Рішення № 111336561, 06.06.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1241/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 197 220,61 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області заборгованості в сумі 197220,61 грн, з яких: 139509,36 грн - основний борг, 20601,52 грн - пеня, 33635,37 грн - інфляційні втрати, 3474,36 грн - 3% річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача, а справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати 3038,06 куб.м природного газу, спожитого останнім з 01.12.2021 по 11.12.2021, що поставлявся позивачем у період з 01.11.2021 по 11.12.2021 на умовах публічного договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", типову форму якого затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Ухвалою суду від 14.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали; відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України строк подання заяв по суті справи сторонам обмежено до 13.04.2023 включно.

27.03.2023 на адресу суду засобом поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову частково в розмірі 146928,56 грн, з яких: 89217,31 грн основний борг, 20601,52 грн пеня, 3474,36 грн 3% річних, 33635,37 грн інфляційні втрати.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на те, що 09.11.2021 ним було підписано договір з новим постачальником - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", який зобов`язався здійснювати йому постачання природного газу з 1 грудня 2021 року.

Листами від 19.11.2021, 22.11.2021 та 29.11.2021 відповідач повідомляв позивача про перехід з 01.12.2021 до іншого постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Відповідач вважає, що новий постачальник за договором № 1045, а саме ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" повинні були забезпечити своєчасну його реєстрацію як споживача в Реєстрі споживачів нового постачальника, що як стало відомо, не відбулося протягом листопада 2021 року та до 12.12.2021 включно.

За таких обставин відповідач визнає позовні вимоги лише в частині основного зобов`язання в сумі 50292,05 грн за фактично спожитий ним у період з 01.12.2021 по 12.12.2021 природний газ в обсязі 3038,06 куб.м, за який він мав сплатити зазначені кошти новому постачальнику - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за договором № 1045 від 09.11.2021 із розрахунку 16554,0 грн за 1000 куб.м (3,03806 х16554,00 = 50292,05).

За твердженням відповідача 28.12.2021 ним було фактично сплачено ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 201131,10 грн за плановий та фактично спожитий природний газ, але при цьому не знаючи, що за 12 днів грудня 2021 року він був закріплений ще за позивачем.

Тож, на думку відповідача, залишок суми основної заборгованості разом із нарахованими штрафними санкціями у загальній сумі 146928,56 грн (197220,61 50292,05 = 146928,56) стало наслідком не з причин порушення ним зобов`язань. Відповідач заявляє, що вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 28.03.2023 засобом електронного зв`язку, позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, та посилаючись на пункт 3 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, зазначає, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у спірний період відсутні. Натомість, у матеріалах справи наявні докази включення відповідача саме до Реєстру споживачів позивача, чим підтверджується постачання природного газу у спірний період саме з ресурсу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Факт включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», яким є позивач, та віднесення газу, спожитого відповідачем у період з 01.11.2021 по 11.12.2021, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом оператора ГТС від 30.06.2022 № ТОВВИХ-22-6922, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10) та роздруківкою з екрана інформаційної платформи оператора ГТС.

10.04.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній наголошує на тому, що постачання йому природного газу позивачем протягом 11 днів грудня 2021 року відбулося не з вини відповідача, а стало можливим через те, що новий постачальник - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", всупереч пункту 6.4 договору № 1045 не забезпечив відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС) своєчасну його реєстрацію в Реєстрі споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.

Фактично спожитий у спірний період обсяг природного газу (3038,06 куб.м) відповідач мав оплатити ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за укладеним з ним договором №1045 за ціною 16554,00 грн за 1000 куб.м на суму 50292,05 грн.

Відповідач зазначає, що починаючи з 09.11.2021 (моменту укладення договору № 1045) він був упевнений, що у нього наявні договірні відносини з новим постачальником природного газу, який розпочне постачання газу з 01.12.2021, а відтак не мав сумніву й потреби перевіряти цей факт на інформаційній платформі.

Відповідач категорично наголошує на тому, що жодним чином не був повідомлений про продовження постачання природного газу позивачем; був упевнений у припиненні з позивачем договірних відносин саме 30.11.2021; не міг передбачити, що не відбулася зміна постачальника природного газу; про триваючі договірні відносини з постачання природного газу з позивачем йому стало відомо від оператора ГТС лише 09.12.2021.

Відповідач зауважує, що повідомив постачальника за договором № 1045 про всі належні йому ЕІС-коди своєчасно та належним чином 16.11.2021, повторно - 09.12.2021, а тому відповідальність за договором із позивачем на суму 197220,61 грн нести не повинен.

Посилаючись на статті 218, 219, 224, 230 Господарського кодексу України, відповідач вважає, що за вказаних обставин наявні правові підстави для звільнення його від відповідальності, оскільки ситуація, що склалася, стала наслідком бездіяльності нового постачальника природного газу та просить суд розглянути питання залучення співвідповідачем ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", оскільки саме ця Компанія за договором № 1045 мала забезпечити своєчасну реєстрацію відповідача в Реєстрі своїх споживачів, що не відбулося протягом листопада 2021 року й до 12.12.2021 включно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

За визначеннями згідно з частиною першою статті 1 Закону України № 329-VIII від 09.04.2015 (із змін. і доп.) "Про ринок природного газу" (далі Закон № 329-VIII):

постачальник "останньої надії" визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу;

оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);

оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

За змістом частин першої, третьої статті 12 Закону № 329-VIII (у редакції на час спірних правовідносин) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України № 329-VIII споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 № 1236" (далі постанова Кабінету Міністрів України № 1102).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

За визначенням частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Тому, у значенні Бюджетного кодексу України 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі відповідач, споживач) є бюджетною установою.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГТС).

Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 по 11.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України" на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; ідентифікаційний код 42795490).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, позивач і відповідач мають право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем (з 01.11.2021 по 30.11.2021 6396,68 куб.м; з 01.12.2021 по 11.12.2021 3038,06 ку.м), до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується наданими позивачем доказами:

- листом оператора ГТС від 30.06.2022 № ТОВВИХ-22-6922 (а.с. 35 - 50);

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10) (а.с. 51 - 82);

- відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000127VKW00Х (у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС) (а.с. 28).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 (далі Правила, Правила постачання природного газу), постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі Типовий договір, договір), затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії" (абзац другий пункту 2 розділу VI Правил).

Відповідно до пункту 2.1 Типового договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з пунктом 3.1 цього договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Пунктом 3.3 Типового договору період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до підпункту 4.2 розділу IV Типового договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3 договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4 договору).

Відповідно до пункту 4.5 Типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з підпунктом 1 пункту 5.1 та підпунктом 1 пункту 5.2 договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.

Пунктом 8.2 договору сторони встановили, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником в розмірі, погодженому сторонами в договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, в розмірі фактичних збитків постачальника.

У пункті 11.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за договором.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Відтак, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

За відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області зазначено ЕІС-код споживача природного газу 56XS000127VKW00Х (пункт 249 форми 10, а.с. 70).

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1102).

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій за договорами постачання на рівні 16,8 грн за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).

Протягом листопада 2021 року ціна природного газу, розрахована за формулою, перевищувала 16,8 грн за 1 куб. метр, тому в цей період застосовується гранична ціна - 16,8 грн за 1 куб.м.

Відповідно до умов договору ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. Роздруківка надана позивачем (а.с. 17 - 26).

Вартість природного газу також підтверджується довідкою позивача від 07.02.2022, відповідно до якої ціна 1 куб.м природного газу у грудні 2021 року разом з ПДВ становила станом на: 01.12.2021 44,914518 грн, 02.12.2021 46,703552 грн, 03.12.2021 45,111804 грн, 04.12.2021 43,411430 грн, 05.12.2021 43,411430 грн, 06.12.2021 43,720661 грн, 07.12.2021 43,954567 грн, 08.12.2021 46,201148 грн, 09.12.2021 50,037803 грн, 10.12.2021 49,038797 грн, 11.12.2021 50,232856 грн (а.с. 15-16).

На виконання договору у період з 01.11.2021 по 11.12.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 9434,74 куб.м (6396,68 куб.м + 3038,06 куб.м) на загальну суму 246973,58 грн (з урахуванням вартості транспортування) (довідка про об`єми поставленого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" природного газу, а.с. 27).

Відповідно до пункту 4.3 договору позивачем направлялися на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу № 30456 за період 1 - 30 листопада 2021 року на суму 107464,22 грн та № 1227 за період 1 - 31 грудня 2021 року на суму 139509,36 грн (а.с. 86 - 89; 90 - 94).

З огляду на положення пункту 4.4 договору строк оплати відповідачем вартості спожитого природного газу в листопаді 2021 року не пізніше 31.12.2021, а в грудні 2021 року - не пізніше 31.01.2022.

Відповідач свої грошові зобов`язання за договором виконав лише частково, сплативши 29.12.2021 постачальнику "останньої надії" 107464,22 грн вартості природного газу за листопад 2021 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією про надходження коштів на рахунки позивача за період з 01.10.2021 по 29.08.2022 (а.с. 95 - 98).

Відтак, не оплаченим залишився рахунок за природний газ у сумі 139509,36 грн, спожитий відповідачем з 01.12.2021 по 11.12.2021 (далі спірний період).

З метою досудового врегулювання спору 23.06.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості, яка залишена ним без реагування (а.с. 99 - 105).

Наявна заборгованість і стала причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з постачанням позивачем відповідачу у грудні 2021 року природного газу, наявності/відсутності в останнього обов`язку щодо його повної оплати в межах публічного договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" за фактом споживання відповідачем природного газу є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частинами першою, другою статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За приписом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поставка відповідачу у період з 01.12.2021 по 11.12.2021 природного газу в обсязі 3038,06 куб.м на суму 139509,36 грн підтверджується належними й допустимими доказами.

Доказів реєстрації протягом спірного періоду відповідача як споживача за Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в інформаційній платформі та, відповідно, набуття останнім статусу діючого постачальника для відповідача матеріали справи не містять.

Відтак, відповідач з 01.12.2021 по 11.12.2021 включно споживав природний газ з ресурсів позивача на умовах договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Зважаючи на зміст пункту 4.4 договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати природного газу, спожитого у період з 01.12.2021 по 11.12.2021, є таким, що настав.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за спожитий протягом спірного періоду природний газ у сумі 139509,36 грн.

Тому, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 139509,36 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 20601,52 грн за порушення строку оплати спожитого відповідачем у грудні 2021 року природного газу, розрахована за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 із заборгованості в сумі 139509,36 грн, із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у той час.

За результатом перевірки розрахунку порушень не встановлено.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в сумі 33635,37 грн за період з лютого по листопад 2022 року та 3% річних у сумі 3474,36 грн за період з 01.02.2022 по 30.11.2022 розраховані із заборгованості в сумі 139509,36 грн за спожитий у період з 01.12.2021 по 11.12.2021 природний газ.

Перевіркою розрахунків інфляційних втрат та 3% річних порушень не встановлено.

Доказів наявності передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України підстав для звільнення відповідача від відповідальності, а саме допущення порушення внаслідок випадку або обставин непереборної сили, матеріали справи не містять.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 197220,61 грн, з яких: 139509,36 грн - основний борг, 20601,52 грн - пеня, 33635,37 грн - інфляційні втрати, 3474,36 грн - 3% річних.

Доводи відповідача, покладені в основу заперечень проти позову, судом не приймаються з огляду на таке.

Між відповідачем (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) дійсно було укладено договір постачання природного газу № 03-1045/21-БО-Т від 09.11.2021 (далі договір, договір № 03-1045/21-БО-Т від 09.11.2021), за умовами якого постачальник зобов`язався у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року поставити споживачеві природний газ в загальному обсязі 84,940 куб.м, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору (пункти 1.1, 2.1 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору № 03-1045/21-БО-Т від 09.11.2021 ціна природного газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, становить 16554,00 грн, що значно нижче тарифу на природний газ позивача у період з 01.12.2021 по 11.12.2021 (від 43,411430 до 50,232856 грн за 1 куб.м).

Листами, направленими 16.11.2021 електронною поштою та службою кур`єрської доставки, відповідач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про перелік об`єктів та ЕІС-коди точок комерційного обліку споживача, за якими буде здійснюватися постачання природного газу на умовах договору № 03-1045/21-БО-Т від 09.11.2021.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6.4 цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" зобов`язано було забезпечити відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі при дотриманні споживачем умов цьоього договору, що узгоджується з абзацом третім пункту 9 розділу II Правил постачання природного газу (в редакції на час спірних правовідносин), яким передбачено, що за умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника «останньої надії», зобов`язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.

Також відповідно до пункту 9 розділу VI зазначених Правил якщо споживач уклав договір з іншим постачальником, то такий постачальник зобов`язаний вчинити дії, необхідні для початку постачання такому споживачу згідно з Кодексом газотранспортної системи. У такому випадку договір постачання з постачальником «останньої надії» достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником.

Порядок формування Реєстру споживачів постачальника визначений главою 5 розділу IV Кодексу ГТС (в редакції на час спірних правовідносин).

Так, за змістом пункту 4 глави 5 розділу IV цього Кодексу постачальник, який має намір постачати природний газ новому споживачу, має право не пізніше кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D) газового місяця (М), визначеного цим Кодексом, зареєструвати за собою такого споживача в інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу (за умови відсутності споживача в Реєстрі іншого постачальника на період запланованого постачання, крім Реєстру постачальника «останньої надії».

Постачальник, який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача до власного Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу.

За визначеннями пункту 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС:

газова доба (D) - газова доба, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу;

номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу;

Номінації на період однієї газової доби подаються оператору газотранспортної системи відповідно до положень розділу XI цього Кодексу (пункт 4 глави 7 розділу IX Кодексу ГТС).

Номінація/реномінація надається через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи (пункт 7 глави 1 розділу X Кодексу ГТС).

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГТС замовники послуг транспортування природного газу подають номінацію оператору газотранспортної системи на газову добу (D) не пізніше ніж до 13:00 UTC (15:00 за київським часом) години для зимового періоду та 12:00 UTC (15:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D-1). Якщо замовник послуг транспортування природного газу надає більше ніж одну номінацію по одній і тій самій точці входу/виходу у визначений цим пунктом строк, оператор газотранспортної системи розглядає номінацію, яка була одержана останньою.

Оператор газотранспортної системи повинен повідомити замовника послуг транспортування природного газу про підтверджену номінацію транспортування природного газу згідно з номінацією, яка пройшла процес перевірки, до 15:00 UTC (17:00 за київським часом) години для зимового періоду та 14:00 UTC (17:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D-1).

За інформацією адміністратора інформаційної платформи оператора ГТС відповідач у справі (споживач з ЕІС-кодом 56XS000127VKW00X) в інформаційній платформі був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56X930000008780В) у період з 01.11.2021 по 11.12.2021 (а.с. 46).

Відтак очевидно, що новий постачальник природного газу за договором № 03-1045/21-БО-Т від 09.11.2021 не вчинив необхідних дій для постачання ним позивачу природного газу з 01.12.2021.

Проте, зазначена обставина не звільняє відповідача від відповідальності, як він вважає згідно зі статтею 219 Господарського кодексу України, оскільки за змістом частини третьої цієї статті суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності лише у разі, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов`язання.

У зобов`язаннях з поставки природного газу між сторонами у цій справі позивач не вчиняв неправомірних дій (бездіяльності), які б давали підстави для звільнення відповідача від відповідальності.

Невчинення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" необхідних дій для постачання відповідачу природного газу з 01.12.2021 може бути підставою для останнього вимагати від нового постачальника відшкодування збитків відповідно до статей 224, 225 Господарського кодексу України, однак у порядку окремого позовного провадження.

Залучення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" співвідповідачем у цій справі за клопотанням відповідача чи за ініціативою суду є неможливим, оскільки за загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 48 Господарського процесуального кодексу України, така процесуальна дія допускається лише за клопотанням позивача.

У питанні щодо відповідальності відповідача за невиконання зобов`язань з оплати природного газу, спожитого у спірний період, слід також враховувати, що про триваючі договірні відносини з позивачем після листопада 2021 року відповідачу, як він стверджує, стало відомо 09.12.2021, тобто задовго до граничного строку оплати спожитого спірного природного газу за договором (не пізніше 31.01.2022). Тому, відповідач мав змогу уникнути сплати пені та компенсаційних виплат, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, своєчасно сплативши позивачу вартість спірного природного газу за договором.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд враховує часткове визнання відповідачем позову, а саме в сумі 50292,05 грн до початку розгляду справи по суті.

За змістом частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Під час звернення з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 2958,31 грн за платіжною інструкцією № 1252 від 23.01.2023, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 9).

З урахування викладеного позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 377,19 грн судового збору (50292,05х2958,31/197220,61 = 754,38; 754,38/2 = 377,19). Решта судового збору в сумі 2581,12 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача (2958,31-377,19 = 2581,12).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 130, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в сумі 197220,61 грн, з яких: 139509,36 грн основний борг, 20601,52 грн пеня, 33635,37 грн інфляційні втрати, 3474,36 грн - 3% річних задовольнити повністю.

Стягнути з 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Героїв Рятувальників, буд. 11; ідентифікаційний код 38283752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 40121452) основний борг у сумі 139509,36 грн, пеню в сумі 20601,52 грн, інфляційні втрати в сумі 33635,37 грн, 3% річних у сумі 3474,36 грн, судовий збір у сумі 2581,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 40121452) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 377,19 грн, сплачений у складі судового збору в сумі 2958,31 грн за платіжною інструкцією № 1252 від 23.01.2023.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06.06.2023.

Суддя І.І. Колісник