Рішення № 111343574, 24.04.2023, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1149/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2023 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючий суддя Василевич О.В.

секретар Клімович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі та закриття провадження у справі, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АА № 00000921 від 02.09.2022р. та закриття справи про адміністративне правопорушення.

В обгрунтування позову зазначає, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00000921, винесеною 02.09.2022 р. старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Семенченко Л.М. його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн.

Зазначена постанова мотивована тим, що 07.07.2022 р. о 17 год. 13 хв. за адресою Н-25, км 207 + 225 Рівненської області, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортних засіб КАМАЗ 6520, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України : перевищення загальної маси транспортного засобу на 20,3 % (5,302 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 8,4 % (1,612 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Вищевказану постанову вважає незаконною, необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач зазначає, що він зареєстрований як фізична особа - підприємець та здійснює діяльність за основним видом економічної діяльності - 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

07.07.2022 року з використанням належного йому на праві власності вантажного самоскида марки КАМАЗ 6520, д.н.з. НОМЕР_1 , повна маса якого 33100 кг, маса без навантаження 12950 кг, здійснювалося перевезення будівельного піску масою 13120 кг та загальна маса (бруто) транспортного засобу становила 26300 кг, що відповідає технічним параметрам автомобіля та з дотриманням параметрів, дозволених п.22.5 ПДР України та Правил проїзду великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ №30 від 18.01.2001 року.

Позивач вказує, що він не погоджується із зазначеними в оскаржуваній постанові параметрами та даними, оскільки він здійснював перевезення для третьої особи та він як перевізник не зацікавлений у збільшенні маси перевезення, так як він здійснював перевезення від одного суб`єкта господарювання до іншого, а не реалізацію товару.

Зазначає, що з матеріалів фотофіксації, отриманих за ідентифікатором доступу вказаним в оскаржуваній постанові вбачається, що кузов автомобіля повністю незаповнений, а відтак твердження викладене в оскаржуваній постанові про те, що загальна маса автомобіля становила 34 780 кг є невірним.

Вважає, що оскаржувана постанова містить формальне викладення фабули адміністративного правопорушення, що не відповідає тим параметрам, які нібито були зафіксовані та зазначені в оскаржуваній постанові.

У зв`язку з викладеним просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АА № 00000921 від 02.09.2022р. та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Ухвалою суду від 26 вересня 2022 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

За таких обставин, суд вирішує справу без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, є правовим актом індивідуальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2022 р. старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Семенченко Л.М. винесено відносно ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АА №00000921, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 07.07.2022 року о 17 год. 13 хв. на автодорозі Н-25, км 207 + 225 Рівненської області, керуючи транспортним засобом «КАМАЗ 6520», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР України : перевищення загальної маси транспортного засобу на 20,3 % (5,302 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 8,4 % (1,612 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.11.2017 р. позивач ОСОБА_1 зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності та здійснює діяльність за основним видом економічної діяльності - вантажний автомобільний транспорт (код 49.41).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , вантажний самоскид «КАМАЗ 6520», д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований на позивача ОСОБА_1 .

З доводів позивача, видаткової накладної №1773 від 07.07.2022 р. та товарно-транспортної накладної №1773 від 07.07.2022 року судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на належному йому на праві власності транспортному засобі «КАМАЗ 6520», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу для одержувача ОСОБА_2 , пункт навантаження - с.Вельбівно Острозька МТГ Рівненського району Рівненської області, пункт розвантаження - м.Острог Рівненського району Рівненської області, вага відправленого вантажу складала 13120 кг.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримуватись вимог цього закону, ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ч.2 ст.132-1 КУпАп передбачена відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і велиговаговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі : 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% .

Відповідно до примітки зазначеної статті, підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої ч.1 і 2 цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ч.1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Статтею 14-3 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Згідно ст.279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням п.22.5 ПДР України.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, порушення якого ставиться у провину позивачу, встановлено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли хоча б один з їх параметрів не перевищує гранично допустимі максимальні значення, зокрема :

- підпунктом «б» п.22.5 ПДР передбачено максимальні значення фактичної маси для різних типів транспортних засобів для їх руху автомобільними дорогами, в тому числі для трьохвісних вантажних автомобілів передбачено максимальне значення фактичної маси для доріг державного значення - 25 т (26 т - для трьохвісного вантажного автомобіля, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тони), та для доріг місцевого значення - 21 т;

- підпунктом «в» п.22.5 ПДР України передбачено максимальні значення навантаження на вісь (в залежності від їх кількості та відстані одна від одної), в тому числі, встановлено максимальне значення навантаження на здвоєні осі, якщо відстань між осями від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни, для доріг державного значення - 19 т, та для доріг місцевого значення - 11,5 т.

Водночас пунктом 22.5 ПДР України передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ №30 від 18 січня 2001 р. «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ №1174 від 27.12.2019 року.

Відповідно до п.7 вказаного Порядку фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Пунктами 11-17 вказаного Порядку визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Метадані повинні містити дані про:

- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);

- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;

- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Судом встановлено, що габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі Н-25, км 207 + 225 Рівненської області.

За результатами автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення вагові та інші параметри транспортного засобу КАМАЗ 6520, д.н.з. НОМЕР_1 , становили : кількість вісей - 3 шт.; спарені колеса - 2 та 3 вісь; відстань між вісями 1-2 : 3600 мм, 2-3 : 1400 мм; навантаження на вісь 1 - 10242 кг, на вісь 2 - 12556 кг, на вісь 3 - 11 982 кг; загальна маса - 34 780 кг.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, розрахунок % перевищення позивачем встановлених вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами виконано згідно наступної формули : % перевищення = (( Х факт. - Х норм. - похибка пристрою) / Х норм. ) х 100 %, та з урахуванням похибки вимірювального пристрою, передбаченої ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь», судом встановлено, що перевищення загальної маси становить 20,3 %, виходячи з наступного розрахунку ((34780 кг - 26 000 кг - (34780 кг х 10 %)) / 26 000 кг) х 100 % = 20,3 %, разом з тим перевищення маси по здвоєним осям становить 8,4 %, виходячи з наступного розрахунку (((12556 кг + 11982 кг = 24538 кг навантаження на звдвоєні осі) - 19 000 кг - (24538 кг х 16 %)) / 19000 кг) х 100 % = 8,4 %.

Судом встановлено, що перевищення загальної маси транспортного засобу КАМАЗ 6520, д.н.з. НОМЕР_1 , мало місце на 20,3 % (5,302 тон), при дозволеній максимальній вазі - 26 тон, та перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу мало місце на 8,4 % (1,612 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєнні осі з відстанню між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах - 19 тон, в тому числі зафіксовано на фотокартках із зображенням транспортного засобу та його номерного знаку, які отримані за результатами автоматичної фіксації правопорушення.

Доводи позивача про те, що обставини, викладені в оскаржуваній постанові спростовуються товарно-транспортною накладною №1773 від 07.07.2022 року суд до уваги не приймає, оскільки наявність вищевказаної товарно-транспортної накладної не свідчить про відсутність факту перевищення ваги, оскільки така товарно-транспортна накладна не є документом суворої звітності (обліку), а тому не може мати визначальний (пріоритетний) вплив в межах даної справи та повинна оцінюватись в сукупності з іншими доказами.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до 1 Розділу Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Наведене формулювання свідчить, що ТТН в першу чергу є документом комерційно-господарського характеру, що складається суб`єктами підприємницької діяльності з метою обліку товарно-матеріальних цінностей.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 липня 2019 року у справі №802/518/17-а, в якій судом було зазначено, що посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товарно-транспортної накладної, з урахуванням нормативної ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів, Верховний Суд вважає необґрунтованими. Так, відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021р. №512.

Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Згідно з п.2 Розділу ІІ Інструкції №512, уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Таким чином, враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512, а також враховуючи, що ні Порядком №1174, а ні Інструкцією №512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП виникає у уповноваженої на те особи, в тому числі суду, на підставі дослідження інформації від автоматичних пунктів, яка передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази стосовно зафіксованої події адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що з них являється за можливе встановити метадані, перелік яких визначено пунктом 15 Порядку №1174.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт перевищення встановлених вагових обмежень вказаного автомобіля, власником якого є позивач, доведений в повній мірі.

Зміст оскаржуваної постанови відображає всі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому доводи позивача про відсутність в оскаржуваному рішенні суб`єкта владних повноважень необхідного обсягу інформації є необґрунтованими.

Оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ч.2 ст.132-1 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд дійшов висновку, що вимога позивача про скасування постанови про накладення штрафу не підтверджена зібраними у справі доказами, є необґрунтованою, та у зв`язку з чим, не підлягає задоволенню.

При цьому, інші доводи позивача не спростовують висновків суду про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Беручи до уваги встановлені обставини справи, суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вина позивача доводиться належними та допустимими доказами. Водночас, позивачем не надано доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених ним позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.73-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 295 КАС України,-

у х в а л и в :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження юридичної особи: 03135, м.Київ, проспект Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серія АА №00000921 від 02.09.2022 року - відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.04.2023 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.