Ухвала суду № 111340646, 06.06.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3891/23

н/п 1-кс/953/4137/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2023 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

за участю прокурора - ОСОБА_2

підозрюваного - ОСОБА_3

секретар судового засідання - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130001175 від 19.05.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувальний акт відносно якого 19.04.2023 направлено до Московського районного суду м. Харкова за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, -

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», у межах строку досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі внесення якої покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування; утримуватися від спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130001175 від 19.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що 18.05.2023 близько 16:00, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, діючи умисно, протиправно та незаконно, проходивши поблизу будинку № 72 по вул. Наталії Ужвій в м. Харкові, помітив підвальне приміщення, вхідні двері якого були відчинені, після чого пройшов, тим самим проник до приміщення підвалу за вищевказаною адресою, до якого є вільний доступ, та яке є місцем для зберігання кабелів діючих ліній зв`язку АТ «Укртелеком», з метою їх таємного викрадення.

Реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб; Законом України №2119-IX від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; Законом України №2212-IX від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб; Законом України №2263-IX від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб на всій території України, достовірно знаючи про його введення, з метою збагатитися за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його протиправними діями, направленими на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, ніхто не спостерігає, перебуваючи у приміщенні підвалу четвертого та п`ятого під`їзду за вищевказаною адресою, за допомогою предмету, який заздалегідь заготовлений для вчинення злочину, а саме металевих кусачок, від`єднав один фрагмент кабелю ТПП 50х2x0,4 протяжністю 23 метри від загальної мережі, після чого таємно викрав належне Харківській філії АТ «Укртелеком» майно, а саме: фрагмент кабелю ТПП 50х2x0,4 в кількості 23 метри, вартість якого згідно висновку судової експертизи №562М від 23.05.2023, становить - 2145 гривень 16 копійок.

Після чого, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник разом з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив Харківській філії АТ «Укртелеком» в особі представника потерпілого ОСОБА_6 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлені достатні підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, з високим рівнем можливості може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Крім того, ОСОБА_3 ніде не працює, отже не має законного джерела доходів та засобів до існування, не має міцних соціальних зв`язків, у зв`язку з чим, без застосування запобіжного заходу до нього, може покинути територію Харківської області та переховуватись від органів досудового розслідування або в подальшому від суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за інкриміновані злочини. В даному випадку існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.

Зважаючи на те, що суд досліджує докази безпосередньо і судовий розгляд у провадженні ще не розпочатий, ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або, навіть, фізичного впливу на потерпілого, свідків, які викривають його у вчиненні кримінального правопорушення. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи характер, обставини та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_3 , відсутність законних джерел доходу, підозрюваний може, незважаючи на притягнення його до кримінальної відповідальності, вчинити новий злочин, що підтверджує існування ризику, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Вищевикладене свідчить також і про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки такі заходи не зможуть сприяти здійсненню завдань кримінального провадження щодо здійснення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (у тому числі потерпілих), а також забезпечення неупередженого досудового розслідування та судового розгляду у розумні строки, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

У разі застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України, а також конкретні обставини інкримінованого правопорушення, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, яким заподіяно матеріальну шкоду потерпілій стороні, визначення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та їх вагомість свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3 шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а також з метою забезпечення виконання ним покладених на нього кримінальним процесуальним законодавством процесуальних обов`язків у якості особи, стосовно якої здійснюється кримінальне переслідування у якості підозрюваного.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний у судовому засіданні просив не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий судя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.

3.2. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, складено і підписано 01.06.2023 та вручено останньому 01.06.2023 о 13-45 годині.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколами огляду місця події від 18.05.2023; заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 18.05.2023; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.05.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від 24.05.2023; протоколом огляду предметів від 24.05.2023; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2023.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_3 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_3 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

3.4. Наявність ризиків

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_3 дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

3.4.2. Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_3 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на учасників у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

3.4.3. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Про наявність зазначеного ризику свідчить те, що ОСОБА_3 може продовжити здійснювати інші кримінальні правопорушення оскільки ОСОБА_3 ніде не працює, отже не має законного джерела доходів та засобів до існування, не має міцних соціальних зв`язків.

Крім того, слідчий суддя враховує, що відносно ОСОБА_3 19.04.2023 до Московського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

3.6. Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування особистого зобов`язання або домашнього арешту, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів комунікації та інших ймовірних співучасників, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням їх особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - по 01.08.2023 включно.

3.7. Альтернативний запобіжний захід

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор просила застосувати відносно підозрюваного альтернативний запобіжний засіб у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720,00 гривень.

Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, як альтернативний триманню під вартою, слідчий суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваного виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, у разі визначення застави в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України, необхідно встановити такий її розмір, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного і не становитиме для нього надмірного тягаря до такої міри, що фактично застосоване до нього тримання під вартою стане безальтернативним.

З огляду на встановлені у даному кримінальному провадженні обставини та даних про особу підозрюваного ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає, що розмір застави, який просить визначити прокурор не є для нього надмірним і співвідноситься із рівнем його матеріального забезпечення.

У зв`язку із цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720,00 гривень.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування; утримуватися від спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_3 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах передбаченого законом 2-місячного періоду, однак в межах строку досудового розслідування, тобто по 01.08.2023 (включно).

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 57 (п`ятдесят сім) днів у межах строку досудового розслідування по 01.08.2023 (включно), із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу - застава).

Сума застави може бути внесена обвинувачем або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку дії запобіжного заходу, протягом дії ухвали. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі обвинувачений звільняється з-під варти і вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Харківської обласної прокуратури та Київський районний суд м. Харкова.

У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування;

-утримуватися від спілкування з потерпілим у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Зобов`язати старшого слідчого слідчого відділу ХРУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали встановити по 01.08.2023 (включно).

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний 06.06.2023.

Слідчий суддя - ОСОБА_1