Рішення № 111325555, 06.06.2023, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/101/23

Провадження № 2-др/513/4/23

Саратський районний суд Одеської області

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 року Саратський районний суд Одеської області в складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Челак В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Сарата Одеської області клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

11 січня 2023 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» (далі АТ «КБ «Глобус») в особі свого представника адвоката Прохоренка В.П. звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 18 квітня 2023 року вищезазначений позов Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ: 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ. Куренівський провулок, 19/5, офіс 301) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 15 квітня 2019 року в сумі 29308 (двадцять дев`ять тисяч триста вісім) гривень 10 копійок, з яких: 7080,94 грн - прострочена заборгованість по кредиту; 22227,16 грн - прострочена заборгованість по процентам. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ: 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ. Куренівський провулок, 19/5) суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

28 квітня 2023 року представник заявника звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду щодо розподілу судових витрат в порядку п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, та просив суд: винести додаткове рішення про стягнення з відповідачки на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 6000, 00 гривень.

Учасники в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно.

У зв`язку з цим, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення з відповідачки судових витрат, пов`язаних з розглядом справи підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.9 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що судові витрати на правову допомогу позивача склали 6 000 гривень 00 копійок. На підтвердження вказаного факту в матеріалах справи наявні посвідчені копії: Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05 грудня 2022 року, акту №40021770 прийому-передач послуг за Договором №051222 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05 грудня 2022 року, довіреності від 20 жовтня 2021 року, копії квитанції №7495 від 18 квітня 2023 року, згідно якої позивач сплатив ФОП ОСОБА_2 вартість правової допомоги у розмірі 6000,00 гривень.

Відповідно до позиції викладеній у постанові Верховного Суду у справі № 910/4881/18 від 18 грудня 2018 року, зменшення витрат на правову допомогу можливе лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок не співмірності.

Згідно постанови Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року, за умови належного підтвердження витрати на професійну правничу допомогу стягуються і у випадку, коли фактично ще не сплачені стороною, а тільки мають бути сплачені. Верховний Суд прийшов до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Верховний Суд у постанові від 09 квітня 2019 року у справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі № 922/619/18, суд не наділений повноваженнями, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи.

Верховний Суд розглядаючи справи щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу неодноразово звертав увагу, також, на сутність стягнення судом таких судових витрат, зазначаючи, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, зокрема у сфері публічно-правових відносин (постанови Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 820/4280/17, від 25 жовтня 2019 року у справі № 826/13270/16).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, відповідно до якого стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати, пов`язані з витратами на професійну правничу (правову) допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 135, 141, 263, 270, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №513/101/23 за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ: 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ. Куренівський провулок, 19/5, офіс 301) витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К. Ю. Рязанова