Постанова № 11133499, 01.09.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2010 р. справа № 2а-84/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання-Бабаніної О.В.,

представника позивача - Сіренко І.С.

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкової заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Роменська міжрайонна державна податкова інспекція Сумської області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкової заборгованості в сумі 160387грн.91коп., в тому числі: заборгованість зі сплати єдиного податку з підприємницької діяльності у розмірі 5470грн.17коп., заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 151155грн.59коп., заборгованість зі сплати прибуткового податку з доходів найманих працівників у розмірі 3012грн.15коп., заборгованість зі сплати прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності у розмірі 750грн. Свої вимоги мотивує тим, що проведеною плановою виїзною документальною перевіркою суб»єкта підприємниці діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період 01.01.06 по 31.12.08. Перевіркою встановлено, що згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування та звітності відповідач є платником єдиного податку зі ставкою єдиного податку - 200 грн. в місяць. Згідно наданих відомостей з Роменського міськрайонного центру зайнятості населення встановлено, що у перевіряємому періоді ПП ОСОБА_3 укладені трудові угоди з фізичними особами. Єдиний податок за найманих працівників не сплачено. За порушення п. 2 Указу Президента № 727 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000221702/0 від 04.02.2009р. відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 4500 грн. Сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена і ним також не проводиться сплата єдиного податку щомісячно, тому станом на 30.06.2009р. сума заборгованості з єдиного податку становить 5470грн.17 копійок (29грн.83коп. було переплачено відповідачем станом на 01.01.2009 року). Також відповідачу визначено суму податкового зобов'язання по: податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000191702/0 від 04.02.2009року у розмірі 151155,59 грн., у тому числі за основним платежем -100770,39 грн., за штрафними санкціями - 50385,20 грн.; прибутковому податку з доходів найманих працівників відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000201702/0 від 04.02.2009 року у розмірі 3012,15 грн., у тому числі за основним платежем - 1004,05грн., за штрафними санкціями - 2008,10грн.; прибутковому податку на доходи від підприємницької діяльності відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000211702/0 від 04.02.2009 року у розмірі 750грн. за основним платежем. Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримано, у судовому чи адміністративному порядку ним не оскаржено, тому сума податкового зобов"язання, визначена ними є узгодженою. У разі коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податку податкові вимоги, які формуються за узгодженими сумами податкових зобов'язань, що не сплачені платником податків, відповідно до Закону. Відповідачу направлено першу податкову вимогу №1/ 290 від 17.03.2009 року та другу податкову вимогу № 2/392 від 21.04.2009року, які були йому вручені, але заборгованість ним не погашено.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3, заперечуючи проти позову свою позицію обґрунтовує тим, що у грудні 2008 року він подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування сплативши при цьому 200 грн. авансу. Проте, податковий орган у встановлені законодавством строки не видав йому свідоцтва про сплату єдиного податку, при цьому не надав і письмової мотивованої відмови. Крім того, у січні 2009 року він сплатив заборгованість у сумі 200грн. Тому заборгованість зі сплати єдиного податку повинна складати 4100грн. (4500-200-200=4100). В цій частині позов визнає. Щодо заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 151155,59 грн., то відповідач зазначає, що з 01.07.2007р. він відмовився від застосування спрощеної системи оподаткування. 04.07.2007р. на його рахунок надійшли грошові кошти в сумі 5000грн. від контрагента ТОВ «Таланпром», проте позивачем не прийнято до уваги що ці кошти надійшли в рахунок погашення заборгованості, яка виникла під час здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування. Оскільки, перебуваючи на загальній системі оподаткування, з 01.07.2007р. по 3.03.2008 р. він фактично підприємницьку діяльність не здійснював, доходів від підприємницької діяльності не отримував то й обов'язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість в цей період у нього не виникало. З 01.04.2008 року відповідач знову обрав спрощену систему оподаткування, подавши відповідну заяву до податкового органу, та отримавши свідоцтво про сплату єдиного податку. Оскільки, відповідно до діючого законодавства, він маю право, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, самостійно приймати рішення щодо реєстрації платником податку на додану вартість, то донарахування податку на додану вартість на виручку отриману в цей період податковим органом є безпідставним та незаконним. У зв'язку з вищевикладеним, вважає вимогу щодо стягнення податкового богу зі сплати податку на додану вартість у сумі 151155,59грн. необґрунтованою та неправомірною. Також відповідач зазначає, що у позивача немає законних підстав для стягнення заборгованості податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 750грн., так як кошти у сумі 5000грн. були отримані в результаті діяльності на спрощеній системі оподаткування та були включені у виручку у 2 кварталі 2007 року. На думку відповідача вимога про сплату заборгованості по прибутковому податку з доходів найманих працівників у сумі 3012,15 грн. є також безпідставною. Дана вимога ґрунтується на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке було сформоване податковим органом на підставі акту перевірки, яким було виявлено порушення пп.8.1.1, 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та донараховано податок у сумі 1004,05 грн. До такого висновку податковий орган дійшов на підставі відомостей наданих виконавчою дирекцією фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Тобто позивачем застосований непрямий метод визначення суми доходів фізичної особи, що є незаконним.

В судовому засіданні представник позивача Сіренко І.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов визнала частково, а саме в сумі 4100грн. визначеного податкового зобов'язання з єдиного податку. В іншій частині позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В судовому засіданні було встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 був взятий на податковий облік у Роменській МДПІ 07.07.2005року і перебував на спрощеній системі оподаткування зі ставкою єдиного податку - 200 грн. в місяць.

15.06.2007року ФОП ОСОБА_3 до Роменської МДПІ подано заяву № 599/3 про припинення підприємницької діяльності на єдиному податку з 01.07.2007року.

Тому відповідач з 01.07.2007року по 31.03.2008року здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.

У 2-му та 3-му кварталах 2008року відповідач працював на спрощеній системі оподаткування.

З 01.10.2008року по 31.12.2008року ФОП ОСОБА_3 знову перебував на загальній системі.

У період з 12 по 23 січня 2008року Роменською МДПІ проводилася планова виїзна документальна перевірка суб»єкта підприємниці діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період 01.01.2006р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено акт від 28.01.2009р. №60-1702/НОМЕР_1(а.с.8-13).

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.02.2009року: № 0000221702/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 4500 грн.; № 0000191702/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 151155,59 грн., у тому числі за основним платежем -100770,39 грн., за штрафними санкціями - 50385,20 грн.; № 0000201702/0, яким відповідачу визначено суму по прибутковому податку з доходів найманих працівників у розмірі 3012,15 грн., у тому числі за основним платежем - 1004,05грн., за штрафними санкціями - 2008,10грн.; № 0000211702/0, яким відповідачу визначено суму по прибутковому податку на доходи від підприємницької діяльності у розмірі 750грн. за основним платежем.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані ОСОБА_3 22.02.2009року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.14-16).

У встановлений законом строк відповідач не оскаржував податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Роменська МДПІ, вважаючи суми податкових зобов»язань узгодженими, звернулася до суду з вказаним позовом.

Також позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_3 станом на 30.06.2009року має заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 5470,17грн., так як 4500грн. йому визначено за податковим повідомленням-рішенням № 0000221702/0 від 04.02.2009р., 1000грн. заборгованості по сплаті єдиного податку (щомісячні платежі) та враховуючи переплату в сумі 29,83грн. ( 4500 + 1000 29,83).

У зв»язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не сплатив суму узгодженого податкового зобов»язання, Роменська МДПІ направила йому першу податкову вимогу №1/ 290 від 17.03.2009 року та другу податкову вимогу № 2/392 від 21.04.2009 року, які отримані відповідачем відповідно 20.03.2009р. та 18.06.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.17-19).

З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2009року ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Роменської МДПІ про визнання недійсними вищевказаних податкових повідомлень-рішень, за виключенням податкового повідомлення-рішення № 0000221702/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 4500 грн.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 погодилася з вказаним рішенням МДПІ, але на суму 4100грн., вважаючи, що частково відповідачем сплачена визначена сума зобов»язання з єдиного податку.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Як зазначено в акті перевірки ФОП ОСОБА_3 з 01.07.2007року по 31.03.2008року та з 01.10.2008року по 31.12.2008року здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.

Оподаткування доходів від заняття підприємницькою діяльністю на загальній системі оподаткування регламентується ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів від 26.12.92р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»та п.п. 13, 14 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом ДПА України від 21.04.93р. №12.

Згідно вказаних норм оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Оподаткування доходів суб»єкта господарювання на загальній системі оподаткування здійснюється на підставі поданих декларацій про одержані доходи.

Оподатковуваний дохід сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов»язаними з одержанням доходу.

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»чистий дохід суб»єкта господарювання на загальній системі оподаткування підлягає обкладанню податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15% від об»єкта оподаткування.

Перевіркою правильності визначення валового доходу, одержаного ФОП ОСОБА_3 від здійснення підприємницької діяльності встановлено, що 04.07.07р. (виписка банку №10613) на банківський рахунок ФОП ОСОБА_3 платника надійшли кошти від ТОВ «Таланпром»в сумі 5000грн. Але до декларації про доходи за III квартал 2007 року кошти в сумі 5000грн. відповідачем не включено.

До перевірки валові витрати на суму 5000грн. документально не підтверджені.

Отже чистий дохід відповідача становить 5000грн.

Тому податок з доходів фізичних осіб за ІІІ квартал 2007року складає 750грн. (5000 х 15% = 750).

Таким чином Роменською МДПІ обґрунтовано донараховано податок в сумі 750грн. за порушення вимог ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів від 26.12.92р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»

В акті перевірки вказано, що згідно наданих відомостей з Роменського міськрайонного центру зайнятості населення, у періоді, який перевірявся, підприємцем ОСОБА_3 укладені трудові угоди з фізичними особами. Єдиний податок за найманих працівників не сплачено. За порушення п. 2 Указу Президента № 727 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000221702/0 від 04.02.2009р. відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 4500 грн. Сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена і ним також не проводиться сплата єдиного податку щомісячно, тому станом на 30.06.2009р. сума заборгованості з єдиного податку становить 5470грн.17 копійок (29грн.83коп. було переплачено відповідачем станом на 01.01.2009 року).

Також відповідачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000191702/0 від 04.02.2009року у розмірі 151155,59 грн., у тому числі за основним платежем -100770,39 грн., за штрафними санкціями - 50385,20 грн.

Перевіркою встановлено, що у ІІ-ІІІ кварталах 2008року відповідач працював на спрощеній системі оподаткування, обсяг виручки реалізації продукції (робіт, послуг) за III квартал 2008 року з наростаючим підсумком складає 498851,95 грн.

Відповідно до пп. 2.3.1 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Підпунктом 2.1 ст.2 вказаного Закону визначено, що платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку.

Згідно з п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.9.3, 9.5, 9.6 ст.9 вказаного Закону особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. З урахуванням положень пункту 9.5 статті 9 заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом.

Тому ФОП ОСОБА_3 з доходу, отриманого у липні 2007 року в сумі 5000грн. та з виручки, отриманої протягом 2008 року в сумі 498851,95грн., повинен сплатити податок на додану вартість.

Сума податку на додану вартість, яка підлягає донарахуванню складає 100770,39грн. (503851,95 х 20 % = 100770,39 грн.).

Отже перевіркою встановлено порушення п.п.2.3.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»та донараховано податок на додану вартість в сумі 100770,39 грн.

В акті перевірки зазначено, що у періоді, який перевірявся у субєкта господарювання ОСОБА_3 працювало 6 найманих працівників, з якими в міськрайонному центрі зайнятості населення укладені трудові договори.

Згідно відомостей наданих Роменською виконавчою дирекцією фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності встановлено, що ФОП ОСОБА_3 протягом 2006-2008 р.р. надавались звіти про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, (ф. 4-ФСС з ТВП). У звітах вказана заробітна плата, з якої утримувались страхові внески. Розмір заробітної плати складає: 9 місяців 2006р. - 760грн., 2006р. - 760грн., І кв. 2007р. - 2255грн., І півріччя 2007р. - 1890грн., 9 місяців 2007р. - 1890грн., 2007р. - 6035грн. У 2008 року звіти подано з прочерками.

Перевіркою встановлено, що відповідачем податок з доходів заробітної плати не утримано та не перераховано до бюджету.

Відповідно до п.п. 8.1.1, 8.1.2. ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (з 01.01.2004р. -13%, з 01.01.2007р. - 15 %). Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Отже ФОП ОСОБА_3 не утримано податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати за 2006 рік в сумі 98,80 грн. (760 х 13% = 98,80 грн.) та за 2007 рік - 905,25 грн. (6035 х 15 % = 905,25 грн.). Всього не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1004,05 грн.

У зв»язку з порушенням відповідачем вимог п.п.8.1.1, 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»йому обґрунтовано донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1004,05 грн.

Таким чином, суд вважає, що прийняті Роменською МДПІ податкові повідомлення-рішення від 04.02.2009року: № 0000221702/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 4500грн.; № 0000191702/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 151155,59 грн., у тому числі за основним платежем -100770,39 грн., за штрафними санкціями - 50385,20грн.; № 0000201702/0, яким відповідачу визначено суму по прибутковому податку з доходів найманих працівників у розмірі 3012,15 грн., у тому числі за основним платежем - 1004,05грн., за штрафними санкціями - 2008,10грн.; № 0000211702/0, яким відповідачу визначено суму по прибутковому податку на доходи від підприємницької діяльності у розмірі 750грн. за основним платежем є законними та обґрунтованими, а тому з відповідача необхідно стягнути податкову заборгованість на загальну суму 160387 грн. 91 коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкової заборгованості задовольнити в повному обсязі

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (42000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податкову заборгованість на загальну суму 160387 грн. 91 коп. /сто шістдесят тисяч триста вісімдесят сім грн. 91 коп./, у тому числі:

- заборгованість зі сплати єдиного податку з підприємницької діяльності у розмірі 5470 грн. 17 коп. на користь державного бюджету м. Ромни на р/р 34213379700011, код платежу - 16050200;

- заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 151155 грн. 59 коп. на користь державного бюджету м. Ромни на р/р 31113029700011, код платежу - 140101000;

- заборгованість зі сплати прибуткового податку з доходів найманих працівників у розмірі 3012 грн. 15 коп. на користь місцевого бюджету м. Ромни на р/р 33211800700011, код платежу - 11010100;

- заборгованість зі сплати прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності у розмірі 750 грн. 00 коп. на користь місцевого бюджету м. Ромни на р/р 33210801700011, код платежу - 11010200

Банк - ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23635184.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя /підпис/ С.О. Бондар

Повний текст постанови виготовлений 06.09.2010 року.

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар