Ухвала суду № 111349877, 06.06.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"06" червня 2023 р. справа № 300/1576/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку стажу позивачу за час перебування у засланні, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, відповідно до вимог статті 58 Закону України Про пенсійне забезпечення; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити зарахування часу заслання ОСОБА_1 , як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, до стажу у потрійному розмірі, відповідно до вимог статті 58 Закону України Про пенсійне забезпечення; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні з 05.05.2018 розрахунку підвищення пенсії та невиплати підвищення пенсії, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, у розмірі, передбаченому пунктом г статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення, із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, як члену її сім`ї, яку було примусово переселено; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту г статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення, із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, як члену її сім`ї, яку було примусово переселено, з 05.05.2018 з урахуванням раніше виплачених сум, і проводити в подальшому відповідні виплати, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано.

Ухвалою від 05.04.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19.04.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 17.04.2023 № 0900-0903-7/16998 на позовну заяву, в якому представник відповідача вказав на пропущення строку звернення до суду з цим позовом. Так, представник відповідача зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому її розмір відомий особі, яка її отримує. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналася про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. В спірному випадку, пенсія призначена позивачу з 2003 року при страховому стажі 34 роки 9 місяців. Отримання позивачем листів відповідача від 22.12.2022 та від 23.12.2022 у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого ОСОБА_1 повинна була дізнатися про порушення своїх прав у відповідній частині спірних правовідносин, а свідчить лише про час, коли позивач почила вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку. В спірному випадку, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом лише 30.03.2023, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

17.05.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь ОСОБА_1 від 15.05.2023 на відзив. Так, позивач зазначила, що відповідач своїми діями створював триваючі правовідносини, які привели до невиконання Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» щодо надання пільг ОСОБА_1 при призначенні пенсії. На думку позивача, відлік строків для звернення до суду розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом. При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ необхідно виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та залишення без розгляду позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Строки звернення до суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою вказаної стаття визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

З огляду на зміст позовної заяви ОСОБА_1 просить суд зобов`язати визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні з 05.05.2018 розрахунку підвищення пенсії та невиплати підвищення пенсії, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, у розмірі, передбаченому пунктом г статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення, із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, як члену її сім`ї, яку було примусово переселено, зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту г статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення, із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, як члену її сім`ї, яку було примусово переселено, з 05.05.2018 з урахуванням раніше виплачених сум, і проводити в подальшому відповідні виплати, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано.

ОСОБА_1 зазначила, що дізнався про порушення своїх прав після отримання листів ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 22.12.2022 № 4953-4689/З-02/8-0900/22 та від 23.12.2022 № 4961-4714/З-02/8-0900/22 за результатами розгляду її заяв від 02.12.2022 та від 05.12.2022, водночас просить відновити такі порушені права з 05.05.2018.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 (адміністративне провадження № К/9901/15971/20) ухвалив постанову від 31.03.2021, в якій застосував шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справі про перерахунок та виплату заборгованості з пенсії. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

У цій справі Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25.02.2021 року у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18).

До того ж, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Крім того, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Так, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

ОСОБА_1 подала цей позов через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду 31.03.2023, водночас позовні вимоги стосуються відновлення порушеного права на перерахунок пенсії з 05.05.2018.

За вказаних обставин, позивач пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 05.05.2018 по 30.09.2022, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом. При цьому, суд вважає, що отримання позивачем листів відповідача у відповідь на його звернення щодо виплати пенсії також не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 05.05.2018 по 30.09.2022 позивач суду не навів.

Щодо доводів про незастосування до спірних правовідносин строків згідно статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", то суд вказує на те, що за змістом статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих та неотриманих пенсій. В спірному випадку, суми пенсії позивачу не були нараховані пенсійним органом.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.01.2023 в справі № 460/2461/21.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, з огляду на зміст вимог частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву в частині вказаної вище позовної вимоги, належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту г статті 77 Закону України Про пенсійне забезпечення, із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, як члену її сім`ї, яку було примусово переселено, за період з 05.05.2018 по 30.09.2022, - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Виправити недоліки позовної заяви у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку із зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду із позовом в зазначеній частині вимог та надати докази поважності причин пропуску такого строку.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.