Ухвала суду № 111323395, 24.05.2023, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/9888/21

Провадження №2/523/238/23

У Х В А Л А

"24" травня 2023 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Мурманової І.М.

за участю секретаря судового засідання Бєлік Л.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Одесі в залі суду № 6 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС», третя особа на стороні відповідача ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування матеріального збитку завданого внаслідок дорожньо-транспортної,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» про відшкодування матеріального збитку завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18.06.2018 року у м. Кривому Розі по вул. Волгоградській поблизу будинку 3/3 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем БАЗ 22154 СПГ реєстраційний номер НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, недотримався безпечної дистанції, не врахував дорожньої обстановки при виникненні небезпеки для руху, не вчинив заходів для зменшення швидкості, та скоїв зіткнення з автомобілем Lexus 200 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався попереду по тій же смузі для руху прямо. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки. Позивач зазначає, що постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (справа № 214/4303/18) ОСОБА_2 визнано винним у вчинені ДТП. Позивач зазначає, що винуватець в ДТП керував службовим автомобілем, а відтак він для забезпечення захисту своїх порушених прав звертається до власника транспортного засобу та просить стягнути з відповідача на його користь завданий матеріальний збиток у сумі: 73607 грн. 22 коп., а також витрати понесені зі сплатою судового збору.

Після надходження зазначеної цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.

Не погоджуючись з позовними вимогами, 04.10.2021 року (вх. № 28649) директор ТОВ «ПІВНІЧ ТРАНС»подав відзив на позовну заяву, згідно якого вважає що позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідальність водія БАЗ 22154 була забезпечена страховим полісом, але позивачем не залучено до участі у справі страхову компанію. Крім того, позивачем не доведено перебування водія ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ «ПІВНІЧ ТРАНС» як це передбачено законодавством (а.с.54-58).

Разом із відзивом представник відповідача подав клопотання про витребування доказів та залучення до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта».

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2021 року задоволено клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» Мальцева Василя Віталійовича про залучення до участі в справі третьої особи та витребування доказів (а.с.78-79).

В подальшому, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2023 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.116-117).

Чергове судове засідання у справі призначено на 24 травня 2023 року.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Перепелиця Ліана Леонідівна про час та місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістку позивачу за адресою вказаною в позовній заяві, на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.146). Крім іншого, позивачу булу направлено смс-повідомлення (а.с.147,147), згідно роздруківки позивач отримав повідомлення 23.03.2023 року.

Представник відповідача до суду не з`явився, разом з цим, на адресу суду 24.05.2023 року (вх. № 4284) надійшло клопотання за підписом директора Мальцева В.М., про залишення позову без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що 7 судових засідань у справі були відкладені з підстав не явки сторони позивача, або надходження на адресу суду клопотань сторони позивача про відкладення слухання справи з підстав ознайомлення з матеріалами справи або тощо. На підставі викладеного представник відповідача просить залишити позовну заяву без розгляду, оскільки дії сторони позивача свідчать про умисне затягування розгляду справи (а.с.149-150).

Представник третьої особи на стороні відповідача ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» про слухання справи повідомлялось, до суду представник не з`явився, про причини не явки суду не повідомив.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Матеріалами справи встановлено, що судом неодноразово здійснювався виклик позивача та представника позивача в судові засідання, останні повідомлені про час та місце слухання справи.

Слід зазначити, що судове засідання у справі призначене на 23.03.2023 року не відбулось з підстав не явки до суду позивача, який згідно повідомлення (а.с.124) про час та місце слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно, а саме за місяць до дати слухання.

Клопотання представника позивача адвоката Перепелиця Л.Л., про відкладення слухання справи одержано судом 24.03.2023 року (вх. № 7925), тобто на наступний день після проведення судового засідання (а.с.135-137).

В судове засідання призначене на 24.05.2023 року, належним чином повідомлений позивач до суду не з`явився, з будь-якими заявами на адресу суду не звертався, про причини не явки суду не повідомив.

Крім іншого, позовна заява не містить в собі заяв або клопотань щодо можливості розгляду справи за відсутності сторони позивача.

Таким чином, судом встановлено, що належним чином повідомлений позивач двічі не з`явився безпосередньо в судове засідання та не повідомив про причини не явки.

Суд зазначає, що предствником позивача протягом розгляду справи двічі заявлялись клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Так, 15.02.2022 р. адвокат Перепелиця Л.Л. заявила клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відповіді на відзив. Згідно розписки з матеріалами справи ознайомлена, фотокопії зробила, відзив отримала 15.02.2022 р. (а.с.82- 84). Відповідь на відзив протягом року розгляду справи до суду не надходила. Згідно клопотання, поданого представником позивача 23.03.2023 р. адвокат вдруге просила відкласти розгляд справи, оскільки сплив її строк повноважень, однак надала ордер від 22.03.2023 р. та договір про надання правової допомоги.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст. 223 ЦПК України - суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України - у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Матеріали справи не містять заяви сторони позивача щодо можливості розгляду справи за їх відсутності.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач втратив інтерес до справи, його не явка в судові засідання свідчить про затягування розгляду справи, оскільки з лютого 2022 р. а ні позивач а ні його представник жодного разу до суду не з`явились, рухом справи не цікавились.

Крім того, Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Так, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС», третя особа на стороні відповідача ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування матеріального збитку завданого внаслідок дорожньо-транспортної, без розгляду.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 13, 131, 223, 247, 257, 260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«ПІВНІЧ ТРАНС»,третя особана сторонівідповідача ТДВ«Страхове товариство«Домінанта»,про відшкодуванняматеріального збиткузавданого внаслідокдорожньо-транспортної - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, протягом 15-ти днів з дня складення ухвали.

Суддя: