Єдиний державний реєстр судових рішень 465/1434/19
2-ві/465/10/23
У Х В А Л А
судового засідання
05.06.2023 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., за участі секретаря судового засідання Савченко А.К., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ванівського Ю.М. у розгляді цивільної справи №465/1434/19 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди, з підстав викладених у заяві.
Дана цивільна справа перебуває в провадженні судді Ванівського Ю.М.
23.02.2023 року ОСОБА_1 подала на адресу суду заяву про відвід у зв`язку з конфліктом інтересів. Вказує, що у неї наявний сумнів у безсторонності судді.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Ванівського Ю.М, від 31.05.2023р. заяву позивачки ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ванівського Ю.М. у цивільній справі№465/1434/19 визнано необгрунтованою, заяву про відвід судді передано до канцелярії Франківського районного суду м.Львова для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першоюст.33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023р. заяву про відвід судді передано для розгляду судді Кузю В.Я.
Дослідивши матеріали цивільної справи, зміст заяви про відвід судді, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Ч. 3 ст.39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
В ухвалі суду від 31.05.2023р. зазначено, що в поданій заяві про відвід не обгрунтовано наявність підстав для відводу, які б вказували на можливу упередженість судді при прийнятті рішення. Заявлений відвід повинен бути вмотивований, та підтверджувати наявність підстав для відводу. Однак, подана заява, не містить відповідних аргументів та доказів.
Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартиненко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
При розгляді заяви про відвід судді, встановлено, що суддею Ванівським Ю.М., в провадженні якого перебуває цивільна справа, по суті не прийнято жодних процесуальних рішень у справі, які свідчать про конфлікт інтересів, необ"єктивність судді в розгляді даної цивільної справи,
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненням головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ванівського Ю.М. у розгляді цивільної справи №465/1434/19 слід відмовити, зважаючи на те, що обставини викладені в заяві про відвід судді є надуманими, не підтверджені жодними належними та достатніми доказами, є суб"єктивними твердженнями позивачки.
Крім того, відвід є невмотивованим, формальним і за своєю суттю спрямований позивачкою на перешкоджання розгляду справи.
Відтак, заявлений позивачкою відвід судді Ванівському Ю.М., заявлений у спосіб, що суперечить положенням ст. 36 ЦПК України, а тому з цих підстав не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд -
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ванівського Ю.М. у розгляді цивільної справи №465/1434/19 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди - відмовити за безпідставністю.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Кузь
Судове рішення № 111346101, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 05.06.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 465/1434/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: