Рішення № 111338036, 30.05.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/608/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" про розподіл судових витрат по справі

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків", м. Хаорків про стягнення коштів

за участю представників учасників справи:

прокурор - Горгуль Н.В.

позивача - не з`явився

відповідача - Мица Ю.В.,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2023 Господарським судом Харківської області у справі №922/608/23 за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" (далі - відповідач) про стягнення 595 610,40 грн., ухвалено судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

22.05.2023 до Господарського суду Харківської області від ТОВ "Енергоресурс Харків" надійшла заява про розподіл судових витрат у справі №922/608/23, в якій останнє просить суд стягнути з Харківської обласної прокуратури 29 750,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Харківської міської ради 29 750,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №922/608/23.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Ухвалою суду від 23.05.2023 заяву прийнято судом та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.05.2023 о 10:30.

26.05.2023 до суду від прокурора надійшли заперечення щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій прокурор просить суд відмовити у задоволенні заяви. В обґрунтування заперечень, зокрема, прокурор вказує на те, що послуги які надавались відповідачу охоплюються фіксованою сумою, зазначеною у договорі про надання правової допомоги в 59 500,00 грн., яка є об`єктивно завищеною, при цьому із наданої адвокатом інформації не зрозуміло, скільки часу було витрачено на підготовку того чи іншого процесуального документу, а отже сума заявлених витрат на професійну правничу допомогу, надану відповідачу під час розгляду справи судом, беззаперечно підлягає зменшенню, оскільки не підтверджується належними доказами.

У судовому засіданні 30.05.2023 представник відповідача підтримав заяву у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Присутній у судовому засіданні прокурор проти задоволення заяви заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Розглянувши доводи сторін та надані докази на підтвердження понесення відповідачем судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката відповідачем надано копію договору про надання правової допомоги від 06.03.2023, укладеного між ТОВ "Енергоресурс Харків" (замовник) та адвокатським бюро "Юрій Мица" (виконавець).

Відповідно до розділу 1 договору, виконавець, відповідно до умов цього договору та протягом строку його дії зобов`язується надавати замовнику за плату правову допомогу (послуги правового характеру), вказану у п. 1.2 цього договору, а замовник зобов`язується приймати такі послуги та оплачувати їх. Відповідно до цього договору виконавець зобов`язується надавати замовнику наступну правову допомогу (правові послуги): усні та письмові консультації з питань змісту та практики застосування чинного законодавства України (а за необхідності - також законодавства інших країн та міжнародних договорів) у зв`язку з виконанням пункту 1.2.2 цього договору, а саме: представництво інтересів замовника у господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді та у Верховному Суді під час розгляду справ № 922/606/23 та № 922/608/23.

Відповідно до п. 2.1 договору, виконавець самостійно організує діяльність з надання передбачених цим договором послуг, в тому числі самостійно встановлює порядок та режим здійснення діяльності з надання відповідних послуг (з урахуванням особливих умов цього договору). Виконавець має право з метою належного виконання цього договору залучати до його виконання третіх осіб (у тому числі наукових співробітників та фахівців з права інших країн) на власний розсуд, залишаючись відповідальним перед замовником за дії таких третіх осіб.

Відповідно до розділу 3 договору, сторони погодились, що вартість послуг (гонорар), що надаватимуться за цим договором, в частині комплексу послуг з представництва та захисту інтересів замовника в суді першій інстанції становить 227 322,00 грн., ПДВ не передбачений, у тому числі: за надання правової допомоги у справі М 922/606/23 -187 822.00 гривень; за надання правової допомоги у справі № 922/608/23 - 59 500,00 гривень. Розмір гонорару відповідно до цього Договору є фіксованим. Розмір гонорару за представництво і захист інтересів замовника в суді апеляційної та касаційної інстанцій визначається окремою угодою сторін у разі необхідності надання такої правової допомоги. Сторони погодились, що у разі надання послуг поза межами, визначеними пунктами 1.1.1, 1.1.2 цього договору, оплата послуг виконавця здійснюється за окремою домовленістю або за погодинною ставкою на рівні 5 000 (п`ять тисяч) гривень за годину надання послуг. Обсяг часу надання послуг визначається виконавцем, у разі незгоди замовника сторони врегульовують зазначене питання шляхом переговорів, але виконавець має право зупинити виконання ним цього договору до його врегулювання або відмовитися від цього договору. Відшкодування фактичних витрат виконавця на надання послуг здійснюється за згодою сторін. Плата за надані за цим договором послуги сплачується замовником виконавцю в такому порядку: не пізніше п`яти календарних днів з дня укладання цього договору замовник сплачує на користь виконавця аванс в сумі 20 000,00 грн. Не пізніше п`яти календарних днів з дня настання однієї з обставин, визначених пунктом 3.6 цього договору, замовник сплачує на користь виконавця залишок гонорару. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за завершенням надання послуг, передбачених п. 1.2.2 цього договору сторони підписують акт приймання наданих послуг (щодо правової допомоги по кожній судовій справі - окремо). Надання послуг, передбачених пунктом 1.2.2 цього договору, вважається завершеним (щодо правової допомоги по кожній судовій справі окремо) в дату ухвалення судом рішення у відповідній справі або завершення провадження у ній без ухвалення рішення відповідно до вимог чинного процесуального закону. Сторони погодились, що виконавець вважається таким, що надав передбачені цим договором послуги замовнику в повному обсязі, з дати настання хоча б однієї з наступних обставин: сторонами за цим договором підписано акт приймання наданих послуг; замовником отримано підписаний виконавцем проект акту приймання наданих послуг, але протягом встановленого п. 3.9 цього договору строку замовник не підписав цей акт й не повернув один його примірник виконавцю, а також не заявив виконавцю про мотивовану відмову від прийняття послуг відповідно до п. 3.10 цього договору. Якщо настануть всі обставини, визначені у п. 3.6 цього договору, виконавець вважається таким, що надав передбачені цим договором послуги замовнику в повному обсязі, з дати настання тієї з цих обставин, що настала раніше. Для цілей застосування п. 3.4, 3.9 цього договору будь-яка з обставин, визначених п. 3.6 цього договору, вважається підписанням акту приймання наданих послуг замовником. Виконавець готує акт приймання наданих послуг і направляє (передає) два примірники такого акту замовнику. Замовник зобов`язаний протягом п`яти календарних днів з дати отримання акту приймання наданих послуг розглянути наданий виконавцем акт приймання наданих послуг, підписати його, скріпити підпис від імені замовника печаткою замовника та передати один екземпляр підписаного замовником акту приймання наданих послуг виконавцю. У випадку наявності у замовника претензій щодо якості та/або обсягу наданих послуг, замовник зобов`язаний заявити про такі претензії у строк, вказаний у п. 3.9 цього договору, але претензії щодо змісту та/або форми документів, переданих замовнику виконавцем не одночасно з актом приймання наданих послуг, а раніше, повинні бути заявлені замовником протягом п`яти календарних днів з дня отримання ним таких документів. Усі претензії за цим договором мають заявлятися письмово, з вказівкою на конкретні недоліки наданих послуг.

Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Аналіз наведених норм статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 29 750,00 грн.

Відповідно до ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 16.05.2023 у справі №922/608/23 у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 29 750,00 грн. покладаються на Харківську міську раду.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 232-235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" задовольнити частково.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" (61128, м. Харків, проспект Льва Ландау, 149, код ЄДРПОУ 43124744) - 29 750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті заяви - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Прокурор - Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А).

Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" (61128, м. Харків, пр. Льва Ландау, 149, код ЄДРПОУ 43124744).

Повне рішення підписано 06 червня 2023 року.

Суддя О.В. Погорелова