Постанова № 11134282, 09.09.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-2599/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ватаманюка Р.В.; секретаря судового засідання Закієвої А.В.;

за участю: представника позивача Берекети А.О. (довіреність від 6.05.2010р. №04-234/517);

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівдоакціонерного товариства «Буковина»про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, -

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позові Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просило суд стягнути з акціонерного товариства "Буковина" адміністративно-господарські санкції в сумі 21 602, 18 грн.

В обґрунтування свої позовних вимог зазначив, що на підставі поданої підприємством звітності форми 10-ПІ «про зайнятість та працевлаштування інвалідів»середньооблікова чисельність штатних одиниць працюючих в 2009 році на підприємстві інвалідів становила 5 чоловік, в той час коли встановлено норматив склав 8 чоловік. Таким чином відповідач був зобовязаний самостійно сплатити до 15.04.2010 року на рахунок облвідділення Фонду адміністративно-господарські санкції в розмірі 21 602, 18 грн. (а.с. 3).

Представник позивача посилаючись на викладене в позовній заяві підтримав позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, представника всудове засідання повторно не направив, заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Продержавну реєстрацію юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Таким чином відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу без представника відповідача, в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, що відповідає ч. 4 ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом досліджені письмові докази позивачем.

Перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі поданої акціонерним товариством «Буковина»звітності форми 10-ПІ «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів»середньооблікова чисельність штатних одиниць працюючих в 2009 році на підприємстві інвалідів становила 5 чоловік, в той час коли встановлено норматив склав 8 чоловік. (а.с. 4).

У зв'язку з цим, відповідачу було нараховано адміністративно-господарській санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 21 602, 18 грн., які він повинен був сплатити самостійно до 15.04.2010 р. (а.с. 5).

Однак, дана сума відповідачем сплачена не була. На день пред'явлення позову, станом на 30.06.2010, пеня становить 481, 55 грн. Відповідачем добровільно на даний час не сплачена.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991р. № 875-ХІІ (далі Закон № 875-ХІІ) для підприємств (обєднань), установ, організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чол. - у кількості одного робочого місця.

В ч. 2 ст. 19 Закону № 875-ХІІ зазначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою стаття 19, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Частина 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ передбачає, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою ст. 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом, тобто безпосереднє працевлаштування інваліда здійснюється підприємством.

Відповідно до ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства (об'єднання), установи, організації, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону № 875-ХІІ, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а також пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до п. 1 Положення про Чернівецьке облвідділення Фонду соцзахисту інвалідів, відділення є територіальним органом Фонду соцзахисту інвалідів, яке реалізовує покладене на Фонд завдання за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України і підконтрольне Фонду соцзахисту інвалідів. Платежі до Фонду соцзахисту інвалідів є одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України, використовуються виключно на реалізацію загальнодержавних та регіональних програм щодо соціального захисту інвалідів і мають дуже важливе соціально-політичне значення.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем допущено вказане правопорушення, а позивачем правомірно застосовано адміністративно - господарську санкцію, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач в супереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів зворотного, тому адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Оскільки позов задоволено на користь позивача, який звільнений від сплати державного мита, з врахуванням положень ч. 4 ст. 94 КАС України суд не стягує судові витрати з відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 112, 136, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства «Буковина»(с. Стара Жадова, Строжинецький район, Чернівецька область, 59017, ідентифікаційний код 03800913, розрахунковий рахунок 26009925046930, МФО 356163, ЧОФ «Укрсоцбанк») адміністративно господарські санкції та пеню на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (УДК в м. Чернівці на р/р 31214230700002 код 23246436, МФО 856135, банк отримувача УДК в Чернівецькій області, призначення платежу 101, за нестворені робочі місця для інвалідів) у сумі 21602, 18 грн. (двадцять одна тисяча шістсот дві гривні вісімнадцять копійок).

3. Копію постанови направити відповідачу.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Р.В. Ватаманюк