виданих містобудівних умов та обмежень на вказану забудову, що затверджені Рішенням виконавчого комітету ЛМР №933 як на базову підставу для скасування оскаржуваного Дозволу та ухвалення Верховним Судом судового рішення про повернення справи на новий розгляд, що актуалізувало підставу для звернення до суду з оскарженням зазначеного Дозволу як на поважну причину пропуску строку звернення до суду суд не вважає підставним, оскільки знаючи про існування Дозволу, який на думку позивача є незаконним, то звернення до суду про визнання такого Дозволу протиправним не може бути актуальним чи неактуальним. Такі міркування позивача свідчать про відсутність волі і бажання оскаржувати Дозвіл у певний час, тобто про байдужість щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів. Така поведінка позивача не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У Заяві позивач також вказує, що існування загрози безповоротного пошкодження та втрати універсальної культурної цінності пам`яток культурної та історичної спадщини або їх знищення, а також те, що Дозвіл на виконання будівельних робіт є «триваючим порушенням» є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд не погоджується з цим аргументом позивача, оскільки такий, навпаки, підтверджує, що позивач бездіяв, зволікав із зверненням до суду з позовом, не вчиняв активних дій щодо оскарження Дозволу, хоча повинен був це зробити в строк, встановлений КАС України, оскільки вважав, що загроза пошкодження та втрати універсальної культурної цінності пам`яток культурної та історичної спадщини або їх знищення є безповоротною.

Очевидно, що позивач бажає перекласти свою відповідальність щодо пропуску строку звернення до суду з цим позовом на суд, наголошуючи на тому, ЩО може відбутися у разі якщо строк звернення до суду не буде поновлено. Виходячи з цієї мотивації суд не вважає, що загроза поширення небезпечних хвороб, порушення екосистеми парку «Знесіння» є триваючою і несе загрозу всім жителям Львова, є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо міркування позивача, що Дозвіл є триваючим порушенням, то суд з таким не погоджується оскільки Дозвіл є актом індивідуальної дії, рішенням суб`єкта владних повноважень, тоді як правопорушення, серед іншого і триваюче це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто в теорії права Дозвіл як рішення і триваюче правопорушення як проступок мають різні механізми правового регулювання, а також як правові поняття не співвідносяться одне з іншим.

Щодо покликання позивача на наявність нововиявлених фактів, які стали підставою для звернення до суду з оскарженням Дозволу, а саме документів, отриманих від КУ «Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», зокрема, карти історико-архітектурного опорного плану парку «Знесіння», який підтверджує факт розташування найстаріших історико-культурних пам`яток Львова поблизу та на території планованої забудови, то відповідні обставини та докази, що їх підтверджують, суд буде встановлювати та оцінювати у межах розгляду справи №1340/4977/18, оскільки саме Львівський окружний адміністративний суд в підготовчому провадженні при розгляді зазначеної справи витребував вказаний документ.

Щодо покликання позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, яким підтверджено, що військова агресії рф проти України є обставиною непереборної сили, то суд вважає таке безпідставним у даній справі, оскільки цей лист стосується суб`єктів господарської діяльності у господарських та податкових правовідносинах. Справа, що розглядається не є господарською чи цивільною, а позивач не має у ній статусу суб`єкта господарювання і не перебуває з іншими учасниками у господарських та податкових правовідносинах.

Щодо покликання учасників справи на те, що Дозвіл був зареєстрований у ЄДЕССБ 02.06.2021 та оприлюднений, відтак позивач міг дізнатися про порушення своїх прав ще з початку червня2021, то суд зазначає таке.

Так, відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681, Мінінфраструктури забезпечує оприлюднення інформації електронної системи у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином відсутні підстави вважати, що оскаржуваний Дозвіл не був оприлюднений на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Докази такого також не надано позивачем.

Крім того, позивачу було відомо, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 залишено без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2019, яким було залишено чинним рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №933 від 22.08.2018 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Ореста» багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58, 60, 60-А, 62, 62-А, 64, 66, 70 зі знесенням існуючих будівель та споруд», на підставі яких було зареєстровано оскаржуваний у цій справі Дозвіл.

Таким чином, позивач, будучи обізнаним у містобудівному законодавстві, що презюмується з мети його діяльності, розумів, що оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду набрало законної сили, тому існують підстави для отримання Дозволу на будівництво. Водночас позивач не вчиняв дій щодо з`ясування чи такий дозвіл надано.

Мотивуючи ухвалу у цій частині, суд застосовує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.11.2021 справі №240/8934/19, відповідно до якого для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Таким чином, у позивача була можливість дізнатися про існування оскаржуваного Дозволу, серед іншого і з відкритих джерел інформації. При цьому покликання позивача на те, що необхідно було дочекатися ухвалення судового рішення Верховним Судом у цій справі, не є поважною причиною, оскільки були відсутні об`єктивні підстави для зволікання з оскарженням Дозволу через його пов`язаність із рішенням касаційної інстанції. Однак у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач вчиняв активні дії, щоб дізнатися про існування оскаржуваного дозволу. При цьому відповідні активні дії позивач міг і повинен був вчиняти, зважаючи на те, що мету діяльності ГО є, зокрема, правова підтримка львів`ян, чиї інтереси були порушені внаслідок дій недобросовісних забудовників чи не правових дій різних гілок влади у Львові, зокрема у сфері містобудування, збереження і захист історичного середовища м. Львова.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду від 29.05.2023 причини, які зумовили неможливість дотримання ГО «Народна дія Львів» передбаченого КАС України строку звернення до суду, суд не вважає поважними, оскільки позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення позивачем всіх необхідних і можливих активних дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі, - в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зважаючи на цю норму, суд наголошує, що розгляду питання щодо строку звернення до суду, суд не позбавлений як після відкриття провадження у справі, так і після прийняття заяви відповідно до ст. 47 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та визнання протиправним та скасування Дозволу за ЛВ012210526566 від 02.06.2021 на об`єкт будівництва «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіа теки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58,60, 60-А, 62, 62-А, 64, 66, 70 зі знесенням існуючих будівель та споруд.

При постановленні цієї ухвали суд також ураховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справа № 990/102/22.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, судовий збір на суму 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн.00 коп. слід повернути позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 241-246, 256, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Громадської організації «Народна дія Львів» в частині позовних вимог до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та визнання протиправним та скасування Дозволу за №ЛВО12210526566 від 02.06.2021 на об`єкт будівництва «Будівництво багатофункціонального готелю та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями медіатеки, підземної автостоянки та трансформаторної підстанції на вул. Старознесенській, 58, 60, 60-А, 62, 62-А, 64, 66, 70 зі знесенням існуючих будівель та споруд залишити без розгляду.

Судовий збір на суму 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн.00 коп. повернути Громадській організації «Народна дія Львів» з Державного бюджету України.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

СуддяЛунь З.І.