Постанова № 11134165, 01.09.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2929/10/2370 01.09.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача Павленка О.М. за довіреністю; відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Камянському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ :

ДПІ у Камянському районі звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач стверджував, що за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до відповідача, за рішенням № 0000222308 від 21.05.2010 р., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 310 грн.

Оскільки зазначені фінансові санкції відповідачем не сплачені, позивач просив стягнути їх у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» його не було попереджено про проведення планової перевірки. За твердженням відповідача, він не зобовязаний проводити розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій, оскільки у випадку продажу підакцизних товарів розрахунки здійснюються в безготівковій формі. Насамкінець відповідач стверджував, що на момент проведення перевірки в касі знаходилось всього 200 грн., так як продавець коштів, за проданий під час перевірки товар, не отримував.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Камянською районною державною адміністрацією 20 вересня 1995 р.

Законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі за текстом - «Закон №265/95-ВР»).

Згідно статті 15 цього Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших його вимог здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до наданого позивачем плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого головою ДПА в Черкаській області, здійснення перевірки магазину відповідача було заплановано на травень 2010 р.

Відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР та на виконання плану перевірок 12 травня 2010 р. посадовими особами ДПА в Черкаській області була проведена перевірка магазину «Будівельний двір», розташованого по АДРЕСА_1, в якому здійснює підприємницьку діяльність відповідач.

За результатами перевірки складено акт від 12.05.2010 р. Згідно даним зазначеного акта при здійсненні перевірки встановлено факт непроведення відповідачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 862 грн.

Висновки, викладені в акті перевірки, обєктивно підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи. Зокрема, даними опису наявних готівкових коштів.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена розділом V цього Закону.

Зокрема, згідно пункту першому статті 17 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Виходячи із зазначених норм Закону № 265/95-ВР та на підставі даних акту перевірки від 12.05.2010 р., позивачем 21 травня 2010 р. прийнято рішення № 0000222308 про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 310 грн.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію відповідача, суд враховує, що частиною 1 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-XII (надалі за текстом «Закон № 509-XII») встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обовязкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Суд також бере до уваги, що спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон № 265/95-ВР.

Відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцевих Положень цього Закону до приведення чинного законодавства у відповідність з цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зазначає, що згідно статті 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших його вимог здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

За змістом підпункту 3.1 пункту 3 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 № 355, працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.

Згідно вищезгаданому плану, здійснення перевірки магазину позивача було заплановано на травень 2010 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стаття 11-1 Закону № 509-XII визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а в даному випадку, відповідно до затвердженого плану та згідно Закону № 265/95-ВР, податковим органом була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності.

При цьому Закон № 265/95-ВР не встановлює періодичність проведення перевірок та не зобовязує контролюючий орган повідомляти субєкта господарювання про їх проведення.

У цьому звязку суд зауважує, що виходячи із специфіки заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари та послуги, перевірка втрачала б будь-який сенс у випадку повідомлення про її проведення за 10 днів до початку заходу.

Оцінюючи обґрунтованість доводів відповідача щодо того, що він не повинен проводити розрахункові операції через РРО, суд зазначає, що згідно пункту 6 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Суд наголошує, що за змістом вказаної норми, субєкти підприємницької діяльності - фізичні особи звільняються від обовязку застосування РРО за певних умов, а саме: при наявності статусу субєкта малого підприємництва та за відсутності продажу підакцизних товарів.

Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»від 26.12.1992р. № 18-92 акцизний збір це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

За змістом статті 1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»«Уайт-спірит»(код виробів за УКТЗЕД 2710 11 21 00) віднесений до переліку підакцизних товарів.

Суд бере до уваги, що згідно акту перевірки, відповідачем було реалізовано 2 пляшки «Уайт-спіриту».

З огляду на викладене, відповідач при реалізації підакцизних товарів зобовязаний був проводити розрахункові операції через РРО, за таких обставин суд відхиляє згадані доводи відповідача, як очевидно необґрунтовані.

Щодо твердження відповідача стосовно того, що при продажу підакцизних товарів в магазині розрахунки здійснюються в безготівковій формі, то суд бере до уваги свідчення осіб, які здійснювали перевірку. Будучи допитаними в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили про обставини проведення перевірки, підтвердили факт отримання готівкових коштів продавцем відповідача і їх показання не суперечать доказам, наявним в матеріалах справи, а тому суд вважає ці показання такими, що заслуговують на довіру.

Зокрема, твердження відповідача про те, що продавець не отримував готівки за проданий товар і на момент проведення перевірки в касі магазину було лише 200 грн., спростовуються описом готівкових коштів, складеним власноручно продавцем магазину ОСОБА_6 За даними цього опису на місці проведення розрахунків фактично було в наявності 862 грн.

Насамкінець, суд зазначає, що твердження відповідача стосовно того, що при продажу в магазині підакцизних товарів покупцям пропонувалось здійснити розрахунок в безготівковій формі через установу банку є дещо нелогічним та таким, що суперечить загальноприйнятому порядку розрахунків в магазинах роздрібної торгівлі.

З огляду на викладене, суд не приймає відповідні твердження відповідача, як доказ.

Згідно статті 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Беручи до уваги викладене, ретельно дослідивши аргументацію відповідача, виходячи з сукупності наявних доказів, суд вважає обґрунтованим право позивача вимагати на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»стягнення застосованих до відповідача і не сплачених ним в добровільному порядку фінансових санкцій та знаходить вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Камянському районі (Черкаська область, м. Камянка, вул. Декабристів, 2, ідентифікаційний код 34464043) штрафні (фінансові) санкції в сумі 4 310 (чотири тисячі триста десять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 06 вересня 2010 р.

СуддяІ.О.Лічевецький