Ухвала суду № 111318132, 05.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10849/23

У Х В А Л А

05 червня 2023 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хом`якова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік в кількості 30 (тридцяти) діб, та додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15(п`ятнадцяти) діб за 2021 рік. Всього 45(сорок п`ять) діб;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невиплати грошової компенсації за 15 (п`ятнадцяти) діб, а саме за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15(п`ятнадцяти) діб за 2022 рік;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної і додаткової відпустки за 2021 рік, а саме за невикористані дні щорічної основної відпустки в кількості 30 (тридцяти) діб та додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15(п`ятнадцяти) діб, всього 45(сорок п`ять) діб за 2021 рік, а також за 15 (п`ятнадцяти) діб невикористаної в 2022 році додаткової оплачуваної відпустки;

витрати на сплату судового збору покласти на ГУНП в Херсонській області.

Ухвалою суду від 16.05.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

29.05.2023 року до суду надійшла заява відповідача про залишення позову без розгляду, в якій зазначено, що за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України. Водночас нормами Кодексу законів про працю України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права. Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо проходження та звільнення з публічної служби охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах норми КЗпП України. Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст. 122 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції станом на час звернення до суду) передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116), в редакцію ст. 233 КЗпП України зміни були внесені Законом № 2352-ІХ, який набрав чинності 19.07.2022, і не передбачає зворотної дії у часі.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - судом.

Тобто, на дату звернення позивача до суду (12.05.2023), вже законом був встановлений строк звернення - три місяці.

Доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом суд вважає необґрунтованими, оскільки 09.03.2023 позивачка звернулася до відповідача із запитом на отримання інформації до ГУНП в Херсонській області щодо використання в 2021 щорічної основної і додаткової відпустки, а також інформації щодо використання додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік при звільненні, та отримала лист від 16.03.2023 за вих.№ 1441/37-01/2023 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області районного відділу поліції, в якому вказано, що в зв`язку з передислокуванням ГУНП в Херсонській області до м. Миколаєва надати інформацію щодо використання позивачем відпусток за 2021та 2022 рік не має можливості. Тому 3-місячний строк звернення до суду позивачка не пропустила.

Також суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 12.06.2019 (справа № 487/10128/14-ц), від 26.06.2019 (справа №587/430/16-ц), від 23.10.2019 (справа № 761/6144/15-ц), від 15.06.2021 (справа №904/5726/19), вказувала на дію принципу «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає, зокрема, в тому, що суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи правовідносин між сторонами. Обов`язок суду надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи. У зв`язку з цим, суд підкреслює, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, на час звернення до суду із цим позовом, в Україні діє карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що унеможливлювало застосування до спірних правовідносин строки, встановлені статтею 233 КЗпП України.

Указані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19.01.2023 (справа № 460/17052/21).

Керуючись ст. ст. 167, 241-243, 248, 250, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Хом`якова