Ухвала суду № 111349739, 05.06.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

05 червня 2023 року Справа № 280/3524/23 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Карго Експедиція» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦІЯ» (надалі позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі- відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- 7440030/43690673 від 06.10.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 11 від 01.08.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 11.08.2022;

зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №11 від 01.08.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення, а саме 11.08.2022.

За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк,який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З позовної заяви судом встановлено, що позивач у адміністративному порядку оскаржував рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7440030/43690673 від 06.10.2022.

Рішенням від 24.10.2022 №55690/43690673/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін.

Отже, позивач мав три місяці на звернення до суду для оскарження рішення №7440030/43690673 від 06.10.2022, оскільки скористався процедурою адміністративного оскарження.

Проте, з позовом до суду позивач звернувся лише 26.05.2023 (дата подання позову до відділення поштового зв`язку), тобто із пропуском 3-х місячного строку звернення до суду.

При цьому, в якості єдиної підстави для поновлення строку звернення до суду, представник позивача посилається на запровадження в Україні воєнного стану, але не зазначає яким чином запровадження в Україні воєнного стану перешкодило позивачу своєчасно звернутися з позовом до суду.

В свою чергу, Верховний Суд висловлював правову позицію, зокрема, але не виключно у постановах від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, від 16.05.2023 у справі №500/2322/22, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Отже, викладені у позовній заяві підстави не можуть бути визнані суддею поважними, оскільки вони не свідчать про наявність об`єктивних обставин, що унеможливлювали звернення до суду з позовом вчасно.

При цьому, суддя наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.

З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом.

За пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так , суддя звертає увагу, що відповідно до наказу Державної податкової служби України від 19.09.2022 №645 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (далі - наказ ДПС № 645), у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС в умовах дії правового режиму воєнного стану та встановленого простою в роботі деяких територіальних органів ДПС, відповідно до пункту 1 положень про територіальні органи ДПС, затверджених наказом ДПС від 12.11.2020 №643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» (зі змінами), були внесені зміни до наказу ДПС від 28.03.2022 №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС». Ключовими змінами є закріплення повноважень за територіальними органами ДПС, які будуть виконувати повноваження територіальних органів, в роботі яких встановлено простій.

Так, згідно з наказом ДПС №645, закріплено виконання повноважень, передбачених положеннями про головні управління ДПС в областях та м. Києві, ГУ ДПС у Житомирській області, ГУ ДПС у Донецькій області, ГУ ДПС у Запорізькій області, ГУ ДПС у Луганській області, ГУ ДПС у м. Києві, ГУ ДПС у Харківській області, ГУ ДПС у Сумській області, ГУ ДПС у Київській області, ГУ ДПС у Миколаївській області, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, ГУ ДПС у Чернігівській області, а саме повноважень, проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів податкового контролю, у частині організації роботи територіальних органів ДПС щодо здійснення моніторингу фінансово-господарських операцій платників податків на наявність податкових ризиків та організації роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), - за територіальними органами ДПС згідно з додатком 1.

Таким чином, з 19.09.2022 повноваження з розгляду повідомлень платників щодо зупинених податкових накладних та прийняття рішень про відмову/реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, були передані від Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області до відповідної Комісії ГУ ДПС у Львівській області.

З урахуванням цього, позивачу необхідно правильно визначити склад учасників справи та уточнити зміст позовних вимог .

Крім того, частиною 1 ст.55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.1 ст.57 КАС України представником в суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з ч.4ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Дані положення КАС України кореспондуються з положеннями ч.1ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.1ст.12 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Отже, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю підтверджує, статус адвоката та його право здійснювати адвокатську діяльність, зокрема представляти інтереси в суді.

Суддя звертає увагу, що даний адміністративний позов підписано адвокатом Єренко Д.В.

Проте, на підтвердження статусу адвоката та право здійснювати адвокатську діяльність до суду не надано відповідних доказів, зокрема свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

За таких обставин, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху із наданням позивачу строку для обґрунтування причин не звернення з позовом до суду, у строки встановлені КАС України, та подання відповідної заяви, з урахуванням вимог статті 167 КАС України.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Карго Експедиція» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку звернення до суду;

- уточненої позовної заяви у якій конкретизувати позовні вимоги (з приводу органу, яким винесено відповідне рішення) та уточнити суб`єктний склад сторін.

- доказів, на підтвердження статусу адвоката та право здійснювати адвокатську діяльність, зокрема свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Єренко Д.В.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Стрельнікова