Постанова № 11133634, 05.08.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 серпня 2010 р. № 2-а- 2618/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі Король Д.О.

за участю представників сторін:

позивача Агічеєвої О.А.

Харківської митниці Борзило В.В., Лимар Н.В.

представника ГУДК - не прибув

прокурора Зливка К.О., Крупка А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон»до Харківської митниці та Головного управління Державного казначейства у місті Харкові, з участю прокуратури Київського району міста Харкова, про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Маркон», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд після зміни позовних вимог скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №80000006/2010/000046/1 від 14.01.2010 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000015/0/000008 від 14 01.2010 року; стягнути з Державного бюджету України через управління Державного казначейства Харківської області на користь ТОВ «Маркон»надмірно сплачених ТОВ«Маркон»під час оформлення вантажної митної декларації № 800000015/0/320273 від 15.01.10 наступних митних платежів: мита у розмірі 12194 грн. 37 коп. і податку на додану вартість у розмірі 32924 грн. 81 коп., всього 45119 грн. 18 коп.; судові витрати покласти на Державний бюджет України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в підтвердження заявленої ним митної вартості товару, та згідно умов контракту надав всі необхідні документи відповідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, тим документально підтвердив заявлену ним вартість товару по зазначеній вантажній митній декларації і іншим документам виробника продукції, законних підстав для застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості у Харківської митниці не було.

Харківська митниця в письмових запереченнях та його представники в судовому засіданні проти позову заперечували з тих підстав, що під час здійснення митного контролю виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару, у звязку з тим, що позивачем товар заявлявся, як «сток». Наданий лист товаровиробника від 04.11.2009 року щодо ознак стокового товару свідчить про те, що товар, який продається зі складу «сток»має являти собою рулони з немірною тканиною (різної довжини рулонів). Вказані критерії не співпадають з результатами митного органу, проведеного Харківською митницею за ВМД№800000015/2010/320199 від 13.01.2010 у звязку із чим, діючи за прямим приписом статті 265 Митного кодексу України, відповідач визначив митну вартість самостійно, на підставі фактів митного оформлення подібних товарів, розміщених в ЄАІС ДМСУ. Оскільки відповідно до статті 90 Митного кодексу України внесення до митної декларації змін чи доповнень, які впливають на умови оподаткування товарів здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, по митній декларації №800000015/0/320199 від 13.01.2010 було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000015/0/000008 від 14.01.2010, а митне оформлення здійснено за новою ВМД № 800000015/0320273 від 15.01.2010, після сплати податків відповідно до визначеної митної вартості Харківською митницею.

Представник управління Державного казначейства у місті Харкові в судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання був сповіщений судом завчасно та належним чином, а тому суд вважав за можливе розглянути справу за його відсутності. Але надав до суду відзив на позов відповідно до якого ніяких стосунків УДК у м.Харкові з ТОВ «Маркон» не мало, прав та законних інтересів не порушувало, та не в компетенції Управління визначення протизаконності дій Харківської митниці.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав зазначених Харківською митницею.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що спір виник з приводу митної оцінки товару, зазначеному в вантажній митній декларації (надалі ВМД) ВМД № 800000015/0320273 від 15.01.2010, яка була подана декларантом для митного оформлення товару.

Товар надійшов на адресу позивача згідно контракту №1 від 18.07.05, який укладений між ТОВ «Маркон»і Taiwan Dyeing&Fabric Co., Ltd (Тайвань). Ціна та вид товару погоджено та відображено в специфікації №TD-091009 від 29.10.09, яка є невідємною частиною вказаного контракту, в торгівельному рахунку-фактурі (Invoice) №KS-906 від 29.10.09, у сертифікаті походження №DG09IA08492 від 02.11.09, виданим Торгівельною палатою Тайвань Тайпеі (Taiwan Taipei Importers & Exporters Chamber of Сommerce), у сертифікаті якості від 29.10.09, у митній експортній декларації постачальника серія 01002 реєстраційний № AE/BC/97/WB99/6031 від 01.11.09., в страховому полісі №61432P142 від 01.11.09, що виданий MINGTAI FARE& MARINE INSURANCE CO., LTD. Оригінали вказаних документів оглядалися у судовому засіданні, з боку відповідача справжність та достовірність даних, що містяться в цих документах не викликали сумніви та/або застережень.

Виходячи з перелічених документів суд встановив, що митному оформленню піддавалась тканина текстильна (з синтетичних волокон) з покриттям ПВХ з однієї сторони, фарбована, у рулонах, «сток»: арт.420D(280Dx140D) 11670 кв.м/157 рул. (шириною 1,50м+/-3см товщиною тканини 0,32 мм(+/-0,2мм), щільністю 344,2г/м.кв.(+/-5%); арт.420D(200Dx400D) 48162,8 кв.м./689 рул. (шириною 1,40м +/-3см товщиною тканини 0,50 мм(+/-0,2мм), щільністю 425,8/кв.м. (+/-5%), призначена для пошиття сумок. Виробник: Taiwan Dyeing&Fabric Co., Ltd. Країна виробництва: TW. Торгівельна марка відсутня, ціна вказаного товару складає 20941,48 доларів США (ціна за одиницю товару 0,35 доларів США / кв. м.).

Для визначення митної вартості товару згідно поданої декларації митної вартості №800000015/0/320199 (ДМВ 1) декларант використав перший (основний) метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди. Крім того листом від 23.11.09. за №50 позивач повідомив Харківську митницю про відсутність будь-яких вимог та застережень за ст.ст. 265, 267 Митного кодексу України та клопотав при визначення митної вартості товару за методом № 1 за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

При цьому, ідентичні товари, що ввозилися раніше позивачем за тим самим контрактом із Taiwan Dyeing&Fabric Co., Ltd. за деклараціями №800000003/9/343148, від 28.07.09, №800000003/9/343406 від 12.08.09, №800000003/9/344262 від 30.09.09, №80000000/3/9/344308 від 02.10.09, №800000003/9/344565 від 15.10.09. оцінювалися за ціною угоди, з чим погоджувалися митні органи.

Харківська митниця в рішенні про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/000046/1 від 14.01.10. скоригувала митну вартість в бік збільшення на підставі 6-го (резервного) методу визначення, із застосуванням цінової статистичної бази даних ЄАІС ДМСУ, документів представлених до митного оформлення та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000015/0/000008 з посиланням на необхідність внесення змін в гр. 12, 45 ВМД після прийняття до митного оформлення відповідно до наданої митної оцінки №800000006/2010/000046/1 від 14.01.10.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для такого рішення став лист Taiwan Dyeing&Fabric Co., Ltd (надалі - товаровиробника) від 04.11.2009 року, де зазначено, що товаровиробник виробляє товар тканину синтетичну в рулонах з ПВХ покриттям для різних галузей виробництва. Основними замовниками товаровиробника є тентові компанії і фірми, які виготовляють спортивні і торгові намети, для яких товаровиробник виробляє тканину великих розмірів. Залишки тканини, які були не реалізовані в період попиту, а також рулони з немірної тканиною (різною довжиною рулонів), яка не придатні для тентових компаній і фірм з виготовлення спортивних і торгових наметів, товаровиробник відправляємо на склад «сток». Продукція з таких складів може використовуватися в легкій промисловості, наприклад підприємствами з пошиття сумок. Для таких замовників товаровиробник постачає тканину різних артикулів зі складу «сток». Ціна на таку тканину формується, як на стоковий товар і не залежить від щільності матеріалу, відповідно, ціна виставляється за квадратний метр.

Виходячи з вище викладеного суд вбачає, що стокова тканина - це тканина, яка реалізується зі складу виробника в зв'язку з тим, що вона по-перше не була реалізована в період попиту, а по-друге, має таку довжину рулонів, що є не придатним для тентових компаній і фірм з виготовлення спортивних і торгових наметів.

Після відмови Харківської митниці в митному оформленні товарів із вартістю за ціною угоди позивач задекларував митну вартість за ціною, визначеною відповідачем, подав до митниці 15.01.10 нову ВМД № 800000015/0/320273 та 14.01.10 за вих.№01-01/2010 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні сплати до державного бюджету відповідно до ст. 264 Митного кодексу України.

Харківська митниця надала позивачеві дозвіл про випуск товару у вільний обіг під гарантійні сплати до державного бюджету. До державного бюджету за новою декларацією позивачем були сплачені податок на додану вартість в сумі 97698 грн. 49 коп., у т. ч. ПДВ 69104 грн. 45 коп., платіжними дорученнями № 2 від 12.01.10., №1107956704 від 15.01.2010, № 1107933912 від 15.01.2010 , №3 від 15.01.2010.

В результаті коригування загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товару, за новою ВМД збільшилися на 45119 грн. 18 коп., а саме: сума, яка підлягала сплаті за ВМД №800000015/2010/320199 49579 грн. 51коп., сума, яка була сплачена після відмови за новою ВМД № 800000015/2010/320273 - 94698 грн. 49 коп.

На виконання вимог ст. 264 Митного кодексу України та наказу ДМСУ від 17.03.2008р № 230 «Про затвердження Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантiйнi зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України»позивач за вих. № 3 від 04.02.2010 року звернувся до митниці з проханням розглянути додаткові документи, визнати митну вартість товарів за методом 1 та прийняти рішення щодо можливого повернення суми надміру сплачених податків i зборів (обов'язкових платежів) по ВМД № 800000015/0/320273 від 15.01.2010 року на поточний рахунок позивача. Разом із вказаним зверненням позивач надав до митниці наступні додаткові документи: прайс-лист компанії „Тайвань Дайнинг енд Фабрик Ко., ЛТД”,калькуляцію вартості компанії „Тайвань Дайнинг енд Фабрик Ко., ЛТД”,інформаційний лист компанії „Тайвань Дайнинг енд Фабрик Ко., ЛТД” від 04.11.2009 року,інформаційний лист компанії „Тайвань Дайнинг енд Фабрик Ко., ЛТД” від 23.11.2009 року,інформаційний лист ТОВ „МАРКОН” від 23.11.2009 року, інформаційна довідка Харківської товарної біржі від 29.01.2010 року № 14-29,підтвердження компанії „Тайвань Дайнинг енд Фабрик Ко., ЛТД” про відправку додаткової інформації на скриньку електронної пошти ТОВ „МАРКОН”;звіт оцінки тканин від 14.01.2010 року, який наданий ТОВ «Аукціонній центр «Контракт»та відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Національному стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»та «Національному стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна».

Оригінали всіх зазначених вище документів оглядались в судовому засіданні, з боку відповідача заперечення щодо їх достовірності та / або справжності до суду не надходили.

Проте, Харківська митниця в листі від 22.02.10 за вих. № 15102-1675 дійшла висновку, що підстави змінити рішення за довідкою від 14.01.10 № 800000006/2010/000046/1 про визначення митної вартості товарів відсутні.

Під час судового розгляду справи позивач, представив суду звіт про оцінку тканин від 14.01.2010 року, який наданий ТОВ «Аукціонній центр «Контракт» та відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Національному стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»та «Національному стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна». Оцінка проводилась оцінювачем ОСОБА_4, яка має посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_2 від 05.11.2009 року, посвідчення видно Фондом державного майна України. За посвідченням ОСОБА_4 підвищила кваліфікацію оцінювача за напрямом оцінка майна: «Оцінка обєктів в матеріальній формі»та спеціалізаціями в межах напряму: «оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у т.ч. експертна оцінка земельних ділянок», «Оцінка машин і обладнання», «оцінка дорожніх транспортних засобів», «оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесених до машин, обладнання, дорожніх транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність». Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_4 має всі законні повноваження проводити оцінку тканини і визначити її ринкову вартість. Так само, суд вказує на те, що відповідач не надав доказів, які б свідчили, що проведене дослідження є неякісним та недостовірним.

Згідно із звітом про оцінку тканин, середній пропонований ринковий рівень цін виробників з Тайваню за тканиною 420D(280D*140D) NYLONPVC 0.32 mm*58, складає 0,3016 дол. за 1 кв. м., за тканиною 420D (200D*400D) NYLON Stoone-washed 2-tone PVC 0.50mm*54 складає, 0,3364 дол. за 1 кв.м., тобто ціна угоди позивача (0,35 дол. за 1 кв. м.) є навіть вищою, ніж середня ринкова.

Позивач в якості доказу правомірності визначення митної вартості за першим методом надав до суду копію постанови Харківського окружного адміністративного суду №2а 43634/09/2070 від 17.02.10, залишену без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.10. №2а 43634/09/2070, якою частково задоволені позовні вимоги ТОВ «Маркон»до Харківської митниці, скасовано рішення про визначення митної вартості товарів, скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві на користь ТОВ«Маркон»зайво сплачених ТОВ«Маркон»під час оформлення вантажної митної декларації № 800000003/9/345245 від 19.11.09 наступних митних платежів: мито в розмірі 11 221 грн. 17 коп. і податок на додану вартість у розмірі 30 297 грн. 16 коп., всього 41 518 грн. 33 коп. шляхом зарахування в рахунок наступних митних платежів.

Суд зазначає, що постанова суду №2а 43634/09/2070 від 17.02.10. приймається в якості доказу у справі на підставі ч.1 ст. 72 КАС України.

На запит суду митниця надала інформацію, з якої вбачається що протягом тривалого часу у неї не виникало сумнівів щодо митної вартості товарів за цим же контрактом по першому методу за ціною угоди.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 Митного кодексу України (далі МК), статтею 16 Закону України від 5 лютого 1992 року № 2097 XII “Про Єдиний митний тариф” (далі Закон). Крім того, згадані правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів”, постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження”.

Зі змісту частин 1-5 статті 266 МК убачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1.) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2.) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3.) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4.) на основі віднімання вартості; 5.) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6.) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз вищенаведених норм МК, Закону, підзаконних актів приводить суд до висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Перевірка законності дій Митниці з урахуванням вищенаведеного має бути предметом судового дослідження при вирішенні даного спору.

Згідно із ст.ст. 259, 262 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Статтею 264 Митного кодексу України визначено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобовязаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На письмову вимогу декларант має право на надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того, як митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів.

У разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обовязкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обовязкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

При цьому закон не обмежує декларанта ані у виборі форми і способу судового захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів (після відмови у митному оформленні товару, під час розмитнені товару під гарантію, до або після звернення до митного органу вищого рівня і т. ін.) ані у засобах доказування правомірності визначення митної вартості, у тому числі наданні суду додаткових документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи подані позивачем відомості про ціну товарів, що підлягають сплаті за угодою з тайванською компанією, суд знаходить їх такими, що відповідають вимогам статті 264 Митного кодексу України, тобто ґрунтуються на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Зокрема, ціна угоди, згідно із звітом про оцінку майна від 14.01.2010 року відповідає (є навіть вищою) рівню ринкових цін на такі тканини виробництва Тайваню і підтверджується не лише документами, підписаними сторонами контракту, а й сертифікатом походження №DG09IA08492 від 02.11.09, виданим Торгівельною палатою Тайвань Тайпей.

Так само вид товару погоджено та відображено в специфікації №TD-091009 від 29.10.09, в торгівельному рахунку-фактурі (Invoice) №KS-906 від 29.10.09, у сертифікаті походження №DG09IA08492 від 02.11.09, виданим Торгівельною палатою Тайвань Тайпей (Taiwan Taipei Importers & Exporters Chamber of Сommerce), у сертифікаті якості від 29.10.09, у митній експортній декларації постачальника серія 01002 реєстраційний № AE/BC/97/WB99/6031 від 01.11.09., в страховому полісі №61432P142 від 01.11.09., що виданий MINGTAI FARE& MARINE INSURANCE CO., LTD. Перелічені документи доводять, що позивач купував тканину саме у виробника зі складу «сток»за ціною угоди.

Виходячи з цього, суд не бере до уваги доводи митниці, які стосуються ознак стокового товару як такі, що не мають відношення до суті спору, та, з тієї ж причини не знаходить підстав для застосування правил визначення митної вартості за статтею 265 Митного кодексу України.

Згідно із статтею 266 Митного кодексу України основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, стаття 266 Кодексу передбачає подальшу процедуру послідовного застосування інших методів (2-6) визначення митної вартості, причому при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Як виключення, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Підстав, викладених у статті 267 Митного кодексу України, які унеможливлюють застосування основного методу визначення митної вартості, з матеріалів справи не вбачається.

Суд зазначає, що відповідачем-1 не було обґрунтовано не застосування інші методів визначення митної вартості з урахуванням раніше ввезених ідентичних товарів за тим же контактом із Taiwan Dyeing&Fabric Co., Ltd (Тайвань) за деклараціями попередніх митних оформлень.

Також суд зазначає, що митниця порушила принцип застосування резервного методу, та визначила митну вартість товару за системою, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей, що є грубим порушенням абз. 2 ч.3 ст. 267 МК України.

Таким чином, суд вважає правомірним визначення митної вартості товарів за ціною угоди, а рішення митниці про визначення митної вартості за резервним методом таким, що не відповідає фактичним обставинам і підлягає скасуванню. Також підлягає скасуванню картка відмови в митному оформленні, оскільки вона ґрунтується на такому рішенні.

Оскільки неправильна оцінка митної вартості товарів призвела до зайвої сплати позивачем мита та податку на додану вартість, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом стягнення з Державного бюджету України зайво сплаченого мита у розмірі 12194 грн. 37 коп. і податку на додану вартість у розмірі 32924 грн. 81 коп. у запропонований позивачем спосіб шляхом зарахування в рахунок наступних платежів.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 8-14, 69-71, 94, 159, 160-164, 167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон»до Харківської митниці та Головного управління Державного казначейства у місті Харкові, з участю прокуратури Київського району міста Харкова, про визнання протиправними дій задовольнити.

Скасувати рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №80000006/2010/000046/1 від 14.01.2010 року

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України №800000015/0/000008 від 14.01.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України через управління Державного казначейства Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон»(61111, м.Харків, вул. Тимурівців, 76-а, кв. 38, код 21269522) (шляхом зарахування в рахунок наступних платежів) надмірно сплачених ТОВ «Маркон»під час оформлення вантажної митної декларації № 800000015/0/320273 від 15.01.10 наступних митних платежів: мита у розмірі 12194 грн. 37 коп. і податку на додану вартість у розмірі 32924 грн. 81 коп., всього 45119 грн. 18 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон»(61111, м.Харків, вул. Тимурівців, 76-а, кв. 38, код 21269522) понесені ним судові витрати в розмірі 451 (чотириста пятдесят одну) грн. 19 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Постанова в повному обсязі виготовлена 10 серпня 2010 року.

Суддя А.В. Зінченко