Постанова № 11134066, 30.04.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2010 р.

13 год.47 хв.Справа № 2-а-13892/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельниченко О.В., за участю представників позивача Сонько В.В., Большакова С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства "Пересувна механізована колона-131" Відкритого акціонерного товариства "Укрводбуд"

до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Дочірнє підприємство «Пересувна механізована колона 131» ВАС «Укрводбуд» звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області № 0000262301/0 від 21.07.2009 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 119150 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій - 59 575 грн.; № 0000272301/0 від 21.07.2009 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - 95 320 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 47660 грн., прийнятих на підставі акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства № 452/23-1/05430277 від 09.07.2009.

Позивач посилається на те, що підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість слугував висновок ДПІ про заниження позивачем скоригованого валового доходу за рахунок не включення до складу валового доходу вартості матеріалів для виготовлення бетону марки 200 (щебінь, пісок, цемент) на загальну суму 476 599,54 грн. Позивач вважає невірним висновок про продаж бетону ТОВ БК «Акрополь» у загальній кількості 1156 куб. м. на загальну суму 136408 грн., за ціною 1 куб.м 118 грн., оскільки позивач фактично надавав ТОВ БК «Акрополь» послуги по виготовленню бетону з матеріалу замовника в загальній кількості 1156 куб.м. на загальну суму 140284,41 грн., з яких: 509 куб.м за ціною 118 грн. (в т.ч.ПДВ) за 1 куб.м., 647 куб.м за ціною 124 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується податковими накладними, рахунками на оплату та виписками з банку. Вважає ствердження ДПІ про здійснення реалізації бетону ТОВ БК «Акрополь» на суму 476599,54 грн. припущенням, а не достовірно встановленим фактом. Відповідач не встановив наявності у підприємства матеріалів в кількості, достатній для виготовлення бетону 156 куб. м.

Представник позивача просить задовольнити позов, вказує, що матеріали (щебінь, пісок, цемент) належали замовнику ТОВ БК «Агрополь», тому в калькуляцію на виготовлення бетону вартість матеріалів не була включена. Єдине порушення зі сторони позивача полягало в помилках в бухгалтерському обліку, відсутність документів про передачу матеріалів спричинило неможливість їх обліку на позабалансовому субрахунку 022 «матеріали, прийняті для переробки», за що притягнутий до відповідальності винний працівник бухгалтерії. Акти виконаних робіт були надіслані ТОВ БК «Акрополь» для підписання та оформлення, але не повернулись. Представник позивача також пояснив про те, що підприємство приймало заходи розшуку замовника, що підтверджується наданими документами, але ці заходи не дали результату. Представник звертає увагу суду на те, що при включення матеріалів до валових доходів, податкова повинна була включити їх і до валових витрат, чого не було зроблено.

Відповідач (Державна податкова інспекція у Генічеському районі Херсонської області) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що ДП «ПМК-131» ВАТ «Укрводбуд» здійснював продаж бетону (марка 200) ТОВ БК «Акрополь» (м. Сімферополь). Роботи з виготовлення бетону та транспортування виконувались власними виробничими потужностями підприємства. Згідно калькуляції на виготовлення 1м3 бетону марки 200 ціна становить 612,74 грн., а позивач фактично реалізовував бетон за ціною 118 грн. за куб. м, тим самим підприємство занизило ціну одного кубометру проданого бетону на 494,74 грн., в т.ч. ПДВ 82,46 грн. (виходячи з розрахунку 612,74 грн. - 118,00 грн. = 494,74 грн.) ДП «ПМК-131» не включено до складу валового доходу, дохід отриманий від продажу 1156 м бетону марки 200 на загальну суму 476599,54 грн.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, зазначає, що підприємство не надало при перевірці документів, які підтверджували б надання послуг з виготовлення бетону, таким чином, не доведена реальність операцій виготовлення бетону, наявність умов для його виготовлення. Вказує на те, що податковою службою була проведена зустрічна перевірка ТОВ СК «Акрополь», яка підтвердила, що не відвантажувала ніяких матеріалів.

Судом встановлено, що в червні 2009 року ДПІ у Генічеському районі була проведена планова виїзна перевірка дочірнього підприємства «Пересувна механізована колона-131» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, за результатами якої було складено акт № 452/23-1/05430277 від 09.07.2009. Перевіркою встановлено порушення ДП «ПМК -131» ВАТ «Укрводбуд» приписів пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР , занижено податок на прибуток за II-й квартал 2008 року в сумі 119150 грн.; порушення пп. 3.1.1 пп. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 № 168/97-ВР , занижено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 95320 грн. та інші порушення.

В ході планової перевірки відповідач дійшов висновку, що ДП «ПМК - 131» здійснювало продаж бетону ТОВ БК «Акрополь» у загальній кількості 1156 куб. м. на загальну суму 136408 грн., за ціною 118 грн. за 1 куб.м. Підставою такого твердження відповідача є посилання в акті перевірки на податкові накладні:, видані позивачем,: № 11/4 від 18.04.2008 р. - у кількості 225 куб. м. на суму 26550 грн., ПДВ - 4 425 грн., № 3/5 від 05.05.2008 р. - у кількості 84 куб. м на суму 9 912 грн., ПДВ - 1 652 грн., № 4/5 від 06.05.2008 р. - у кількості 200 куб. м на суму 23 600 грн., ПДВ - 3 933,33 грн., № 14/6 від 13.06.2008 р. - у кількості 647 куб. м на суму 76 346 грн., ПДВ - 12 724,33 грн. Вартість бетону згідно калькуляції підприємства складає 612, 74 грн. за куб.м.

За висновком ДПІ, ДП «ПМК-131» в порушення вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11,3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включено до складу валового доходу, дохід отриманий від продажу 1156 м бетону марки 200 ТОВ БК «Акрополь» на загальну суму 476599,54 грн. (Розрахунок заниженого валового доходу: кількість проданого бетону - 1156 м3 х сума заниженої ціни 494,74 грн. - ПДВ в сумі 95319,90 грн. = 476599,54 грн.) Також податкова інспекція вважає, що заниження доходу вплинуло на заниження податкових зобов'язань по ПДВ на суму 95320 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Податкова інспекція посилається на порушення підприємством норм Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, відповідно до якого валовий доход визначається як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає, зокрема загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону). Пунктом 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, передбачено, що результати проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється актом, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Пунктом 1.7 даного Порядку передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Посадові особи податкової служби повинні висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (п. 2.3.4 Порядку).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В акті перевірки від 09.07.09, висновки якого стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зазначені первинні документи, наявність та зміст яких позивач не заперечує, а саме: податкові накладні, рахунки на оплату, виписки з банку про сплату грошових коштів, в яких вказано, що позивач надавав саме послуги по виготовленню бетону та транспортні послуги. Надані позивачем первинні документи, як встановлено судами, відповідають нормам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Позивач не заперечував при проведенні перевірки та в судовому засіданні факту відсутності первинних документів, які підтверджують передачу йому від замовника матеріалів для виготовлення бетону, що вплинуло на відсутність в бухгалтерському та податковому обліку відображення цих матеріалів, пояснюючи це тією обставиною, що замовник послуг ТОВ БК «Акрополь» їх не надав.

ДПІ в акті перевірки заперечує реальність операцій по виготовленню бетону, вказуючи на те, що не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, транспортних засобів, які необхідні для виконання такого постачання. Разом з тим висновок ДПІ в акті перевірки стосується не відсутності факту надання послуг, а навпаки, податкова інспекція вважає, що позивач здійснював продаж виготовленого на власних потужностях бетону з власних матеріалів, але при цьому продаж виготовленого бетону здійснена по заниженій ціні - замість 612,74 грн. за куб.м бетон реалізовувався по ціні 118 грн., розмір заниження ціни 494 грн. 74 коп. за куб.м бетону.

Такі висновки суд вважає суперечливими, та такими, що не мають належного підтвердження. Згідно калькуляції на виготовлення 1 куб. м бетону марки 200, наданої ДП «ПМК-131» ВАТ «Укрводбуд» ціна за 1м3 бетону становить 612,74 грн., складається вартість виготовлення кубометра бетону з матеріалів (щебеня, цементу, піску, води), витрат на електроенергію, зарплату, нарахування амортизації, рентабельності, податку на додану вартість тощо.

Та обставина, що позивач не має доказів передачі йому щебеня, бетону, піску замовником свідчить про неналежний бухгалтерський облік на підприємстві, але неналежний облік ще не означає беззаперечно про заниження або приховування доходів від оподаткування, оскільки для такого висновку податкова інспекція також повинна мати обґрунтовані підстави та докази. В жодному первинному документі ПМК не зазначено про продаж бетону. Не було виявлено походження матеріалів (щебеня, піску, цементу), з якого позивач виготовляв цю продукцію. Відповідачем надана довідку про зустрічну перевірку ТОВ БК «Акрополь», яка була проведена ДПІ у м. Сімферополь, з якої вбачається, що ТОВ БК «Акрополь» не підтверджує відвантаження будматеріалів позивачу. Відповіді ТОВ БК "Акрополь" суду не надано. Суд вважає, що ці відомості від замовника не дають достатніх підстав для ствердження про виготовлення з власних матеріалів та продаж бетону, а не послуг по його виготовленню.

З письмових пояснень посадових осіб позивача, які були надані при перевірці, вбачається, що відсутність документів сталось внаслідок недбалого ставлення до своїх службових обов'язків головного бухгалтера ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні, також підтвердив факт надання саме послуг по виготовленню бетону з давальницької сировини, пояснивши відсутність обліку давальницької сировини ненаданням первинних документів замовником, тому неможливо було відобразити в бухгалтерському обліку відповідні господарські операції отримання матеріалів.

Суд вважає, що визнаючи наявність у підприємства якихось не облікованих належним чином матеріалів для виготовлення спірного бетону та необхідність включення їх до валових доходів, податкова інспекція повинна була встановити заниження і валових витрат при використанні цих матеріалів при виготовленні бетону та подальшій реалізації.

Господарські операції надання послуг по виготовленню бетону та транспортні послуги у встановленому законом порядку недійсними не визнавались, податок на прибуток сплачений позивачем в повному обсязі. Податкова інспекція не дослідила, чи мав позивач умови виготовлення бетону виробничі обладнання, матеріали (щебінь, пісок, цемент), трудові ресурси, транспортні засоби, а лише обмежилась констатацією відсутності таких виробничих можливостей, не навівши в акті відповідних доказів .

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані у цій справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо здійснення продажу продукції, його позиція про те, що в дійсності позивач здійснив продаж продукції, не підкріплена належними документами.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Висновки перевіряючих осіб ДПІ, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень. Наявність лише факту не підтвердження контрагентом позивача надання сировини для виготовлення продукції не може бути достатнім доказом наявності між сторонами інших господарських операцій. Довідка ДПІ у м. Сімферополь оцінюється судом у сукупності з іншими доказами по справі.

З урахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню , а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству. Отже, висновок ОДПІ про здійснення продажу продукції за заниженими цінами помилково ґрунтується на обставинах, які не мають правового значення для справи.

Повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток не відповідає вимогам законодавства та є нечинним. Оскільки донарахування податку на додану вартість здійснено податковим органом внаслідок заниження валового доходу, суд визнає нечинним податкове повідомлення-рішення про визначення зобов'язання по ПДВ,

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі. Позивачу відшкодовуються судові витрати.

Керуючись ст.ст.. 94, 159-163, 167 України, суд -

постановив:

Позов Дочірнього підприємства «Пересувна механізована колона - 131» відкритого акціонерного товариства «Укрводбуд» задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області від 21.07.09 № 0000262301/0 про визначення дочірньому підприємству "Пересувна механізована колона-131" ВАТ "Укрводбуд" податкового зобов"язання по податку на прибуток в сумі 119150 грн. основного платежу та застосування 59575 грн. штрафних санкцій, № 0000272301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 95320 грн. основного платежу та 47660 грн. штрафних санкцій

Відшкодувати Дочірньому підприємству «Пересувна механізована колона - 131» відкритого акціонерного товариства «Укрводбуд»_(75560, Херсонська обл., Генічеський р-н, смт. Новоолексіївка, п/р № 260036968ХОДВАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 352093, код за ЄДРПОУ 05430277) з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 травня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.3