Рішення № 111349209, 06.06.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 року Справа№200/1261/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з червня 1995 року. Позивач зазначив, що він надіслав до відповідача оновлену довідку про розмір грошового забезпечення №33/25-66 від 09.01.2023 року, виданою ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області», але проведення перерахунку його пенсії здійснено не було. Позивач зауважив, що в своїй заяві він також просив здійснити з 01.01.2016 року перерахунок його пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 33/25-66 від 09 січня 2023 року. Позивач зауважив, що на його звернення ним було отримано рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії від 24.01.2023 року та лист від 02.03.2023 року про відмову в проведенні перерахунку. Позивач зазначив, що в своїй заяві про перерахунок пенсії ним ставилось питання про перерахунок пенсії виходячи з 83% від складу грошового забезпечення, а не 70%, оскільки позивач має 31 рік вислуги років та в цій частині відповідачем також було відмовлено у проведенні перерахунку. Позивач просив визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні йому перерахунку та виплати пенсію починаючи з 01.12.2019 року, з урахуванням при її обчисленні вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови КМУ від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»» та постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка має враховувати основні та додаткові види грошового забезпечення, зазначені у довідці про грошове забезпечення № 33/25-66 від 09.01.2023 року, виданої ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області», визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення з 83% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.12.2019 року, з урахуванням при її обчисленні вимог вищенаведеного законодавства з урахуванням основних та додаткових видів його грошового забезпечення, зазначених у довідці про грошове забезпечення №33/25-66 від 09.01.2023 року, виданої ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області», та зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2016 року перерахунок його пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% від відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач є одержувачем пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 з 01 червня 2018 року. Частиною першою статті 13 Закону № 2262 (чинною на момент призначення пенсії позивачу) було встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Частиною другою статті 13 Закону № 2262 (чинною на момент призначення пенсії позивачу) встановлено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону № 2262. Відповідач зауважив, що таким чином, посилання позивача, що розмір пенсії має становити 83% грошового забезпечення є безпідставними, оскільки до 01 червня 2018 року позивач отримував пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV. Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Наведене узгоджується з висновками Конституційного Суду України, так в рішенні №1- рп/99 від 09 лютого 1992 року у справі про зворотну дію у часі законів та інших нормативно- правових актів. Конституційний суд зазначив, що дію нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Таким чином відповідач вважає, що оскільки позивач звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону №2262 лише в 2018 році, то підстави для визначення відсоткового розміру пенсії позивача в розмірі іншому ніж передбачено Законом №2262 (на момент призначення пенсії) відсутні. Відповідач також наголосив на тому, що позивач не оскаржував саме такий відсотковий розмір призначеної йому пенсії та відповідач жодним чином не змінював обчислення відсоткового розміру пенсії позивача. Стосовно перерахунку пенсії позивача, відповідач зазначив, що статтею 63 Закону № 2262 передбачено, що перерахунок пенсії проводиться у разі: якщо змінюється розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 63 Закону № 2262). Відповідач зауважив, що у зв`язку із скасуванням пункту 3 постанови КМУ № 103 не відбулося жодних змін розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення, передбачених Постановою № 988, яка є чинною. Оскільки перелік умов для перерахунку пенсії військовослужбовцям є вичерпний, то у відповідача не має законодавчих підстав для перерахунку пенсії. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Позивач надав відповідь на відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що йому пенсія за вислугу років була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ - 5 червня 1995 року, що підтверджується копією його пенсійного посвідчення. Розміри пенсій за вислугу років визначені в статті 13 Закону № 2262-ХІІ, які обраховуються у відсотках залежно від вислуги років. При цьому, цією ж нормою визначено граничну межу відсоткового значення основного розміру пенсії в залежності від вислуги років, яка змінювалась в різні роки. Так, з 01 січня 1992 року (в редакції, чинній на дату прийняття Закону № 2262-ХІІ) така межа становила 75 % відповідних сум грошового забезпечення; з 01 січня 1996 року (в редакції Закону від 25 березня 1996 року № 103/96-ВР) - 85 % відповідних сум грошового забезпечення; з 01 січня 2003 року (із змінами, внесеними згідно із Законом від 04 липня 2002 року|№ 51-IV) - 90 % відповідних сум грошового забезпечення; з 29 квітня 2006 року (в редакції Закону від 04 квітня 2006 року № 3591-ІV) - 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); з 01 жовтня 2011 року (із змінами, внесеними згідно із Законом від 08 липня 2011 року № 3668-VІ) - 80 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43 Закону); з 01 травня 2014 року (із змінами, внесеними згідно із Законом від 27.03.2014 №1166-VII) - 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Позивач зауважив, що відповідно з моменту призначення пенсії за вислугу років, а це червень 1995 року він мав право і отримував пенсію в розмірі 90% від грошового забезпечення, тобто набув право на отримання пенсії виходячи із розміру 90% від складу грошового забезпечення. Позивач зазначив, що з червня 2005 року по 31 травня 2018 року він отримував пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», що підтверджується копією його пенсійного посвідчення. Проте, 01.01.2016 структурними підрозділами відповідача здійснювався перерахунок пенсії, основний розмір якої склав 70% від його грошового забезпечення. Позивач вважає, що з 1 червня 2018 року він перейшов на пенсію за вислугу років тому перерахунок його пенсії має відбуватись виходячи з 83% від складу грошового забезпечення, починаючи не з 01.01.2016 року, як він раніше зазначав у своєму позові, а з червня 2018 року. Позивач зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає, що застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідачем є протиправним, тому що він стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів ст. 58 Конституції України. На думку позивача, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст. 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а тому застосування ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх підведення. Позивач наголосив на тому, що розмір його пенсії має розраховуватись виходячи із 83% від складу грошового забезпечення, а не 70% починаючи з 1 червня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність кабінету електронного суду у відповідача та відповідної відмітки в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено - 02.04.2023 року. Позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи картки обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2023 року №200/1261/23, відповідно до якої копія ухвали про відкриття провадження по справі була направлена позивачу на зазначену ним у його позовній заяві електронну скриньку - ІНФОРМАЦІЯ_1

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса внутрішньо-переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (станом на час звернення із даним адміністративним позовом до суду).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; адреса: 84122, м. Слов`янськ, пл. Соборна,3) - в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, позивач був звільнений з органів внутрішніх справ з 12.05.1995 року відповідно до наявної в матеріалах справи копії протоколу за пенсійною справою - 0503016179 (МВС) від 13.04.2023 року, наданої відповідачем.

Відповідно до посвідчення позивача № НОМЕР_2 , виданого УМВС України в Донецькій області від 09.10.2003 року в якому зазначено, що пенсія призначена за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ» з 05.06.1995 року.

Як вбачається з відповіді на відзив на адміністративний позов в якому позивач зазначив, що починаючи з червня 2005 року по 31 травня 2018 року він перейшов на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією його пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 виданим Донецьким (Ворошиловським) управлінням від 29.06.2005 року.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями протоколів з пенсійної справи позивача (від 28.08.2018 року, від 03.10.2022 року, від 13.04.2023 року) з 01.06.2018 року позивач отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262 від 09.04.1992 року.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 09.01.2023 року №К457/1, з якої вбачається, що позивач звертався з заявою до ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» з проханням надати йому довідку про розмір його грошового забезпечення станом на листопад 2019 року.

Як вбачається з вищезазначеного листа ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» підготувало та надіслало на адресу відповідача та позивача оновлену довідку про розмір грошового забезпечення від 09.01.2023 року №33/25-66 за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019 року.

Зазначена довідка про розмір грошового забезпечення містить наступні складові: за листопад 2019 року згідно з постановою КМУ від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського - заступник начальника Головного управління (поза групою) (апарат головних управлінь Національної поліції) розмір грошового забезпечення становить:

- посадовий оклад - 4900,00 грн.;

- оклад за спеціальним званням полковник поліції - 2400,00 грн.;

- надбавка за стаж служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) (50%) - 3650,00грн.;

- надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби) (98,15%) - 10 747,43 грн.;

- премія (відсотків нарахованого грошового забезпечення) (58,50%) 12 692,99 грн.;

Всього: 34 390,42 грн.

Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача з заявою від 19.01.2023 року з проханням перерахувати його пенсію на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення виданої ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 09.01.2023 року №33/25-66.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки та було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 24.01.2023 року №0503018179 в якому зазначено, що на теперішній час повідомлень щодо необхідності підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахункам згідно постанов КМУ, від Пенсійного фонду України не надходило та вирішено відмовити позивачу в проведенні перерахунку пенсії згідно довідки №33/25-66 від 09.01.2023 року у зв`язку з відсутністю підстав визначених статтею 63 ЗУ №2262.

Вищезазначене рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії відповідач надіслав своїм листом від 03.02.2023 року за №0500-0214-8/10867.

Зазначену інформацію щодо підстав відмови також було продубльовано відповідачем на звернення позивача від 30.01.2023 року відповідно до наявної в матеріалах справи копії відповіді відповідача від 02.03.2023 року №3000-2012/К-02/8-0500/23.

Суд розглянувши матеріали позовної заяви та надані сторонами докази стосовно позовних вимог позивача, дійшов до висновку, що спірним питанням в даній справі є відмова відповідача щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі оновленої довідки складеної та надісланої ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 09.01.2023 року № 33/25-66, а також який відсоток розміру пенсії необхідно враховувати при перерахунку та виплаті пенсії позивачу 83% чи 70% від його грошового забезпечення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), яка набрала чинності 02.12.2015 року та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.

Пунктом 2 Постанови №988 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови №988, наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 260).

Зокрема, розділом ІІ Грошове забезпечення Порядку №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання заслужений (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за вчене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).

Згідно пункту 12 розділу ІІ Грошове забезпечення Порядку №260, керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).

Пунктом 3 Постанови № 103 встановлено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Одночасно, пунктом 5 Постанови № 103 обумовлено перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводити на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).

Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни і до Порядку № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 (зі змінами, внесеними Постановою № 103) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим та другим пункту 5 Порядку №45 (зі змінами, внесеними Постановою № 103) встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 01.01.2016 проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.

Постановою № 103 доповнено Порядок № 45 додатком 3, який визначає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). За змістом цієї довідки грошове забезпечення передбачає: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, надбавка за стаж служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за почесне звання заслужений чи народний, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, інші надбавки, які мають постійний характер та визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, премія.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018 в адміністративній справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019 визнав протиправними та не чинними пункти 1, 2, Постанови №103 (стосуються пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, крім пенсій, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), а також зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

У додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції; довідкою не передбачено такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

З дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

Після скасування 05.03.2019 змін до пункту 5 Порядку №45 і додатку 2 Порядку № 45 був чинним пункт 3 Постанови №103, який безпосередньо стосувався перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та містив вказівку здійснити перерахунок пенсій з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, премії за січень 2016 року відповідно до Постанови №988, а також пункт 6 Постанови №103, яким внесені зміни до Порядку №45, зокрема, доповнено цей Порядок додатком 3, який встановлював форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

З наведеного слідує, що з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18, тобто з 19.11.2019, пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.

За таких обставин суд вважає, що саме з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.

При цьому, суд враховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18, де суд, серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян (набрала чинності 01.01.2020) пункти 1-3 постанови № 103 виключено.

Також суд враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано у цілому пункт 6 Постанови №103, яким вносилися зміни у Порядок №45.

Суд зауважує, що порядок проведення перерахунку раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій до прийняття Постанови № 103, так само проводився у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. При цьому, було встановлено, що на підставі рішення Кабінету Міністрів України державні органи (у тому числі МВС) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів головним управління Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а ті складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Оскільки Уряд до цього часу не приймав інших рішень про зміну розміру грошового забезпечення для пенсіонерів органів внутрішніх справ, то відсутні підстави керуватися алгоритмом інформування, визначеним Порядком № 45, який передував видачі довідок для перерахунку пенсії.

У той же час подальше скасування у судовому порядку окремих положень Постанови №103, що було спрямоване на захист прав відповідної категорії громадян на належний розмір пенсії, дає право на перерахунок пенсій з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії на підставі довідок уповноважених органів.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює також Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок №3 -1).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ, уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

За існуючих обставин, суд вважає, що позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988 і відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, станом на 19.11.2019.

При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення довідки уповноваженою установою про розмір грошового забезпечення позивача встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення) станом на листопад 2019 року.

Враховуючи, що з 19.11.2019 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/12704/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, а також те, що до ГУ ПФУ в Донецькій області була подана оновлена довідка із такими складовими, відповідач не здійснив позивачу перерахунок основного розміру його пенсії з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).

При цьому обов`язок здійснити перерахунок пенсії позивача виникає у відповідача з моменту отримання належної довідки.

Отже отримавши довідку, що видана ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» про розмір грошового забезпечення, у відповідача виник обов`язок з перерахування пенсії позивача з 01.12.2019.

При цьому, суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами або позивачем довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

Суд зауважує, що здійснити перерахунок пенсії відповідач повинен саме відповідно до довідки ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» №33/25-66.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року з урахуванням при її обчисленні вимог статей 43, 63 ЗУ від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень постанови КМУ від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»» та постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення зазначених у довідці про грошове забезпечення №33/25-66 від 09.01.2023 року виданою ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» та скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії від 24.01.2023 року №0503018179, та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.12.2019 року з урахуванням при її обчисленні вимог статей 43, 63 ЗУ від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень постанови КМУ від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»» та постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення зазначених у довідці про грошове забезпечення №33/25-66 від 09.01.2023 року виданою ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області».

Стосовно позовної вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 83% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року та як похідною вимогою зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, суд зазначає наступне.

Суд не погоджується із визначеною позивачем датою в адміністративному позові, з якої начебто повинен провести перерахунок та виплати пенсії відповідач виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% від відповідних сум грошового забезпечення позивача, тому що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, зазначених в описовій частині рішення, позивач отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про державну службу» з червня 2005 по 31 травня 2018 року, та тільки з 01.06.2018 року позивач був переведений на отримання пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року. Вищенаведене також відображено позивачем у його відповіді на відзив, в якому він зазначив, що розмір його пенсії має розраховуватись виходячи з 83% від складу грошового забезпечення, а не 70% починаючи з 01 червня 2018 року тобто коли він вже був переведений з одного виду пенсії на інший.

Суд критично ставиться до зазначеного відповідачем у відзиві на адміністративний позов висловлюванні стосовно того, що частиною другою статті 13 Закону № 2262 (чинною на момент призначення пенсії позивачу) встановлено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону № 2262 та посилання позивача, що розмір його пенсії має становити 83% грошового забезпечення є безпідставними, оскільки до 01 червня 2018 року позивач отримував пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV.

З цього приводу суд зазначає, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З наведеного вбачається, що процедура призначення пенсії пов`язується з первинним зверненням за призначенням пенсії, тобто - вперше за одним з видів трудових пенсій (пенсійних виплат), у т.ч. пенсією за вислугою років.

У свою чергу, переведення з одного типу пенсійних виплат на інший, не змінює сутності такої процедури, як такої, що може бути ініційована після первинного (вперше) призначення одного з видів пенсії та по суті є продовженням виплати зміненої за кваліфікаційними ознаками пенсії на підставі, зокрема, матеріалів пенсійної справи, яка формується у період первинного призначення пенсії.

Тобто, визначення «призначення пенсії» та «переведення» з одного виду пенсії на інший не є співставними та є різними правовими категоріями за підставами виникнення та наслідками реалізації.

Визначення терміну «переведення» не може застосовуватись у значенні «первинного призначення» пенсії.

Таким чином враховуючи вищезазначене, суд вважає, що оскільки позивачу первинно була призначена пенсія за вислугу років від 05.06.1995 року на підставі ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ» (чинним на момент первинного призначення пенсії позивачу), то зазначене відповідачем у його відзиві щодо призначення пенсії позивачу з 01.06.2018 року на підставі ЗУ №2262-ХІІ не відповідає дійсності, тому що це не призначення пенсії, а переведення з пенсії, яку він отримував відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV на пенсію відповідно до ЗУ №2262-ХІІ.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що наступне звернення позивача про призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» які він отримував з червня 2005 по 31.05.2018 року фактично є заявою про переведення з одного типу пенсійних виплат на інший.

Відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, яким передбачено у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Стосовно відсоткового значення від складу грошового забезпечення позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №2262-ХІІ в редакції від 06.04.1995 року (чинного на час первинного призначення пенсії позивачу) в якій зазначено, що пенсії за вислугою строків служби призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.

Відповідно до наявних в матеріалах справи протоколів з пенсійної справи позивача з яких вбачається, що позивач має вислугу років календарну - 31,4. Враховуючи вищезазначені приписи, судом встановлено, що зазначена вислуга років відповідає - 89,2% (55% (20 років) (11,4 роки) х 3% = 34,2%), але відповідно до вищезазначених приписів загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Як встановлено судом позивач перейшов на інший вид пенсії з червня 2005 року, що підтверджується пенсійним посвідченням позивача № НОМЕР_4 серії АГ та не заперечується сторонами по справі відповідно до наявних відзиву на адміністративний позов та відповіді позивача на нього.

Відповідно до приписів пункту «а» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №2262-ХІІ в редакції від 31.03.1995 року (чинного на час переведення позивачем на інший вид пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення та загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Таким чином враховуючи вищезазначене позивач мав отримувати пенсію до моменту його переведення на інший вид пенсії виходячи з 89% його грошового забезпечення.

При розгляді зазначеної позовної вимоги суд врахував висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.05.2023 року по справі №380/24477/21: у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення». Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30.11.2022 у цій справі звертався до Великої Палати Верховного Суду стосовно необхідності відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у зразковій справі № 240/5401/18. Вказана ухвала була мотивована, зокрема, тим, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 правова позиція призводить до того, що особи, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виходячи на пенсію у теперішній час, отримують виплати нижчі, аніж особи, яким пенсія виплачується на рівні 80-90%, але з оновленого грошового забезпечення. У зв`язку із чим у спірних правовідносинах слід сформувати практику, за якої до правовідносин щодо перерахунку пенсій особам за нормами Закону №2262-ХІІ пенсійному органу слід застосовувати чинну на момент здійснення перерахунку редакцію статті 13 Закону №2262-ХІІ в частині визначення відсотку грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія (із законодавчо визначеним обмеженням, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій).

Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року постановлено повернути справу № 380/24477/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII, внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Частиною 1 статті 58 Конституції України, встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій.

Тобто, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Суд звертає увагу на те, що процедури призначення пенсії та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (К/9901/849/17) та від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 (К/9901/1786/18).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином враховуючи, що пенсія позивачу первинно була призначена відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та відповідно до приписів статті 13 зазначеного закону станом на дату переведення позивача на інший вид пенсії, відсоткове значення грошового забезпечення позивача складало 89%, суд дійшов до висновку, що слід визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 89% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення з 01.06.2018 року та як похідна вимога зобов`язати відповідача здійснити з 01.06.2018 року перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Стосовно позовної вимоги щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після набуття ним законної сили витребувавши звіт про виконання рішення відповідача, суд відноситься до цього критично, тому що відповідачем ще не розглядалось питання стосовно перерахунку та виплати позивачу його пенсії з 01.12.2019 року на підставі оновленої довідки на підставі висновків суду викладених у даному рішенні, тож суд дійшов до висновку, що ці вимоги позивача є передчасними.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми слідує, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись залежно від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що саме рішення суду у цій справі не буде виконано відповідачем, у зв`язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Тому така вимога позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 10.03.2023, позивач за подання адміністративного позову сплатив 2147,20 грн. судового збору.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе покласти судові витрати на відповідача та про необхідність їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 2147,20 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3 ЄДРПОУ: 13486010), про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року з урахуванням при її обчисленні вимог статей 43, 63 ЗУ від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень постанови КМУ від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»» та постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення зазначених у довідці про грошове забезпечення №33/25-66 від 09.01.2023 року виданою ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області».

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) про відмову в перерахунку пенсії від 24.01.2023 року №0503018179.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.12.2019 року з урахуванням при її обчисленні вимог статей 43, 63 ЗУ від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень постанови КМУ від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»» та постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення зазначених у довідці про грошове забезпечення №33/25-66 від 09.01.2023 року виданою ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області».

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 89% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення з 01.06.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) здійснити з 01.06.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до статті 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010; Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 червня 2023 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець